Іменем України
10 квітня 2018 року
Київ
справа №822/36/16
адміністративне провадження №К/9901/44712/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017(суддя - Загороднюк А.Г.) про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №822/36/16 за позовом Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» до Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації, Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи: Головне управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області, Державна казначейська служба України, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості, -
встановив:
Приватне підприємство «Аграрна компанія 2004» звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо непогашення перед Приватним підприємством «Аграрна компанія 2004» кредиторської заборгованості на суму 1059000,00 грн. за бюджетною програмою по КПКВ 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва»; визнати протиправною бездіяльність Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації щодо неподання органам Державної казначейської служби України реєстрів та платіжних доручень для виплати відшкодування на суму 1059000,00 грн. за бюджетною програмою по КПКВ 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва»; стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» кредиторську заборгованість в сумі 1059000,00 грн. для відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.12.2014 №501.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.05.2016 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації в частині неподання органам Державної казначейської служби України реєстрів та платіжних доручень для виплати відшкодування на суму 1059000,00 грн. за бюджетною програмою по КПКВ 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» на відкритий у банку поточний рахунок Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004». Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» заборгованість за бюджетною програмою по КПКВ 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» в сумі 1059000,00 грн. для відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.12.2004 №501. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2016 в задоволенні заяви Міністерства аграрної політики та продовольства України про роз'яснення судового рішення у справі №822/36/16 відмовлено.
Не погодившись з ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2016 Міністерство аграрної політики та продовольства України оскаржило його в апеляційному порядку. Одночасно заявник апеляційної скарги просив визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства аграрної політики та продовольства України про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2016 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за їх апеляційною скаргою.
Не погодившись з ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 Міністерство аграрної політики та продовольства України оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі Міністерство аграрної політики та продовольства України, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Так, в обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції зроблені без належної оцінки обставин, що перешкоджали міністерству звернутися до суду в межах строку, визначеного статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Кодексом адміністративного судочинства України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Вказаний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 призначено судове засідання з розгляду клопотання Міністерство аграрної політики та продовольства України про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2016.
08.02.2016 в порядку письмового провадження ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки відповідачем не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу від 08.02.2017 про відмову у відкритті апеляційного провадження у даній справі, виходив з того, що вказані відповідачем обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017.
Верховний Суд вважає висновки суду апеляційної інстанції помилковими, зробленими з порушенням норм процесуального права з огляду на наступне.
Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) встановлено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження (абзац 2 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України).
Незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення (абзац 3 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження).
З огляду на наведене, посилання апеляційного суду в ухвалах Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 на відсутність підстав для поновлення строку подання апеляційної скарги та відмова у відкритті апеляційного провадження є передчасними, оскільки обов'язковою умовою для застосування абзацу 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України є залишення апеляційної скарги без руху за правилами абзацу першого частини 4 цієї ж статті.
Отже, як наслідок, відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження у справі, суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги всіх обставин справи при прийнятті ухвал про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження та відмову у відкритті апеляційного провадження, чим порушено норми процесуального закону.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі; справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
В зв'язку з цим, відповідно до вимог статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017) рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України задовольнити.
Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Хохуляк
Судді Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна