Провадження № 2/760/2889/18
В справі № 760/3698/16-ц
03 квітня 2018 року Солом"янський районний суд м. Києві в складі:
головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря- Гак Г.М.
позивача- ОСОБА_4
представників відповідачів- ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Блюз», Дочірнього підприємства «Веймакс Україна», ОСОБА_5, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Явір - житлобуд - 2», Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Вищий адміністративний суд України, Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація, Печерська районна в м. Києві державна адміністрація про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання недійсним договору купівлі - продажу майнових прав та вселення, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить встановити факт зміни нумерації квартири АДРЕСА_2, зазначений в Акті прийому-передачі №47-МП від 03 листопада 2011 року, на № 1176.
Крім того, просить визнати недійсними: договір купівлі-продажу майнових прав №НИ-1239 від 09 вересня 2014 року між ТОВ »Стиль-Блюз» та ДП » Веймакс Україна», а також договір купівлі-продажу квартири від 15 жовтня 2015 року між ДП »Веймакс Україна» на ОСОБА_5
Просить також вселити його в квартиру АДРЕСА_1.
Представник відповідача - ДП «Веймакс Україна» звернувся до суду з клопотанням про зобов»язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 386 183, 22 гр., яка складається з: 75 006, 00 гр. та 19 793, 22 гр. для забезпечення можливості відшкодувати фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу, 291 384, 00 гр. для забезпечення відшкодування майбутніх витрат, які має понести відповідач в зв»язку з розглядом справи.
Посилається на те, що з точки зору відповідача, позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов.
Крім того, проаналізувавши декларацію позивача, а також дії по оскарженню висновків ВККС, зазначив, що позивач користувався послугами адвоката, який користується попитом, а, виходячи з цього, відповідною оплатою своєї праці.
Виходячи з цього, вважає, що позивач здатний внести визначену суму на депозит суду.
Крім того, представник відповідача - ТОВ »Стиль-Блюз» просить витребувати в Вищій кваліфікаційній комісії суддів України відеозапис Пленарного засідання від 04 липня 2017 рок в рамках конкурсу до Верховного Суду на посаду судді щодо позивача, як кандидата, та відеозапис співбесіди з ним від 28 квітня 2017 року.
Обгрунтовуючи зазначене клопотання, посилається на те, що позивач на співбесіді посилався на те, що свідомо не реалізовував виданий йому ордер і вважав його недійсним, тобто твердження позивача спростовують його позицію при зверненні до суду.
Заслухавши думки сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення клопотань, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1,4, 6 ст. 135 ЦПК України суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).
Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:
1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або
2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.
Так, відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Крім того, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує право кожному на справедливий судовий розгляд.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Враховуючи викладене вище, а також визначені законом наслідки невнесення зазначених відповідачем коштів, прав позивача, гарантованих законом, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання в частині зобов»язння позивача внести визначену відповідачем суму коштів на депозит суду.
Суд також вважає, що висловлені представником відповідача припущення щодо завідомої безпідставності позову або інших зловживань позивача при зверненні до суду, не можуть бути підставою для такого обов»язку позивача.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
У клопотанні повинно бути зазначено який доказ витребовується, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.10.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» якщо сторона не в змозі зібрати докази, а без них правильно вирішити справу неможливо - за клопотанням сторін суд сам має витребувати такі докази.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Крім того, поняття доказів та принципів доказування визначено главою 5 ЦПК України.
Виходячи з цього, суд вважає, що висловлювання позивача при проходженні конкурсу до Верховного Суду з цього приводу, з огляду на викладене вище, не є перешкодою для правильного вирішення справи. а тому не знаходить підстав для витребування зазначених у клопотанні представника відповідача записів.
Виходячи з цього, керуючись ст.ст. 84, 135,353ЦПК України, суд
В задоволенні клопотань про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу та витребування доказів відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде складено 10 квітня 2018 року.
Суддя Л. А. Шереметьєва