28 березня 2018 року
м. Київ
Справа № Б-39/69-09
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
представники сторін:
скаржника - Родзинський А.А.
боржника - не з'явився
учасники справи:
заявник (боржник) - фізична особа-підприємець Власенко Олександр Михайлович,
ліквідатор - арбітражний керуючий Нескородєв Семен Миколайович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого Родзинського А.А.
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 09.03.2017
у складі колегії суддів: Плахова О.В. (головуючого), Здоровко Л.М., Шутенко І.А.
у справі № Б-39/69-09
за заявою фізичної особи-підприємця Власенко Олександра Михайловича
про визнання банкрутом,-
1. 08.07.2017 до Господарського суду Харківської області від ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Нескородєва С.М. надійшло клопотання про стягнення коштів та відшкодування майнової шкоди (т.6 а.с.138-140), в якому останній просив суд стягнути з першого ліквідатора ФОП Власенко О.М. - арбітражного керуючого Родзинського А.А. грошові кошти в сумі 229 910,00грн., в якості майнової шкоди, завданої кредитору та банкруту неналежним виконанням обов'язків арбітражного керуючого (а саме неперерахування отриманих коштів від продажу заставного майна боржника заставному кредитору), встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.12.2016 задоволено клопотання ліквідатора Нескородєва С.М., стягнуто з Родзинського Анатолія Анатолійовича на користь ліквідатора Нескородєва Семена Миколайовича майнову шкоду (збитки) в розмірі 229 910,00грн. та судовий збір в розмірі 2 756,60 грн., на тій підставі що першим ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Родзинським А.А. кошти від реалізації майна банкрута заставному кредитору ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перераховано не було.
3. Арбітражний керуючий Родзинський А.А. з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Родзинського Анатолія Анатолійовича задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.12.2016 у справі №Б-39/69-09 скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено клопотання ліквідатора Нескородєва А.А.
5. Підставою для скасування судом апеляційної інстанції зазначеної ухвали та прийняття аналогічного рішення стало те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повідомлення апелянта про дату, час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, що є порушенням принципу змагальності сторін, визначеного статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017.
6. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
6.1 Враховуючи, що провадження у справі порушено 02.04.2009, постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури прийнято 09.04.2011р., тобто до набрання чинності новою редакцією Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство) - у даній справі застосуванню підлягають положення Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013.
6.2 Провадження у даній справі здійснюється за приписами статей 47 - 49 Закону про банкрутство з особливостями банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, у даному випадку, фізичної особи-підприємця.
6.3 Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
6.4 Відповідно до частин 5, 6 статті 3-1 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність конфлікту інтересів; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення; виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом. При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
6.5 Відповідно до пункту 4 статті 24 Закону про банкрутство, у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
6.6 Згідно положень Закону про банкрутство під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
6.7 Відповідно до частини 2 статті 22 Закону про банкрутство, строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.
6.8 За цей час ліквідатор згідно зі статтею 25 Закону про банкрутство зобов'язаний організувати здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом та забезпечити задоволення вимог кредиторів у порядку передбаченому цим Законом.
6.9 Повноваження ліквідатора під час здійснення ліквідаційної процедури боржника встановлені статтею 25 Закону про банкрутство. Зокрема, приписами вказаної статті передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
6.10 За приписами частини 1 статті 29 Закону про банкрутство, майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю.
6.11 Тобто, обов'язковою передумовою продажу майна боржника ліквідатором є здійснення останнім інвентаризації майна боржника та його оцінки згідно з законодавством.
6.12 Відповідно до статті 30 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.
6.13 Як вбачається з наявних у матеріалах справи звітів колишнього ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Родзинського А.А. (т.2 а.с.18-20), на підставі проведеної інвентаризації було складено акт включення майнових активів банкрута до ліквідаційної маси, а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 92,9 кв.м., житлова площа 55,7 кв.м. (т.2 а.с.48). При цьому, будь-яких доказів використання вказаного приміщення в підприємницькій діяльності, що було б підставою для включення вказаного майна до складу ліквідаційної маси, арбітражним керуючим Родзинським А.А. суду першої інстанції не було надано.
6.14 Фізична особа ОСОБА_10 був власником нежитлових приміщень, а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.11.1996 (т.1 а.с. 50-52). Договір про придбання вказаної квартири укладався ОСОБА_10 як громадянином України, а не громадянином-підприємцем.
6.15 Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2008 між Закритим акціонерним товариством "ОТП БАНК" (далі - Банк) і громадянином України ОСОБА_10 (далі - позичальник) було укладено кредитний договір ML-701/420/2008 (т.1 а.с.27-34) (надалі - Кредитний договір) (з урахуванням додаткової угоди №1 від 20.01.2009 (т.1 а.с.38-39).
6.16 Пунктом 2 Кредитного договору сторони погодили, що банк надає позичальнику, а позичальник приймає 138 356,30 дол.США.
6.17 Відповідно до пункту 1.4 кредитного договору, цільове призначення (мета) кредиту: придбання нерухомого майна.
6.18 В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 24.10.2006 між громадянином України ОСОБА_10 (іпотекодавець) та Закритим акціонерним товариством "ОТП БАНК" (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки (майнова порука) № PML- 701/420/2008 (надалі - договір іпотеки) (т.1 а.с.44-49), за умовами якого іпотекодавець з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором від 17.07.2008 ML-701/420/2008 передає іпотекодержателю нерухоме майно, що є власністю іпотекодавця та знаходиться з адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.11.1996. За домовленістю сторін, вартість предмету іпотеки, складає 830 500,00грн., що за курсом НБУ на дату укладання договору цього договору становить 171 562,55дол.США (пункт 4.4. договору іпотеки №1).
6.19 Отже, у даній справі вимоги банку забезпечені договором іпотеки.
6.20 Як вбачається з матеріалів справи, попереднім ліквідатором арбітражним керуючим Родзинським А.А. було проведено аукціон з продажу трикімнатної квартири №21, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що було складено протокол №1 проведення аукціону від 04.03.2010, згідно якого було визначено переможця аукціону - ОСОБА_11 за ціною 229 910,00 грн. (т.2 а.с.50).
6.21 08.09.2010 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Родзинським А.А. (продавець) та ОСОБА_12 (покупець), на підставі протоколу №1 проведення аукціону Товарної біржі "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства" від 04.03.2010 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Мартиросян І.Е. за реєстровим №2670 (надалі- договір) (т.2 а.с.51-52).
6.22 Відповідно до пункту 2.1. договору, продаж квартири за домовленістю вчиняється за 229 910,00грн., які отримані продавцем від покупця готівкою ще до підписання цього договору.
6.23 Частиною 8 статті 30 Закону про банкрутство встановлено, що кошти які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку передбаченому статтею 31 цього Закону.
6.24 Відповідно до статті 48 Закону про банкрутство, кошти отримані від продажу майна громадянина - підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина - підприємця банкрутом.
6.25 Крім того, колегія суддів з урахуванням правової позиції викладеної у постанові Верховного суду України від 03.06.2014 у справі №25/5005/6641/2012|3-24гс14 , яка відповідно до приписів статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, зазначає, що відповідно до частини 7 статті 47 Закону про банкрутство, у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності, отже положення частини 1 статті 49 Закону про банкрутство про черговість задоволення вимог кредиторів не стосується вимог кредиторів, які забезпечені іпотекою.
6.26 Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
6.27 Крім того, частиною 6 статті 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.
6.28 Таким чином, якщо боржник не виконав основного зобов'язання, грошові вимоги Банку, забезпечені заставою майна боржника відповідно до частини 6 статті 14 та підпункту "а" пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" включаються до реєстру вимог кредиторів окремо і задовольняються у першу чергу.
6.29 Разом з тим, матеріали справи не містять доказів перерахування грошових коштів арбітражним керуючим Родзинський А.А. отриманих готівкою від покупця ОСОБА_12 ані на депозитний рахунок нотаріуса у відповідності до положень частини 7 статті 48 Закону про банкрутство, ані доказів зарахування вказаних грошових коштів на основний рахунок банкрута у відповідності до частини 8 статті 30 Закону про банкрутство, ані передачі коштів іншому арбітражному керуючому, з осіб, що призначалися ухвалами суду у цій справі виконувати обов'язки ліквідатора банкрута - фізичної особи-підприємця Власенко О.М.
6.30 До того ж, з наявного в матеріалах справи листа приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ліпінської І.Е. від 04.02.2014 №19/02-23 наданого у відповідь на запит попереднього ліквідатора боржника ОСОБА_15, який звертався з метою розшуку грошових коштів від продажу нерухомого майна (квартири) та погашення витрат, що виникли в ліквідаційної процедурі, сума яких була визначена ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2013р., було надано відповідь про те, що депозитний рахунок у зв'язку зі здійсненням ліквідаційної процедури ФОП Власенко О.М. не відкривався та грошові кошти отримані від реалізації майна боржника не надходили (т.4. а.с.154-157).
6.31 Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що грошові кошти, отримані від реалізації майна банкрута більше 7-ми років безпідставно протягом тривалого часу утримуються арбітражним керуючим Родзинським А.А.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
7. Не погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної інстанції арбітражний керуючий Родзинський А.А. звернувся із касаційною скаргою.
8. Касаційна скарга арбітражного керуючого Родзинського А.А. мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
9. В зазначеній скарзі, з урахуванням доповнень до неї, скаржник просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 та направити справу на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду в частині розгляду клопотання арбітражного керуючого Нескородєва С.М. про стягнення коштів та відшкодування майнової шкоди.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
10. Учасники процесу не скористалися своїми правами на подання відзиву на касаційну скаргу та на участь в судовому засіданні уповноважених представників.
Позиція Верховного Суду
11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. від 05.02.2018 відкрито касаційне провадження у справі № Б-39/69-09 Господарського суду Харківської області за касаційною скаргою арбітражного керуючого Родзинського А.А. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2017; призначено до розгляду касаційну скаргу на 28.03.2018 об 11 год. 45 хв.
12. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
13. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
14. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Колегія суддів перевіривши доводи скаржника зазначає наступне.
16. Згідно статті 42 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
17. Згідно пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
18. Судом апеляційної інстанції не надано оцінку всім доказам у справі, а саме наданій арбітражним керуючим Родзинським А.А. із додатковими поясненнями до апеляційної скарги, копії квитанції до прибуткового касового ордера № 2209/1 від 22.09.2014 (том 7 а.с.146).
19. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
20. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
21. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону не відповідає.
22. Рішення суду має прийматися і цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
23. Вказані вимоги судом апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваної постанови не були дотримані.
24. Згідно пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
25. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального закону, а саме статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, неповно досліджено зібрані у справі докази, всі обставини справи в їх сукупності, а тому постанову суду апеляційної інстанції від 09.03.2017 в частині прийняття нового рішення слід скасувати, а справу № Б-39/69-09 слід направити до Господарського суду Харківської області на новий розгляд.
26. При новому розгляді суду необхідно надати оцінку всім доказам у справі, зокрема наданій арбітражним керуючим Родзинським А.А. із додатковими поясненнями до апеляційної скарги, копії квитанції до прибуткового касового ордера № 2209/1 від 22.09.2014 (том 7 а.с.146), повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.
27. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду по справі № Б-39/69-09 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній з 15.12.2017, судом не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Родзинського А.А. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 у справі № Б-39/69-09 задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 у справі №Б-39/69-09 в частині прийняття нового рішення скасувати.
3. Справу № Б-39/69-09 направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Білоус
Судді С.В. Жуков
Н.Г. Ткаченко