Іменем України
04 квітня 2018 року
Київ
справа №803/370/16
адміністративне провадження №К/9901/2906/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року (головуючий суддя - Димарчук Т.М.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року (головуючий суддя - Дякович В.П., судді Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.)
у справі за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Національної поліції у Волинській області, Атестаційної комісії №6 Головного управління Національної поліції у Волинській області, Апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №2
про визнання протиправними та скасування висновків, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У березні 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - відповідач 1), Атестаційної комісії №6 Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі -відповідач 2), Апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №2 (далі -відповідач 3), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок Атестаційної комісії № 6 Головного управління Національної поліції у Волинській області від 17 лютого 2016 року,
- визнати протиправним та скасувати висновок Апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №2 від 28 лютого 2016 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області від 04 березня 2016 року №44 о/с «По особовому складу» у частині звільнення позивача зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність);
- поновити позивача на службі в Національній поліції;
- стягнути на користь позивача з Головного управління Національної поліції у Волинській області середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Головне управління Національної поліції у Волинській області звернулось до Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить ці рішення скасувати.
Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що суди при прийнятті рішень неправильно витлумачили у цій справі частину другу статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Позивач скористався своїм правом та подав заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши оскаржені рішення судів попередніх інстанцій, доводи сторін у справі, робить висновок, що касаційна скарга має бути залишена без задоволення з огляду на таке.
02 липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про Національну поліцію" (Закон №580-VIII, набрав чинності 07 листопада 2015 року), яким утворено Національну поліцію України - центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до преамбули Закон №580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Як визначено пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ, працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.
Відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.
Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.
Згідно з ч.1 ст.58 Закону України« Про Національну поліцію» призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Згідно наказу Головного управління Національної поліції у Волинській області від 22 січня 2016 року № 85 наказано, зокрема, провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Волинській області та підпорядкованих підрозділів.
Згідно з частини 2 статті 57 Закону №580-VIII атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465, зокрема, п. 3 розділу І.
Усі підстави для проведення атестації поліцейського є індивідуальними, обумовленими або просуванням по службі, або неналежним виконанням поліцейським своїх обов'язків. У даному випадку, відповідач проводив атестацію не з індивідуальних причин (у розумінні частини другої статті 57 Закону №580-VIII), а загальну атестацію для всіх поліцейських Головного управління Національної поліції у Волинській області та територіальних підрозділів, які до цього працювали в міліції. Однак, у Законі №580-VIII відсутні підстави для проведення атестації майже всього складу територіального органу поліції. Наявність таких підстав для проведення атестування позивача не встановлена.
Таким чином, проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, суперечить вимогам цього закону.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з наказом №1 о/с т.в.о начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області генерала поліції третього рангу Шпиги П.П. від 07 листопада 2015 року ОСОБА_2 (М-010838), який мав спеціальне звання майор міліції, відповідно до пунктів 9 та 12розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" призначено до Головного управління Національної поліції у Волинській області як тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ України з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07 листопада 2015 року: інспектором роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції у Волинській області, присвоївши йому спеціальне звання майор поліції.
Позивач призначений на посаду безстроково із забезпеченням відповідних гарантій поліцейського, тому проводити його атестацію можливо було лише в разі виникнення індивідуальних підстав передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, але відповідач не зазначив, цих підстав.
Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що наказ відповідача про звільнення позивача прийнято протиправно, а тому позовні вимоги мають бути задоволені.
Доводи касаційної скарги не спростовують доводів судів першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин, Суд, вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому робить висновок про відсутність підстав для їх скасування.
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області залишити без задоволення.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя - доповідач В.М. Бевзенко
Судді Н.А. Данилевич
В.М. Шарапа