ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.04.2018Справа № 910/1959/18
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу
За позовом Приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА"
до Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
про стягнення 34 590, 28 грн.
Суддя Підченко Ю.О.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
У лютому 2018 року Приватне акціонерне товариство "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (далі - Комбінат, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця, відповідач) про стягнення суми збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні в розмірі 34 590, 28 грн. відповідно до договору № 1970/ДФ/10017 про організацію перевезень вантажів і проведення рахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги від 25.12.2015 року.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2018 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.
03.04.2018 року через загальний відділ діловодства суду від відповідача по справі надійшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого ПАТ "Укрзалізниця" проти позову заперечує з огляду на те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів отримання збитків, а саме відсутні документи на підтвердження оплати оспорюваного вантажу з додаванням податкової накладної.
Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
01.02.2016 року між Комбінатом (далі - покупець) і ПАТ "Авдіївський Коксохімічний Завод" (далі - постачальник) укладено договір за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити коксову продукцію на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до пункту 2 Договору поставка продукції здійснюється партіями залізничним транспортом.
25.12.2015 між Залізницею та Комбінатом був укладений договір № 1970/ДФ/10017 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги.
Предметом цього договору є надання виконавцем вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1. договору).
Згідно із п. 7.1 за цим договором виконавець надає вантажовласнику послуги на станціях Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" за умови наявності коштів на його особовому рахунку.
Як вбачається з п. 110 Статуту залізниць (затверджений Постановою кабінету Міністрів України "Про затвердження Статуту залізниць України" № 457 від 06.04.1998 року) залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року) накладна (залізнична) є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.
Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Згідно п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
20.12.2017 року на станції призначення було перевірено кількість та масу вантажу, що зазначений у накладній № 53434221 від 17.12.2017 року та виявлено невідповідність фактичної маси вантажу з масою, яка зазначена в даній накладній, та складено комерційний акт, який свідчить про недостачу вантажу в вагоні № 55328751 в кількості 3 380 кг, про що в накладній № 53434221 від 17.12.2017 року та досилаю чому документі зроблено відповідну відмітку.
В комерційному акті № 485604/1162 зазначено, що на підставі попутного комерційного акту № 463003/491 від 18.12.2017 року станції Пологи Придніпровської залізниці проводилось контрольне зважування вагону № 55328751.
За документом значиться: вантаж кокс доменний. Вага визначена відправником на вагонних вагах: брутто - не вказано, тара з брусу - 23 500 кг, нетто - 41 350 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто 61 050, тара з брусу - 23 500 кг, нетто - 37 550 кг, що менше документа на 3 800 кг, що не відповідає попутному акту загальної форми № 463003/491 від 18.12.2017 року станції Пологи Придніпровської залізниці.
Вантаження в вагоні вище рівня бортів на 500-600 мм, шапкообразне. Поверхня вантажу маркована поздовжньою смугою уздовж вагона вапном. Фактично з лівого боку по ходу потягу над 1 - 7-м люками по ходу потягу є виїмка розміром 11 600 мм х 800-1000 мм х 500-600 мм в глибину. Маркування порушено, що відповідає попутному комерційному акту № 463003/491 від 18.12.2017 року станції Пологи Придніпровської залізниці. Течі вантажу на станції призначення немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний.
Згідно ст. 2 Правил складання актів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року) комерційні акти складаються для засвідчення (крім іншого) обставин невідповідності маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.
Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Розрахунок збитків, спричинених внаслідок недостачі вантажу у вказаному вагоні, проведений відповідно до Правил видачі вантажів та становить 34 590, 28 грн.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на наведені норми права та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірному випадку, який стосується заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача збитків у розмірі 34 590, 28 грн., у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні, позивачем належними і допустимими доказами доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків.
Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; ідентифікаційний код: 00191129) 34 590, 28 грн. вартості втраченого вантажу та 1 762, 00 грн. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення підписано 06.04.2018 р.
Суддя Ю.О. Підченко