30 березня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/16213/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Мамалуй О.О., Ткач І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду
(головуючий - Андрієнко В.В., судді - Буравльов С.І., Власов Ю.Л.)
від 23.06.2017,
за позовом - публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію
до фізичної особи - підприємця Терчієва Марата Абдулайовича, фізичної особи - підприємця Кучерова Вадима Анатолійовича
про розірвання договору та виконання умов договору
У червні 2015 року публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію подало до Господарського суду міста Києва позов про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 30.12.2013, укладеного із ФОП Кучеровим Вадимом Анатолійовичем та ФОП Терчієвим Маратом Абдулайовичем; про зобов'язання ФОП Кучерова Вадима Анатолійовича та ФОП Терчієва Марата Абдулайовича повернути залишок грошових коштів у розмірі 10 964,33 грн на поточний рахунок ПАТ "ВіЕйБі Банк"; зобов'язання ФОП Кучерова Вадима Анатолійовича та ФОП Терчієва Марата Абдулайовича виконати умови п. 4.5 договору оренди та передати позивачу належним чином складений і підписаний акт наданих послуг за період із 01.11.2014 по 30.11.2014.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2015 в частині позовних вимог про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 30.12.2013 припинено провадження у справі. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. 08.06.2017 подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 26.08.2015 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. У зв'язку із пропуском строків на апеляційне оскарження було подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2017 відхилено клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію повернуто скаржнику. Приймаючи вказану ухвалу апеляційний суд зробив висновки про відсутність поважних причин пропуску строку подання апеляційної скарги.
ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2017 і передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставами для скасування вказаної ухвали позивач зазначає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, зокрема ст.ст. 53, 97 ГПК України (в редакції до 15.12.2017). Вважає, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Причинами пропуску строку подання апеляційної скарги вказує запровадження тимчасової адміністрації та процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" і, як наслідок, позивач потребував додаткового часу на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи касаційну скаргу посилається на постанову Вищого господарського суду України від 24.01.2017 у справі № 9/36, постанову Верховного Суду України від 17.01.2006 у справі № 39/62-12/140.
ФОП Терчієв М.А. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2017 прийнята із дотриманням вимог процесуального права та просить залишити її змін. На думку ФОП Терчієв М.А. ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. не надало до апеляційного суду належні докази поважних причин пропуску строку подання апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Відповідно до ст. 53 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Виходячи з приписів вказаної статті, пропущений процесуальний строк може бути відновлений судом лише з поважних причин. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Таким чином, в кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2015 у даній справі складено 31.08.2015. Останнім днем оскарження вказаного рішення є 10.09.2015.
Повний текст Господарського суду міста Києва від 26.08.2015 позивач отримав 08.09.2015, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с. 125).
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. 08.06.2017 разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті (а.с. 144).
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження позивач посилався на норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо неприпустимості обмежень апеляційного оскарження судових рішень; посилався на початок із 20.03.2015 процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А.
Посилання скаржника на норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо неприпустимості обмежень апеляційного оскарження судових рішень не є підставою для відновлення строку апеляційного оскарження, оскільки право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Посилання скаржника на початок із 20.03.2015 процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. не є безумовною підставою для відновлення пропущених процесуальних строків передбачених нормами ГПК України.
Інших поважних причин в обґрунтування пропуску строку на подання апеляційної скарги та їх поважність скаржником не зазначено.
Верховний Суд враховує, що строк апеляційного оскарження, який просив відновити позивач сплив понад 1 рік та 8 місяців тому, що є значним періодом часу. Дії суду із відновлення строку апеляційного оскарження після спливу значного періоду часу можуть порушити принцип правової визначеності та принцип остаточності судового рішення.
Посилання ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на висновки Вищого господарського суду України викладені у постанові від 24.01.2017 у справі № 9/36 відхиляються Верховним Судом, з огляду на наступне.
У справі № 9/36, що переглядалась Вищим господарським судом України було зроблено висновки про помилковість відхилення клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку з причин недослідження апеляційним судом обставин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, зокрема, обставин надіслання стороні оскаржуваної ухвали (повного тексту), що створило об'єктивні перешкоди для ознайомлення скаржника з мотивувальною частиною оскаржуваної ухвали, а також для підготовки та своєчасного подання апеляційної скарги.
У даній справі № 910/16213/15, господарський суд апеляційної інстанції правильно та повно оцінив доводи скаржника викладені у клопотанні про відновлення строку на апеляційне оскарження від 31.05.2017 (а.с. 138-139), належним чином обґрунтував свої висновки про відмову у задоволенні такого клопотання та правомірно повернув апеляційну скаргу на рішення Господарського суду м. Києва від 26.08.2015 скаржнику.
За таких обставин доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2017 прийнята з додержанням вимог процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.
Враховуючи те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2017 у справі за № 910/16213/15 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді О. Мамалуй
І. Ткач