Номер провадження: 22-ц/785/3164/18
Номер справи місцевого суду: 523/14609/17
Головуючий у першій інстанції Середа І. В.
Доповідач Комлева О. С.
04.04.2018 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.
суддів Журавльова О.Г., Кравця Ю.І.
з участю секретаря Ліснік Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на розрахунки заборгованості по аліментамза апеляційними скаргами ОСОБА_3, Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року, ухваленого суддею Середа І.В.
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою про визнання протиправними та скасування розрахунків, складених старшим державним виконавцем Суворовського відділу ДВС м. Одеси Граболовою М.В. у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-5659, виданого Суворовським районним судом м. Одеси 02.12.2009 року, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини заробітку, станом на 01.07.2016 року на суму 477844,87 грн., станом на 01.12.2016 року на суму 520410,16 грн., станом на 01.09.2017 року на суму 444819,96 грн., посилаючись на те, що вказані в розрахунку суми є необґрунтованими. В розрахунок увійшли періоди з 2012-2015 років та з січня по червень 2016 року включно. Разом з тим, згідно з актом про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 28.10.2015 року, станом на 01.10.2015 року в рахунок погашення боргу стягувач ОСОБА_3 прийняла 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Станом на 01.11.2015 року заборгованість визначена лише у сумі 1476,8 грн. Однак у розрахунках від 01.07.2016 року та від 11.01.2017 року йде мова про розмір заборгованості за попередні періоди часу до 01.10.2015 року. З жовтня 2015 року по листопад 2016 року виконавцем було нараховано аліменти на загальну суму 54013,49 грн., з яких ним сплачено 9080,48 грн. Станом на 01.12.2016 року була заборгованість у розмірі 44933,01 грн., яка станом на теперішній час вже погашена. Між тим, виконавцем визначена заборгованість у розмірі 520410,16 грн., що не відповідає отриманим ОСОБА_2 за вказаний період часу доходам та вимогам законодавства. Крім того, державним виконавцем безпідставно враховано суми доходів за період часу з 20.10.2014 року по 13.08.2015 року у ТОВ «Гольф Марін Лімітед», оскільки ОСОБА_2 виїзд за межі України був заборонений ухвалами суду на підставі подань державного виконавця ще з 2011 року. Також він у цей час працював в ГО «Військово-історична організація Андріївський прапор». В грудні 2016 року самостійно по чеку здійснена оплата аліментів у сумі 2000 грн. З січня 2017 року відрахування здійснюються Казенним підприємством «Морська пошуково-рятувальна служба» в розмірі 70% від отриманого заробітку з урахуванням 1/3 частини та заборгованості. При цьому здійснюється розрахунок заборгованості саме з 520410,16 грн. Крім того, у зв'язку з необґрунтованим стягненням з нього пені по аліментам стягувач має повернути йому, в порядку повороту виконання рішення суду, 194300,76 грн.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року скарга ОСОБА_2 задоволена частково. Визнані неправомірними розрахунки по сплаті аліментів, складені старшим державним виконавцем Суворовського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Граболовою М.В. по виконавчому провадженню з примусового виконання виконавчого листа №2-5659, виданого Суворовським районним судом м. Одеси 02.12.2009 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини заробітку, станом на 01.07.2016 року, на 01.12.2016 року, на 01.09.2017 року. Зобов'язано старшого державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Граболову М.В. перерахувати розрахунок заборгованості по сплаті аліментів по виконавчому провадженню з примусового виконання виконавчого листа №2-5659, виданого Суворовським районним судом м. Одеси 02.12.2009 року, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою у задоволені скарги відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.
У обґрунтуванні своєї апеляційної ОСОБА_3 зазначає, що суд дійшов невірного висновку, що нею не доведено належними доказами про отримання доходів ОСОБА_2, та не взяв до уваги документи, які є в матеріалах справи на підтвердження отримання ОСОБА_2 доходів за час знаходження у рейсі в період з 20.10.2014 року по 13.08.2015 року, а тому вважає, що суд невірно оцінив докази, які є в матеріалах справи, результаті чого дійшов невірного висновку про неправомірність розрахунків аліментів та їх скасування.
Також не погоджуючись з ухвалою суду, Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою у задоволені скарги відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.
У обґрунтуванні своєї апеляційної Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області зазначає, що під час розгляду судом неповно з'ясовано обставини, які є суттєвими для вирішення даної справи по суті, також суд дійшов до невірного висновку про недоведеність отримання ОСОБА_2 доходу за час перебування у рейсі з 20.10.2014 року по 13.08.2015 року, а тому вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
В порядку п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 02.12.2009 р. Суворовським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист №2-5659 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини заробітку. Старшим державним виконавцем Граболовою М.В., в провадженні якої знаходиться вказаний виконавчий лист, було проведено розрахунок заборгованості по сплаті аліментів станом на 01.07.2016 року на суму 477844,87 грн., станом на 01.12.2016 року на суму 520410,16 грн., станом на 01.09.2017 року на суму 444819,96 грн.
