Номер провадження: 33/785/504/18
Номер справи місцевого суду: 521/21541/17
Головуючий у першій інстанції Корой В. Д.
Доповідач Потанін О. О.
06.04.2018 року м. Одеса
Суддя апеляційного суду Одеської області: Потанін О.О.
При участі правопорушника: ОСОБА_2
потерпілого: ОСОБА_3
розглянувши матеріали адміністративної справи за скаргою правопорушника ОСОБА_2 на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 02.03.2018 р., якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень в прибуток держави; стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн.,
08.12.2017 року у відношенні ОСОБА_2 був складений протокол серії БР № 078741 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
З даного протоколу вбачається, що 08.12.2017 року о 09 годині 30 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Volkswagen Golf», р/н НОМЕР_2 в м. Одесі по вул. Овідіопольська дорога, 296, при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, який рухався в попутному напрямку, чим порушив п. 10.1 «Правил дорожнього руху».
В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 02.03.2018 р., якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень в прибуток держави; стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн.
На дану постанову правопорушник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, винести нову, якою закрити провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що зазначена постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 29.01.2018 року є незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин події, яку визнано правопорушенням, вказана постанова суду підлягає скасуванню. При винесенні постанови суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи. Не надав належної оцінки моїх письмових пояснень, не звернув увагу на мої усні пояснення та на інформацію, яка вбачається з фотофіксації місця ДТП. Водій автомобіля Ситроен не надав перевагу в русі автомобілю Фольксваген, тобто моїм автомобілем внаслідок чого допустив зіткнення. Також, суд першої інстанції викликав експерта в судове засідання, однак останній не з'явився, а суд розглянув справи не відклавши її для повторного виклику експерта та його допиту. На схемі ДТП не відображено ні гальмівний шлях, ні дорожні знаки, які вказують на те, що мій автомобіль(Фольксваген Гольф) рухався по головній дорозі, а автомобіль ОСОБА_3(Ситроен) виїжджав з дороги другорядного значення, не надавши перевагу в русі транспорту, який рухався по головній дорозі, зокрема - мені.
Вивчивши доводи поданої скарги, заслухавши правопорушника ОСОБА_2, який просив апеляційну скаргу задовольнити, потерпілого, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнав та вказав, що зіткнення з автомобілем ОСОБА_3 сталося в зв'язку з тим, що останній повинен був поступитись йому дорогою, однак цього не зробив.
Присутній в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 заперечував проти пояснень ОСОБА_2 та зазначив, що останній зробив різкий маневр праворуч, в результаті чого сталось ДТП, після чого від'їхав з місця пригоди та поставив свій транспортний засіб паралельно його автомобілю.
Дослідивши матеріали провадження про адміністративне правопорушення, вислухавши учасників судового засідання, суд приходить до висновку про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, за наступних підстав.
Відповідно до п. 10.1 «Правил дорожнього руху», перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Однак, водій ОСОБА_2 під час зміни напрямку руху не переконався в безпечності маневру, в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем НОМЕР_1.
Крім того, винність ОСОБА_2 у вчиненні даного правопорушення повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП та поясненнями.
Таким чином, обставини встановлені в судовому засіданні, а також докази досліджені в судовому засіданні, свідчать про наявність в діях водія ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до санкції ст. 124 КУпАП, за вказане правопорушення передбачено накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Статтею 23 КУпАП передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність суддею при розгляді справи не встановлено.
На підставі вищевикладеного, враховуючи особу правопорушника, суддя вважає, що необхідною і достатньою мірою стягнення для ОСОБА_2 буде накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень в межах санкції статті 124 КУпАП.
Перевіряючи обґрунтованість прийнятого рішення при дослідженні доводів апеляції суддею апеляційного суду буди допитані учасники ДТП, схема ДТП. протокол про адміністративне правопорушення і фотографі, які в повному обсязі підтвердили обґрунтованість встановлених обставин в суді першої інстанції і які викладені в постанові суду і які не викликають сумніву.
Більш того, безперечно встановлено, що працівники поліції які виїжджали на місце ДТП не в повному обсязі виклали порушення ОСОБА_2 і по яким не притягли його до відповідальності: управління транспортним засобом без водійських прав, відсутність регістрації автомобіля, страховки і документів на машину, поворот в зону другорядної дороги де поворот заборонений, переміщення автомобіля після ДТП з ціллю скрити сліди ДТП, хоч дані обставини були в наявності.
З урахуванням наведених доказів міра відповідальності призначена м'яко, але підстав для скасування постанови в цієї частині не вбачається за відсутність апеляції.
При наявності обставин скоєного правопорушення пов'язаного з грубою неповагою до встановлених правил, які потягли загрозу життю учасників дорожнього руху, підстав для скасування прийнятого рішення не вбачається.
Посилання правопорушника про те, що він не міняв напрямок руху з головної дороги і ні де не повертав, носить голослівний характер і спростовується схемою ДТП і поясненнями потерпілого.
Справа розглянута в межах 3 місячного строку притягнення до відповідальності і підстав для закриття справи не вбачається.
На підставі викладеного й керуючись ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 02.03.2018 р., якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень в прибуток держави; стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн. - без змін.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Одеської області О.О. Потанін