Справа № 802/578/18-а
Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
03 квітня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Граб Л.С.
секретар судового засідання: Охримчук М.Б.,
за участю:
представника позивача: Чайки Артура Олеговича
представників відповідача: Присяжнюка Олега Вікторовича, Стороженко Сергія Серафимовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року (ухвалена в м. Вінниці) у справі за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до товариства з додатковою відповідальністю "Вінницяоблагротехсервіс" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків та зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків,
в лютому 2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків та зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року року заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області в частині вимог про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків повернуто особі, яка його подала.
Суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали виходив з того, що податковим органом не надано доказів причин поважності пропуску строку звернення до суду з поданням, вважаючи, що такий строк повинен обраховуватись з моменту складання акту про відмову у допуску до проведення перевірки.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області оскаржило його в апеляційному порядку, де посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження її розгляду до суду, який прийняв оскаржене рішення.
Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість, просили суд відмовити в її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду в частині розгляду заяви Головного управління ДФС у Вінницькій області про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції неоспорені факти про те, що працівниками ГУ ДФС у Вінницькій області на підставі ст. 20, п.п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України прийнято наказ № 674 від 06.02.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з додатковою відповідальністю "Вінницяоблагротехсервіс".
На підставі вказаного наказу ГУДФС у Вінницькій області 08.02.2018 року видано направлення на перевірку № 275.
Відповідач, ознайомившись з метою та підставами проведення документальної позапланової виїзної перевірки, відмовився допустити перевіряючих до перевірки.
У зв'язку з чим посадовими особами ГУДФС у Вінницькій області складено акт № 99/02-32-14-15/00914591 від 09.02.2018 року про відмову посадових осіб товариства з додатковою відповідальністю "Вінницяоблагротехсервіс" від підпису у направленні на перевірку та акт № 100/02-32-14-15/00914591 про відмову у допуску до проведення позапланової документальної виїзної перевірки.
16.02.2018 року ГУДФС у Вінницькій області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТДВ «Вінницяоблагротехсервіс".
На підставі вказаного рішення податковий орган звернувся до суду із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача.
Суд першої інстанції заяву ГУДФС у Вінницькій області в частині підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків призначив до розгляду, а в частині зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків повернув особі, яка її подала.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, Вінницьким окружним адміністративним судом відповідно до ухвали від 16.02.2018 року, заяву ГУ ДФС у Вінницькій області в частині вимог про зупинення видаткових операції на рахунках платника податків залишено без руху. Надано строк, до 17:00 16.02.2018 року для усунення недоліків шляхом надання доказів причин поважності пропуску строку звернення до суду з заявою в частині зупинення видаткових операції на рахунках платника податків.
16.02.2018 року позивачем подано заяву на виконання ухвали від 16.02.2018 року.
В обґрунтування пропущеного строку звернення до суду із заявою про зупинення видаткових операцій, скаржник зазначає, що рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТДВ «Вінницяоблагротехсервіс" прийнято 16.02.2018 року року о 09 год. 30 хв., а подання до канцелярії суду здано о 13 год. 45 хв. 16.02.2018 року. Тому на думку позивача, ним не пропущено 24-х годинний термін звернення до суду, визначений ст. 283 КАС України.
Статтею 283 КАС України встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до звернення податкового органу, та особливий перелік процесуальних дій суду, які можуть вчинятися в процесі розгляду такого звернення.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Згідно пп. 20.1.31 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючий орган має право, звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.
Згідно п. 81.2 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Положеннями з п. 94.6 ст. 94 ПК України визначено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
При цьому, підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальним та визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Відповідно до Розділу VII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року №632, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
За таких обставин звернення податкового органу з вимогою про накладення арешту на майно платника податків може відбуватися лише з моменту прийняття рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків, протягом строку встановленого ч.2 ст. 283 КАС України .
Аналіз вищенаведених норм законодавства, вказує на те, що обставини, які зумовлюють звернення контролюючого органу з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків до суду виникають не з моменту складання акту про відмову у допуску до перевірки, а з моменту прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Необхідно зазначити, що акт про відмову у допуску до проведення перевірки складається працівниками, які не наділені повноваженнями самостійно приймати рішення від імені органу про арешт активів платника податків тощо, а тому поза увагою суду першої інстанції залишилась невстановленою обставина, коли саме дізнався про не допуск до перевірки керівник контролюючого органу.
З матеріалів справи встановлено, що 15.02.2018 року начальником управління аудиту ГУДФС у Вінницькій області було сформовано звернення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.
16.02.2018 року о 09 год. 30 хв. в.о. заступником начальника ГУДФС у Вінницькій області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТДВ «Вінницяоблагротехсервіс", а подання до канцелярії суду здано о 13 год. 45 хв. 16.02.2018 року
У зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області не було пропущено 24-х годинний термін звернення до суду, визначений ст. 283 КАС України.
За таких обставин, на думку колегія суддів, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення заяви, та є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду заяви.
Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (ст. 320 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального права, колегія суддів вважає, що ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року прийнята з порушенням норм процесуального права та при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 312 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям постанови про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до товариства з додатковою відповідальністю "Вінницяоблагротехсервіс" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків та зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків скасувати.
Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду в частині розгляду заяви Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 10 квітня 2018 року.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Граб Л.С.