печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14460/18-к
26 березня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання сторони кримінального провадження №42018101060000063 від 03 березня 2018 року - прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 про арешт майна, -
26 березня 2018 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження №42018101060000063 від 03 березня 2018 року - прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 про арешт грошових коштів ТОВ "ПІРЕТ" (40990316) на рахунку № НОМЕР_1 , ТОВ "ВАНДЕФУЛ" (41058083) на рахунку № НОМЕР_2 у банківській установі АТ "ТАСКОМБАНК" (МФО 339500).
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Слідчий в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
З матеріалів клопотання вбачається, що СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві проводиться розслідування кримінального провадження, внесеного Київською місцевою прокуратурою № 6 до ЄРДР за №42018101060000063 від 03 березня 2018 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи, діючи повторно у 2017-2018 роках на території України, створили ТОВ "АЙ ТІ СТАР" (41197868), ТОВ "КРИСТАЛ КОМПАНИ 2010" (39982506), ТОВ "ПЕРАСТРА ЛТД" (40250354), ТОВ "СТАЙЛСІСТЕМ" (40447118), ТОВ "ТЕЛЕСМАРТ" (40465385), ТОВ "КОМУНІТІ" (40465469), ТОВ "СОЛТИНГ " (40590979), ТОВ "ВКФ-РОТОР" (40614470), ТОВ "ГРИН-ТАУН ГРУП" (40730206), ТОВ "ЛІВРЕЯ" (40792896), ТОВ "БЕНЕФІЗ ЛТД" (40925341), ТОВ "ПІРЕТ" (40990316), ТОВ "ВЕРСАЛЬ-16" (40990358), ТОВ "КОМПІНФОРМСЕРВІС" (41016897), ТОВ "ВАНДЕФУЛ" (41058083), ТОВ "ЛЕОВА" (41174421), ТОВ "ДАТА ФОРМ" (41388642), ТОВ "ДАСТРІАЛ" (41418411), ТОВ "КК "ДАЙДЖЕСТ" (41626377), ТОВ "МЕЙЗЕР ГРУП" (41642729), ТОВ "КРОСВЕЙН" (41654247), ТОВ "ЛЕЙНВІК" (41654289) та інші юридичні особи з метою прикриття незаконної діяльності контрагентів.
Згідно матеріалів досудового розслідування встановлено, що ТОВ "ПІРЕТ" (40990316) має рахунок № НОМЕР_1 , ТОВ "ВАНДЕФУЛ" (41058083) має рахунок № НОМЕР_2 в банківській установі АТ "ТАСКОМБАНК" (МФО 339500), які використовувались під час вчинення кримінального правопорушення.
Постановою старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві капітаном податкової поліції ОСОБА_4 винесено постанову про визнання коштів ТОВ "ПІРЕТ" (40990316), ТОВ "ВАНДЕФУЛ" (41058083) у безготівковому вигляді, які знаходяться на рахунках в АТ "ТАСКОМБАНК" (МФО 339500) речовим доказами.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: спеціальної конфіскації та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання сторони кримінального провадження №42018101060000063 від 03 березня 2018 року - прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на грошові кошти ТОВ "ПІРЕТ" (40990316) на рахунку № НОМЕР_1 , ТОВ "ВАНДЕФУЛ" (41058083) на рахунку № НОМЕР_2 в банківській установі АТ "ТАСКОМБАНК" (МФО 339500), та зупинити видаткові операції з коштами, які надійшли на зазначені рахунки і вже знаходяться на ньому, окрім здійснення сплати податку до бюджету, зборів, обов'язкових платежів та виплати заробітної плати.
В решті вимог клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1