Номер провадження: 22-ц/785/3318/18
Номер справи місцевого суду: 522/23271/15-ц
Головуючий у першій інстанції Кічмаренко С. М.
Доповідач Комлева О. С.
04.04.2018 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.
суддів Журавльова О.Г., Кравця Ю.І.
з участю секретаря Ліснік Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщиниза апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 січня 2016 року, ухваленого суддею Кічмаренко С.М.
У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати, ОСОБА_4, після її смерті залишилася спадщина, яка складається з договору позики, укладеного 09.11.2006 року з ОСОБА_3, яка свої зобов'язання не виконала. Про даний договір позивач дізналася після сплину шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Позивач також зазначила, що є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері. При зверненні до нотаріальної контори для отримання свідоцтва, їй було відмовлено у зв'язку з тим, що нею пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, оскільки вона не звернулася своєчасно із заявою про її прийняття. Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_2 просила задовольнити позов.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про слухання справи були повідомлені належним чином.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 січня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визначено ОСОБА_2 додатковий строк терміном два місяці для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Перебіг додатково строку для подання заяви про прийняття спадщини починається після набрання рішенням суду законної сили.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3, сторона, яка не брала участі у розгляді справи, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти постанову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.
У обґрунтуванні своєї апеляційної ОСОБА_3 зазначає, що рішенням суду ОСОБА_2 обґрунтовує своє право вимоги до неї, як правонаступник прав та обов'язків, які вона набула як спадкоємець в порядку спадкування після смерті своєї матері ОСОБА_4 за договором позики, та з яким пов'язує існування інших правовідносин, в іншій цивільній справі, а тому вважає, що вказаним рішенням суду зачіпаються її права та обов'язки.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
В порядку п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 367ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 375ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно договору позики від 09.11.2006 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, остання отримала у власність від ОСОБА_4 20000 тисяч доларів США строком до 01.01.2007 року.
ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 07.07.2014 року.
Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина, яка складається з невиконаних зобов'язань ОСОБА_3 за договором позики від 09.11.2006 року.
Після смерті матері ОСОБА_4, позивачка ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у прийнятті спадщини, у зв'язку з тим, що вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений законом шестимісячний строк позивачка ОСОБА_2 не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, у зв'язку з відсутністю інформації про наявність договору позики, так іншого майна у матері не було та юридичною необізнаністю. Відмовлятися від прийняття спадщини вона не мала наміру.
Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
За приписом ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Статтею 1216 ЦК України зазначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Судом встановлено, що, позивачка є спадкоємицею першої черги на спадок, що відкрився після смерті її матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року (ст. 1261 ЦК України).
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до обґрунтованого висновку про визначення ОСОБА_2 додаткового строку для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини, оскільки вимоги позивача є законними.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що суд, встановивши обставини справи, які безпосередньо стосуються ОСОБА_3, не вирішив питання щодо залучення її до участі у справі в якості третьої особи, в зв'язку з чим були порушені її права, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_2 на законних підставах звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, та суд приймаючи рішення керувався нормами чинного законодавств визначаючи додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, так як позивачка є спадкоємицею першої черги на спадок, після смерті її матері, який нею був пропущений з поважних причин, що було встановлено судом під час розгляду справи.
Інші доводи апеляційної скарги також, колегія суддів, вважає також неспроможними, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду надано не було.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення рішення суду, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.
Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 січня 2016 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ О.Г. Журавльов
______________________________________ Ю.І. Кравець
Повний текст судового рішення складено 06 квітня 2018 року