Справа № 219/2018/16-ц
Провадження № 2/219/852/2018
Артемівський міськрайонний суд Донецької області
Іменем України
03 квітня 2018 року м. Бахмут
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючого судді Давидовської Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Наумової А.І.,
представників позивача Неживок Г.Б., Кулакової Д.І.,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний»
до відповідача: ОСОБА_4,
про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,
встановив:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний» (далі - ПрАТ «СК АСКО ДС») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 28 613,03 грн.
Як на підставу своїх вимог позивач посилається на ті обставини, що 24 жовтня 2014 року між ПрАТ «СК АСКО ДС» (далі - Страховик), та ОСОБА_5 (далі - Страхувальник), був укладений Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/3642007, згідно з яким цивільно-правова відповідальність осіб, пов'язана з експлуатацією транспортного засобу «OРЕL ASTRA», д/н НОМЕР_2 з 26 жовтня 2014 року до 25 жовтня 2015 року. 10 червня 2015 року на а/ш Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь водій автомобіля «OРЕL ASTRA», д/н НОМЕР_2 ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скоїв з автомобілем НОМЕР_1, який належить відповідачу ОСОБА_4, в результаті даний автомобіль отримав механічні пошкодження. Згідно довідки ВДАІ № 65972881 дії ОСОБА_6 є такими, що призвели до настання ДТП та відповідно до даної довідки ОСОБА_6 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 03 липня 2015 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та постановою Краматорського міського суду Донецької області від 03 липня 2015 року ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано до адміністративного стягнення у вигляді штрафу. На підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/3642007 від 24 жовтня 2014 року та документів, що підтверджують розмір шкоди, ПРАТ «СК АСКО ДС» виплатило ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 49 000,00 грн. На підставі здійснення виплати страхового відшкодування у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 знаходився у стані алкогольного сп'яніння на момент ДТП, ПрАТ «СК АСКО ДС» набуло право зворотної вимоги щодо стягнення виплаченої суми страхового відшкодування з ОСОБА_6 та звернулось з позовом до суду. Тоб-то, на день звернення до суду з позовом до ОСОБА_6 ПрАТ «СК АСКО ДС» не було відомо щодо здійснення розрахунків ОСОБА_6 з ОСОБА_4 В ході справи стало відомо, що 16 червня 2015 року ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_6 в рахунок відшкодування спричиненої тому в результаті ДТП шкоди у зв'язку із пошкодженням автомобіля грошову суму у розмірі 99 000,00 грн., а ОСОБА_8 отримала грошову суму у розмірі 11 000,00 грн., де зазначили, що матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_6 не мають та в майбутньому мати не будуть. Таким чином ОСОБА_4 отримав безпідставно набуті кошти у розмірі 49 000 грн, оскільки йому повністю відшкодував матеріальну шкоду ОСОБА_6 У зв'язку з чим просять суд стягнути з ОСОБА_4 їх користь безпідставно набуті кошти у розмірі 49 000грн та судовий збір у розмірі 1 378 грн.
Ухвалою суду від 16 січня 2018 року судовий розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні представники позивача Неживок Г.Б., Кулакова Д.І., діючі за дорученням, позов підтримали у повному обсязі, просили задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що ОСОБА_4 не було роз'яснено про поняття «взаєморозрахунок», він мав на увазі, що йому відшкодовано моральну та матеріальну шкоду за ДТП, яка сталася 10 червня 2015 року, але про прийняття грошей від ОСОБА_6 не заявив при подачі заяви до ДТП, ПрАТ «СК АСКО ДС». Зазначив, що ОСОБА_4 отримав гроші 16 червня 2015 року. Звернувся до ПрАТ «СК АСКО ДС» на другий день після ДТП, при цьому підтвердив, що заяву про виплату по договору ОС ЦПВ подав 02 липня 2015 року, тобто, після отримання ним грошей від ОСОБА_6
Розглянувши матеріали справи, додатково представлені документи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом установлено, що 10 червня 2015 року на а/ш Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь водій автомобіля «OРЕL ASTRA», д/н НОМЕР_2 ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скоїв з автомобілем НОМЕР_1, який належить відповідачу ОСОБА_4, в результаті даний автомобіль отримав механічні пошкодження (довідка № 65972881 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 6).
Постановами Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2015 року та від 03 липня 2015 року ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП та піддано до адміністративного стягнення у вигляді штрафу (а.с. 7,8).
Сума страхового відшкодування матеріального збитку визначалася на підставі Звіту по факту матеріальної шкоди, причиненої власнику автомобіля від 17 червня 2015 року, відповідно до якого розмір шкоди становить 106 860,90 грн, ліміт відповідальності страховика 50 000 грн, франшиза за полісом № АІ/3642007 від 24 жовтня 2014 року становить 1 000 грн. (а.с. 11-19). Посвідчення НОМЕР_4 від 17 січня 2014 року про підвищення кваліфікації та Сертифікат НОМЕР_3, виданий 30 жовтня 1989 року, підтверджують достатній рівень підготовки ОСОБА_9 для самостійного проведення робіт з експертної оцінки майна, майнових прав та бізнесу на території України (а.с.20).
Згідно страхового акту №232/15 ГО (а.с.21) та Виписки по рахунку від 16 липня 2015 року ПАТ «ВТБ Банк» (а.с. 22), платіжного доручення від 16 липня 2015 року № 168 (а.с. 23), ПРАТ «СК АСКО ДС» виплатило ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 49 000 грн.
Із наданої копії розписки ОСОБА_8 вбачається, що вона отримала від ОСОБА_6 кошти у сумі 11 тисяч гривень в рахунок відшкодування спричиненої їй та її доньки шкоди отриманої при ДТП (а.с.24). Із наданої розписки ОСОБА_4, вбачається, що він отримав кошти в сумі 99 тисяч гривень від ОСОБА_6, в рахунок спричиненої шкоди від пошкоджень автомобілю отриманих при ДТП (а.с.25).
Ухвалою колегії суддів палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 11 лютого 2016 року, рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 грудня 2015 року скасовано. У задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» до ОСОБА_6 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу відмовлено (а.с.27-30).
Вiдповiдно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу.
Так, установлено, що позивач сплатив кошти в межах договірних правовідносин між ПрАТ «СК АСКО ДС» та ОСОБА_5 від 24 жовтня 2014 року.
Згідно ст. 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування Страхувальнику при прийнятті відповідного рішення.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Таким чином, дорожньо-транспортна пригода, що сталася 10 червня 2015 року, була визнана страховим випадком на підставі страхового акту № 232/15 ГО від 10 липня 2015 року і було виплачено страхове відшкодування потерпілій стороні (відповідачу) згідно умов договору страхування в сумі 49 000 грн.
Відповідно до положень ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Тобто, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13, від 24 вересня 2014 року у справі № 6-122цс14, від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15, які розглянуті ним у порядку глави 3 розділу V ЦПК України.
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За змістом п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Утім страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Такі ж положення про граничний розмір страхового відшкодування містить і ч.17 ст.9 Закону України «Про страхування».
Відповідно до ч.1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно із п.4 ч.1 ст.991 ЦК України та п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про страхування» страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала.
Водночас відносини між сторонами регулюються положеннями спеціального Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з якими не передбачено право страховика заявляти вимоги про повернення сплаченої потерпілій стороні страхової виплати з підстав часткового відшкодування страхувальником (винною особою у ДТП) коштів у рахунок відшкодування шкоди. Не передбачено також указаним законом відмови у виплаті страхового відшкодування потерпілій стороні або його зменшення із зазначених підстав. Умовами договору також не визначено дії сторін в разі повного або частково відшкодування останнім шкоди.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на підставі договору про цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів від 24 жовтня 2014, укладеного між ПРАТ «СК АСКО ДС» та ОСОБА_5 та у відповідності до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виключається застосування правового механізму, установленого ст.1212 ЦК України. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що кошти отримані ОСОБА_4, в розмірі 49 000 грн від ПРАТ «СК АСКО ДС» набуті ним безпідставно, тому, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог не доведені, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в їх задоволенні позивачу слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 5,6, 10, 107, 208-209, 215, 224, 225, 232 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний» до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06 квітня 2018 року.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Головуючий суддя 03.04.2018 Т.В.Давидовська