ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.03.2018Справа № 910/1204/18
Господарський суд міста Києва у складі: головуючий - суддя Лиськов М.О.,
при секретарі судового засідання Бородині В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ 2007"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ТОР"
про стягнення 2 000 000,00 грн.
Представники учасників справи:
від позивача: Мазур Ю.В.
від відповідача: не з'явився
02.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ 2007" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ТОР" про стягнення 2 000 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.02.2018.
В судове засідання, призначене на 28.02.2018 з'явився представник позивача, надав пояснення щодо всіх необхідних дій, передбачених ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
В судове засідання, призначене на 28.02.2018 представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні судом протокольно ухвалено відкласти підготовче засідання та ухвалено викликати відповідача у наступне судове засідання, що призначене на 14.03.2018.
В судове засідання, призначене на 14.03.2018 з'явився представник позивача, надав пояснення. Представник відповідача, в судове засідання, призначене на 14.03.2018, не з'явився. В судовому засіданні судом протокольно ухвалено відкласти підготовче засідання та ухвалено викликати відповідача у наступне судове засідання, що призначене на 28.03.2018
В судове засідання, призначене на 28.03.2018 з'явився представник позивача, надав пояснення щодо всіх необхідних дій, передбачених ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача зазначив суду, про те, що заяв і клопотань не має і те, що ним вчинені всі необхідні дії, вчинення яких передбачене Господарським процесуальним кодексом України у підготовчому провадженні, в зв'язку з чим просив суд розглянути справу по суті.
Під час судового засідання, призначеного на 28.03.2018 судом протокольно ухвалено закрити підготовче провадження та призначити справу №910/22878/17 до розгляду по суті після закриття підготовчого засідання.
Представник позивача, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судове засідання, призначене на 28.02.2018, представник відповідача не з'явився.. Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, у судове засідання представників не направлено, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.12.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01010, м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка (Суворова), буд.4.
Однак, станом на дату розгляду справи у судовому засіданні в матеріалах справи містяться рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №0103044537439, згідно якого ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.02.2018 вручена 13.02.2018 представнику відповідача за довіреністю та рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №0103044539148, згідно якого ухвала суду від 28.02.2018 вручена 05.03.2018 представнику відповідача за довіреністю
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 06.02.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 28.03.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
03.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВА ГОР», далі - «Відповідач», та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРФОРМЕР НЬЮ», далі - «Первісний кредитор», було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №ДД54/0304/020, далі - «Договір купівлі-продажу».
У відповідності до п. 1.1. вищевказаного договору, Первісний кредитор зобов'язався передати у власність Відповідача, а Відповідач зобов'язався прийняти і оплатити цінні папери відповідно до переліку. Загальна вартість цінних паперів, що зазначені в п. 1.1. цього Договору, надалі - «Сума договору» складає 143 922 975,00 грн.
Відповідно до п. 2.1. Договору купівлі-продажу: «Розрахунки за цим Договором здійснюються між Покупцем та Продавцем шляхом перерахування Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця Суми Договору до 31 рудня 2015 року, включно».
Пунктом 3.2. Договору купівлі-продажу передбачено, що «Продавець зобов'язаний до 31 грудня 2015року, включно, надати розпорядження на переказ ЦП зі свого рахунку на рахунок у ЦП, який належить Покупцю».
З матеріалів справи вбачається, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов'язання перед Відповідачем щодо передачі цінних паперів. Судом встановлено, що Відповідач, натомість, не виконав свої зобов'язання стосовно оплати цінних паперів. Це підтверджується Актом прийому - передачі цінних паперів від 14.05.2014р. до Договору № ДД54/0304/020 купівлі-продажу цінних паперів від 03.04.2014р. та Актом звіряння взаємних розрахунків за період: 01.04.2014р. - 04.02.2016р. між Первісним кредитором та Відповідачем.
05.02.2016р. між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧАРНОКІТ 2007», далі - «Позивач», було укладено Договір про відступлення права вимоги № 1, далі - «Договір про відступлення».
У відповідності до п. 1.1. Договору про відступлення: «Первісний кредитор передав Новому кредиту (Позивачу) а Новий кредитор ( Позивач) прийняв на себе право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ТОР», далі за текстом - Боржник», сплатити грошові кошти у розмірі 2 000 000,00 грн., далі за текстом - «Основне зобов'язання», із 143 922 975,00 грн. заборгованості, що існує на момент укладення цього Договору у Боржника (Відповідача) перед Первісним кредитором за Договором купівлі-продажу цінних паперів №ДД54/0304/020 від 03.04.2014р. В результаті укладення цього Договору заборгованість Боржника (Відповідача) перед Первісним кредитором за Договором купівлі-продажу цінних паперів № ДД54/0304/020 від 03.04.2014р. зменшується до 141 922 975,00 грн.».
Судом встановлено, що 05.02.2016р. Первісний кредитор передав Позивачеві документи (копії та оригінали), які засвідчують передане право вимоги. Це підтверджується Актом приймання-передачі документів від 05.02.2016р. до договору про відступлення права вимоги № 1 від 05.02.2016р.
З матеріалів справи вбачається, що 05.02.2016р. Первісний кредитор повідомив Відповідача про відступлення Позивачеві права вимоги сплатити грошові кошти у розмірі 2 000 000,00 грн. у зв'язку із укладенням договору про відступлення права вимоги № 1 від 05.02.2016 р. Це підтверджується повідомленням боржнику про відступлення права вимоги від 05.02.2016р. № 050216/1 із відміткою Відповідача про отримання.
За своєю правовою природою вказаний Договір, є договором про відступлення права вимоги.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України: кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Як передбачено ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги становить договірну передачу вимог первісного кредитора новому кредиторові. Якщо відступлення права вимоги має оплатний характер, до цього договору застосовуються положення цивільного законодавства, що регулюють купівлю-продаж. Отже, порушення зобов'язань стороною за договором відступлення права вимоги, у тому числі і щодо порядку оплати зобов'язань, є підставою для застосування певних правових механізмів їх захисту та відновлення порушених прав.
В свою чергу, Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що за Договором про відступлення до Позивача від Первісного кредитора перейшло право вимоги сплатити грошові кошти у розмірі 2 000 000,00 грн. із 143 922 975,00 грн. заборгованості, що існувала у Відповідача перед Первісним кредитором за Договором купівлі-продажу на момент укладення Договору про відступлення.
За твердженням позивача, котрі не спростовані відповідачем, станом на дату подання цієї позовної заяви Відповідач із Позивачем розрахунків не здійснював.
Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором купівлі-продажу згідно Договору про відступлення становить 2 000 000,00 грн.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За висновками суду, всупереч викладеним вище нормам закону, відповідачем не було спростовано наданих позивачем доказів, зокрема, не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів погашення заборгованості в розмірі 2 000 000,00 грн. Обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, суду також не наведено.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе грошових зобов'язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ 2007" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ТОР" суми заборгованості у розмірі 2 000 000,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРНОКІТ 2007» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ТОР» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 34, корпус 17, ЛІТ. 1-1, кімн. №13; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35761541) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРНОКІТ 2007» (вул. Заболотного, буд. 15, м. Київ, 03143; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35508971) грошові кошти у розмірі 2 000 000,00 грн. (два мільйони гривень 00 копійок) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 копійок).
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 06.04.2018 року
Суддя М.О. Лиськов