Справа № 909/287/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
06.04.2018 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М.А., розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову до його пред'явлення (вх. № 4646/18 від 05.04.2018) Фізичної особи-підприємця Чміль Марії Несторівни, АДРЕСА_1
до Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, буд. 34, м. Івано-Франківськ, 76014
про стягнення збитків (неустойки, штрафу), зокрема подвійна вартість недовідпущеної електричної енергії (п. 4.1.2 Договору) в сумі 14 000,00 грн,
без повідомлення заявника та інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи.
05.04.2018 Фізична особа-підприємець Чміль Марія Несторівна звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до його пред'явлення (вх. № 4646/18), в якій просить: заборонити Приватному акціонерному товариству "Прикарпаттяобленерго" припиняти електропостачання мінімаркету "Жан" по вул. Тисменицькій-Дзівінського, що у м. Івано-Франківську (договір від 11.04.2008 № 1647), до вирішення спору по суті та зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" відновити електропостачання мінімаркету "Жан" по вул. Тисменицькій-Дзівінського, що у м. Івано-Франківську (договір від 11.04.2008 № 1647), до вирішення спору по суті.
Вищезазначені заходи заявник просить вжити до подання позову до Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" про стягнення збитків (неустойки, штрафу), зокрема подвійна вартість недовідпущеної електричної енергії (п. 4.1.2 Договору) в сумі 14 000,00 грн.
Суд, розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Чміль Марії Несторівни про забезпечення позову та додані до неї документи, зазначає наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до приписів ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Фізична особа-підприємець Чміль Марія Несторівна в своїй заяві зазначає, що враховуючи передбачені законом строки розгляду справи, без вжиття заходів забезпечення позову можливе судове рішення не надасть ефективного захисту порушеним правам заявника. В той же час, заявником жодного доказу в підтвердження обставин викладених у заяві про вжиття заходів до забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. № 4646/18) не надано, окрім копій Договору про постачання електричної енергії від 11.04.2008 № 1647 та витягу з єдиного реєстру юридичних осіб щодо реєстрації Чміль М. Н . як фізичної особи-підприємця.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову та додані до неї документи не містять докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що має наслідком відмову Фізичній особі-підприємцю Чміль Марії Несторівни у задоволенні відповідної заяви.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 79, 136, 137, 139, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Чміль Марії Несторівни про вжиття заходів забезпечення позову до його пред'явлення (вх. № 4646/18 від 05.04.2018) відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк визначений ст. 256 ГПК України.
Ухвалу підписано 06.04.2018.
Суддя М. А. Шіляк