06.04.2018 Київ К/9901/9417/18 К/9901/9423/18 К/9901/9427/18 К/9901/9429/18 К/9901/9434/18 К/9901/9438/18 К/9901/9442/18 216/4672/14-а (6-а/216/20/16)
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бучик А.Ю., перевіривши заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 квітня 2017 року у справі № 216/4672/14а,
13 листопада 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 направлено до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 квітня 2017 року у справі №216/4672/14а у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у м. Кривому Розі Дніпропетровської області ради про перерахунок щорічної одноразової допомоги за 2014 рік.
У пункті 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) передбачено, що, з-поміж інших, Верховний Суд України діє у межах своїх повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом у складі, визначеному цим Законом.
У відповідності з положеннями пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності й Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року №2747-IV викладено у новій редакції.
Згідно з пунктом 1 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Розпорядженням керівника апарату Верховного Суду України від 11 січня 2018 року № 17/0/19-18 дану заяву передано до Касаційного адміністративного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2018 року задоволено заяву про самовідвід судді Гімона М.М.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06 лютого 2018 року суддю Гімона М.М. замінено на суддю Анцупову Т.О.
Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2018 року заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 залишено без руху та надано строк для усунення їх недоліків, а саме: зазначити підстави для перегляду даного судового рішення відповідно до статті 237 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року, що була чинною на момент звернення із даними заявами) та додати копії різних за змістом рішень суду касаційної інстанції, що на думку заявників підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм права.
На виконання зазначеної ухвали заявники направили клопотання, у якому зазначають, що вимоги викладені в ухвалі Верховного Суду від 09 лютого 2018 року є безпідставними, оскільки просили переглянути рішення на підставі статей 327-331 КАС України у редакції Закону № 2147-VIII.
Як вже зазначалося вище заявники звернулися до Верховного Суду України 13 листопада 2017 року та просили переглянути зазначене рішення суду касаційної інстанції на підставі норм статей 235 - 239, 239-1, 239-2, 241-243 КАС України у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.
Зважаючи на вимоги пункту 1 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) дані заяви залишалися без руху на підставі статті 239-2 КАС України, а тому заявники помилково вважають, що їх заяви необхідно переглянути на підставі статей 327-331 КАС України у редакції Закону № 2147-VIII.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 239-2 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року, що діяла на момент подання заяв) заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог статей 239 та 239 - 1 цього Кодексу і заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку.
Враховуючи не усунення заявниками недоліків заяв, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 09 лютого 2018 року, приходжу до висновку про повернення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 заяв про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 квітня 2017 у справі № 216/4672/14а.
З урахуванням наведеного, керуючись статтею 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України,
Повернути ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 квітня 2017 у справі № 216/4672/14а.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.Ю. Бучик