Іменем України
10 квітня 2018 року
Київ
справа №802/150/16-а
адміністративне провадження №К/9901/27260/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 та від 28.11.2016 (суддя - Сторчак В.Ю.) у справі № 802/150/16-а за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) податкового боргу в розмірі 46719,37 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.03.2016 позовні вимоги задоволено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Одночасно заявником апеляційної скарги було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено; визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 24.03.2016.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2016 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.03.2016 у даній справі.
Не погодившись з рішеннями суду апеляційної інстанції від 24.11.2016 та від 28.11.2016 ОСОБА_2 оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 та від 28.11.2016, справу направити справу до Вінницького апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Так, в обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції зроблені без належної оцінки обставин, що перешкоджали у здійсненні процесуального права на апеляційне оскарження.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Кодексом адміністративного судочинства України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Вказаний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016 призначено судове засідання з розгляду клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 24.03.2016.
24.11.2016 в порядку письмового провадження ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки, на думку суду, відповідач не скористався своїм правом на своєчасне оскарження рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу від 28.11.2016 про відмову у відкритті апеляційного провадження у даній справі, виходив з того, що вказані відповідачем обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016.
Верховний Суд вважає висновки суду апеляційної інстанції помилковими, зробленими з порушенням норм процесуального права з огляду на наступне.
Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) встановлено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження (абзац 2 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України).
Незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення (абзац 3 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження).
З огляду на наведене, посилання апеляційного суду в ухвалі Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 на відсутність підстав для поновлення строку подання апеляційної скарги та відмова у відкритті апеляційного провадження відповідно до узвали від 28.11.2016 є передчасними, оскільки обов'язковою умовою для застосування абзацу 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України є залишення апеляційної скарги без руху за правилами абзацу першого частини 4 цієї ж статті.
Отже, як наслідок, відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження у справі, суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги всіх обставин справи при прийнятті ухвал про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження та відмову у відкритті апеляційного провадження, чим порушено норми процесуального закону.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі; справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
В зв'язку з цим, відповідно до вимог статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 та від 28.11.2016 скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Хохуляк
Судді Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна