Іменем України
10 квітня 2018 року
Київ
справа №539/1875/17
адміністративне провадження №К/9901/30206/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Калиновського В.А., Бондара В.О., Кононенко З.О. від 11.10.2017 у справі №539/1875/17 за позовом ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про скасування рішення та зобов'язання провести перерахунок пенсії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №210 від 07 червня 2017 року про відмову у перерахунку пенсії згідно довідки ТДВ «Лічмаш-Прилад» №37/017 від 24 травня 2017 року; просив зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплачувати пенсію відповідно до довідки №37/017 від 24 травня 2017 року, виданої ТДВ «Лічмаш-Прилад» із заробітної плати в розмірі 2016,60 гривень за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за один повний календарний місяць з 01 липня 1986 року по 31 липня 1986 року, відповідно до п. 4 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1210 від 23 листопада 2011 року, починаючи з 25 травня 2017 року з урахуванням раніше сплачених сум пенсії.
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 серпня 2017 року задоволено позов.
Визнано неправомірним та скасовано рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 210 від 07 червня 2017 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно довідки ТДВ «Лічмаш-Прилад» №37/017 від 24 травня 2017 року.
Зобов'язано Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки №37/017 від 24 травня 2017 року, виданої ТДВ «Лічмаш-Прилад», із заробітної плати 2016,60 крб. за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за один повний календарний місяць з 01 липня 1986 року по 31липня 1986 року, починаючи з 25 травня 2017 року з урахуванням раніше сплачених сум пенсії.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 серпня 2017року по справі № 539/1875/17 скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року та залишити в силі постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 серпня 2017 року .
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що право ОСОБА_1 на заробітну плату у підвищеному розмірі гарантовано державною шляхом видачі відповідних довідок.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 , є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, має ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково та отримує пенсію по інвалідності через Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.
У 1986 році позивач ОСОБА_1 , працюючи слюсарем механоскладальних робіт 5-го розряду на Лубенському заводі лічильних машин, що підтверджується трудовою книжкою, правонаступником якого є ТОВ «Лічмаш-Прилад», був призваний Лубенським РВК на військові збори, де у складі військової частини НОМЕР_1 виконував спеціальні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії безпосередньо у 30-ти кілометровій зоні відчуження ЧАЕС, у період з 01 липня 1986 року по 31 липня 1986 року у різних населених пунктах: у зоні № 3, № 2, № 1 тощо, що підтверджується довідкою в/ч 61511 № 1346/43.
Після повернення на попереднє місце роботи йому було нараховано та виплачено заробітну плату за проведену роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за відпрацьований час в сумі 609,22 крб.
З 27 січня 2011 року позивачу встановлена 2 група інвалідності безстроково, захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією довідки МСЕК серія 10 ААА № 016284 і він отримує пенсію через Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.
Згідно з довідкою, виданою ТДВ «Лічмаш-Прилад» №37/017 від 24 травня 2017 року, товариством перераховано заробітну плату ОСОБА_1 за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період із 01 липня 1986 року по 31 липня 1986 року в сумі 2016,60 крб.
25 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про перерахунок та виплату йому пенсії згідно вищевказаної довідки ТДВ «Лічмаш-Прилад» №37/017 від 24 травня 2017 року.
Рішенням Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №210 від 07 червня 2017 року ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі наданої ним до управління довідки ТДВ «Лічмаш-Прилад» №37/017 від 24 травня 2017 року відмовлено, оскільки з документів про нарахування заробітної плати, а також особового рахунку ОСОБА_1 за 1986 рік не підтверджено факт встановлення за місцем роботи на підприємстві премії у розмірі 60%.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту - Порядок № 1210).
У відповідності до п.1 Порядку № 1210 цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи (п.2 Порядку № 1210).
Згідно з пп.3 п.3 Порядку № 1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється, виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.
Відповідно до п. 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).
Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Тобто, відповідач має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.
Проте встановлено, що фактично сплачено та отримано позивачем у період з 01 липня 1986 року по 31 липня 1986 року 609,22 крб., а донараховано 1407,38 карб., що підтверджується відомістю (особовим рахунком) ОСОБА_1 . Донарахування проведені у травні 2017 року на підставі Наказу ТОВ «Лічмаш-Прилад» № 17 від 24 травня 2017 року.
Після аварії на ЧАЕС 26.04.1986 Уряд колишнього СРСР та Української РСР ухвалили рішення із грифом «таємно» щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа «таємно» та для «службового користування» стало відомо, що при нарахуванні заробітної плати не були враховані вимоги нормативних матеріалів: розпорядження РМ СРСР від 17.05.1986 № 964; постанова РМ СРСР від 07.05.1986 № 524-156; розпорядження РМ СРСР від 23.05.1986 № 1031; постанова РМ СРСР від 05.06.1986 № 655-195; постанова РМ УРСР від 10.06.1986 № 207-7 та ін.
У вищеназваних нормативно-правових актах йдеться про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дія яких поширюється як на військовослужбовців, так військовозобов'язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Постановою Ради Міністрів СРСР, Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 5 червня 1986 року № 665-195 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища», надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам проводити оплату праці працівників, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії у відповідних зонах небезпеки, в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964.
Оплата праці робітників і службовців, відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори, за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно абзацу 4 пункту 1 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195 (абз.4 п.п.1 п.1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207/7), провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
Якщо відрядженим особам за основним місцем роботи зберігали грошове забезпечення, то показник кратності для розрахунку оплати праці за роботу в зоні відчуження зменшувався на одиницю.
Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).
Враховуючи викладене та те, що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки № 37/017 від 24.05.2017 року, виданої ТДВ «Лічмашприлад», оскільки відсутні первинні документи про преміювання у розмірі 60% працівників, які виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у ТДВ "Лічмаш-Прилад", суд касаційної інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість касаційної скарги.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правильно та повно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
Судді Верховного Суду