номер провадження справи 5/148/17
05.04.2018 Справа № 908/2038/17
Суддя Проскуряков К.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Логіст-хім” від 02.04.2018 р. про постановлення окремої ухвали
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Логіст-хім” (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 29)
До відповідача: Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя (69096, м. Запоріжжя, вул. Штурмова, буд. 9)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Запорізька митниця Державної фіскальної служби України (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12)
про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1 653,60 грн.
Без виклику представників сторін
03.04.2018 р. на електронну адресу господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Логіст-хім” надійшла заява з електронним цифровим підписом від 02.04.2018 р. про постановлення окремої ухвали.
В обґрунтування винесення окремої ухвали заявник посилається на те, що під час розгляду справи у судовому засіданні 12.02.2018 р. представник Запорізької митниці підтвердив ту обставину, що митниця не сплачувала судовий збір у розмірі 1 653,60 грн., а замість сплати заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду касаційної скарги. Отже, Вищий господарський суд України стягнув з ТОВ "Логіст-хім" за подання Запорізькою митницею ДФС касаційної скарги витрати, яких фактично не було. За ст. 49 суд має повноваження здійснювати відшкодування, а не стягнення. Відшкодовувати було нічого, бо митниця нічого не сплачувала. Стаття 246 ГПК передбачає послідовність дій на випадок виявлення при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності державних чи інших органів, в даному випадку недоліки в діяльності ВГСУ. Заявник просить постановити окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, здійсненого ВГСУ під виглядом розподілу несплаченого судового збору
Відповідно до ч. 1 ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 3 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 12.03.2018 р. у справі №908/2038/17 (повне рішення складено 19.03.2018 р.) в задоволенні заявлених позовних вимог відмовлено.
Отже, на момент звернення заявника з цією заявою до суду розгляд справи по суті вже завершений ухваленням судом рішення.
Всі процесуальні питання, пов'язані з розглядом цієї справи щодо розгляду відповідних клопотань, заяв учасників справи здійснені в порядку передбаченому чинним Господарським процесуальним кодексом України. Клопотання про винесення окремої ухвали позивачем не заявлялись, та при прийнятті рішення суд не вирішував питання про винесення окремої ухвали, також і з власної ініціативи.
Відповідно до п. 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18, окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи. Водночас з урахуванням обставин конкретної справи, суд може винести окрему ухвалу в будь-який момент часу в процесі розгляду справи.
Враховуючи викладені вище положення ч. 1 ст. 246 ГПК України, суд зазначає, що процесуальним законом встановлено можливість прийняття окремої ухвали виключно під час вирішення судом спору, тобто до або при прийнятті рішення у справі.
Проте, в жодному разі винесення окремої ухвали після прийняття рішення суду не передбачено чинним Господарським процесуальним кодексом України.
Також, статтею 246 ГПК України не передбачено взагалі можливості подання учасниками справи відповідної заяви про винесення окремої ухвали та відсутнє посилання на порядок та строки розгляду таких заяв, в тому числі і після ухвалення судом рішення.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, в задоволенні заяви ТОВ “Логіст-хім” від 02.04.2018 р. про постановлення окремої ухвали відмовити.
Керуючись ст.ст. 234, 246 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Логіст-хім” від 02.04.2018 р. про постановлення окремої ухвали відмовити.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до статті 255 ГПК України не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Суддя К.В. Проскуряков