2/754/4176/18
Справа № 754/3943/18
Іменем України
30 березня 2018 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Галась І.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє як законний представник від імені та в інтересах малолітніх: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особа: орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням
27.03.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, яка діє як законний представник від імені та в інтересах малолітніх: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особа: орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Суддя, дослідивши позовну заяву, приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам діючого законодавства, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З позовної заяви вбачається, що позивачем в позовній заяві зазначено відповідачів, зокрема:
✓відповідач-1: ОСОБА_2, яка діє як законний представник від імені та в інтересах малолітніх: ОСОБА_3, ОСОБА_4;
✓відповідач-2: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;
✓відповіда-3: ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, які на час участі у справі відповідно до ст.ст. 46-47 ЦПК України, повинні володіти цивільною процесуальною правоздатністю та цивільною процесуальною дієздатністю. Цивільну процесуальну правоздатність мають всі фізичні і юридичні особи. Цивільну процесуальну дієздатність мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також, неповнолітні, у випадках прямо передбачених законом.
Із системного аналізу названих норм можна зробити висновок про те, що позов може бути пред'явлено тільки до особи, яка на час вчинення названої процесуальної дії володіє цивільною процесуальною правоздатністю та дієздатністю.
Натомість, в позові заявлено вимоги до відповідача-2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідача-3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на теперішній час є малолітніми особами.
Відповідно до вимог ст. 242 Цивільного кодексу України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.
Позивач зобов'язаний залучити до участі у справі представника малолітніх відповідачів.
Крім того, в порушення п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У тексті позовної заяви відсутнє зазначене підтвердження, окремим документом доданим до позовної заяви, воно не оформлене.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому вважає, що необхідно позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175,177,185 ЦПК України, суд, -
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє як законний представник від імені та в інтересах малолітніх: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особа: орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: