Справа № 755/5024/18
"04" квітня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді: Астахової О.О.,
при секретарі Полторак І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 про забезпечення позову,
До Дніпровського районного суду м. Києва 02 квітня 2018 року надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову, в якій вона просить зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєву Людмилу Іванівну не вчиняти дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на все рухоме та нерухоме майно де б воно не знаходилось після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.
Заяву про забезпечення позову мотивує тим, що вона проживала спільною сім'єю з померлим ОСОБА_4 та мали намір укласти шлюб. Від фактичних шлюбних відносин у них народився син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За місяць до початку спільного проживання ОСОБА_4 придбав квартиру АДРЕСА_1, яку мав намір використовувати для проживання разом із нею. В подальшому, вказана квартира спільно облаштовувалась для проживання сім'ї, проводився ремонт, купались меблі та побутова техніка.
Після смерті ОСОБА_4 інші родичі померлого змусили покинути заявника та її малолітнього сина з квартири АДРЕСА_1, змінили замки вхідних дверей, заволоділи майном, яке в ній знаходилось та належить заявнику та її померлому чоловіку на праві спільної приватної власності.
07 квітня 2018 року закінчується передбачений законом строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4, а тому у разі видачі приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Л.І. свідоцтва про право на спадщину іншим родичам померлого, буде утруднено виконання судового рішення про задоволення позову, який заявник має намір подати до суду для захисту своїх прав та прав свого малолітнього сина.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1-4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Предметом спору є невизнання прав ОСОБА_1 на майно.
У пункті 3 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" підкреслено, що згідно з п. 1 ч. 1 статті 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до п.4 зазначеної постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Позивач просить зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєву Людмилу Іванівну не вчиняти дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на все рухоме та нерухоме майно де б воно не знаходилось після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до постанови приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Л.І. про відмову у вчинені нотаріальної дії від 16 лютого 2018 року після смерті померлого ОСОБА_4 відкрилась спадщина, право на отримання якої мають, окрім заявника інші родичі померлого. Зокрема, як вказує заявник мати померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 та його діти від попереднього шлюбу.
Як убачається із заяви ОСОБА_1, спір виникає з приводу певної частини майна належного на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5
А відтак, зупинення видачі свідоцтва про право на спадщину на все рухоме і нерухоме майно, де б воно не знаходилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, порушуватиме права інших осіб, зокрема дітей, майнові права яких охороняються Конвенцією «Про права дитини» та положеннями національного законодавства.
Більше того, відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про нотаріат» за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Таким чином, перевіривши відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам, які має намір заявити ОСОБА_1, а також враховуючи, що позивачем не наведено обставин та не надано доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд приходить до висновку, що з урахуванням сукупності вищевказаних обставин, відсутні належні правові підстави для забезпечення позову у обраний заявником спосіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 259-260, 353-355 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 про забезпечення позову - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.