Також судом встановлено, що розрахунки проводилися на підставі довідки ТОВ «Дафні Шиппінг Ейдженсі» від 04.10.2016 року, копії трудового контракту моряка з Техномар Шіппінг ІНК від 16.10.2014 року, відомостей Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» та ТОВ «Голф Марін Лімітед» та середньої заробітної плати працівника для даної місцевості (а.с.84,90,103,128).
Зі змісту наданої довідки ТОВ «Дафні Шиппінг Ейдженсі» від 04.10.2016 року вбачається, що ОСОБА_2 підписав контракт і відпрацював на посаді старшого помічника на т/х GREENWING з 30.01.2012 року по 07.08.2012 року, заробітна плата згідно у мов контракту складала 5200 доларів США на місяць, заробітна плата виплачувалася своєчасно (а.с.84).
Згідно з листом Головного центру обробки спеціальної інформації від 18.01.2016 року у вказаний період ОСОБА_2 перетинав кордон і був відсутнім на території України (а.с.77).
Задовольняючи частково скаргу ОСОБА_2на розрахунки заборгованості по аліментам, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1,2,3 ст.195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Державний виконавець при стягненні аліментів та розрахунку заборгованості по ним, має виходити з суми фактичного заробітку (доходу) ОСОБА_2 незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном, а в разі, якщо він не працював на час виникнення заборгованості, її розмір визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Суд прийшов до вірного висновку, про те, що оскільки ОСОБА_2 не спростував відомості про отримання ним доходу в розмірі 5200 доларів США в місяць у період з 30.01.2012 року по 07.08.2012 року, державний виконавець правомірно здійснив розрахунок в 2012 році саме виходячи з вказаної суми.
Однак, оскільки строк контракту закінчився 07.08.2012 року, ОСОБА_2 безпідставно була нарахована заборгованість за серпень 2012 року з 5200 доларів США з вираховуванням курсу гривні.
Відповідно до ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до обґрунтованого висновку про визнання неправомірними розрахунки по сплаті аліментів станом на 01.07.2016 року, на 01.12.2016 року, на 01.09.2017 року, та зобов'язано державного виконавця перерахувати розрахунок заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів по виконавчому провадженню.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що вона повністю довела факти знаходження ОСОБА_2 у рейсі у період з 01.10.2014 року по 31.05.2015 року, а також факт виплати ОСОБА_2 доходу в компанії, де він працював за контрактом, в зв'язку з чим суд невірно оцінив докази, які є в матеріалах справи, в результаті чого дійшов невірного висновку про неправомірність розрахунків аліментів та їх скасування, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з наданих розрахунків був врахований дохід боржника на підставі трудового контракту моряка з Техномар Шіппінг ІНК від 16.10.2014 року та листа ТОВ «Голф Марін Лімітед» від 11.10.2016р., які не були підтверджені належними доказами про отримання ОСОБА_2 таких доходів.
Також колегією суддів не приймаються до уваги доводи ОСОБА_2 про те, що суд неправомірно відмовив їй у витребуванні від боржника ОСОБА_2 оригіналів посвідчення особи моряка та паспорту, за яким він перетинав кордон України, оскільки в матеріалах справи міститься лист Головного центру обробки спеціальної інформації від 18.01.2016 року, згідно з яким ОСОБА_2 перетинав кордон і був відсутнім на території України з 30.01.2012 року по 07.08.2012 року.
Доводи апеляційної скарги Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області про те, що суд дійшов до невірного висновку про недоведеність отримання ОСОБА_2 доходу за час перебування у рейсі з 20.10.2014 року по 13.08.2015 року, колегія суддів також вважає безпідставними, з тих підстав, що отримання ОСОБА_2 доходів за вказаний періоді не були підтверджені належними доказами.
Доводи апеляційної скарги Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області про те, що скаржником пропущене 10 денний термін на звернення до суду, колегія суддів вважає неспроможними з тих підстав, що в матеріалах справи міститься заява про те, що представник ОСОБА_2 була ознайомлена з матеріалами виконавчого провадження, у квітні 2016 року (а.с. 81), однак з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 оскаржує розрахунки, які датовані після цієї дати.
Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків судді першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ О.Г. Журавльов
______________________________________ Ю.І. Кравець
Повний текст судового рішення складено 06 квітня 2018 року