Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"29" березня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/57/18
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
при секретарі: Голюк Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, керівник;
ОСОБА_2, адвокат, договір про надання правової допомоги від 01.02.2018;
від відповідача: не прибув.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного підприємства "Океаніка"
до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль"
про стягнення 388977,58 грн.
Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 388977,58 грн. заборгованості, з яких: 357909,42 грн. - основний борг 24835,29 грн. - пеня, 6232,87 грн. - 3% річних.
В судовому засіданні 13.03.2018 представник позивача подав уточнений розрахунок позовних вимог (а.с. 50), який просив взяти до уваги. В зазначеному розрахунку позивачем відкореговано суму основного боргу з урахуванням зміненого курсу євро (станом на 12.03.2018), а також уточено нарахування пені в сумі 32368,04 грн. та 3% річних в сумі 7139,77 грн., що разом становить 385561,58 грн. Тобто за показниками ціни позову зазначений розрахунок свідчить про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до положень ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи передбачене ст. 46 ГПК України право позивача на збільшення або зменшення розміру позовних вимог суд вважає, що вказана розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, а тому приймається господарським судом.
Представники позивача в судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач не скористався правом надання письмового відзиву на позовну заяву, його представник у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся завчасно на належним чином, про що свідчить інформація щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за номером 1000229688077 (штрихкодовий ідентифікатор), адресоване відповідачу рекомендованим листом з ухвалою від 13.03.2018, вручене адресату 16.03.2018.
Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника.
Отже, як вже зазначалось, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не скористався правом на участь представника у судовому засіданні та надання відзиву, тому розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2016 між Приватним підприємством "Океаніка" (підрядник/позивач) та Приватним акціонерним товариством "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" укладено договір підряду №26/08-16 (а.с.14-18), відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати роботи, зазначені в п. 1.2. договору, а замовник - прийняти і оплатити належним чином виконані роботи (п.п. 1.1. договору).
Згідно п.п. 1.2. договору зазначені наступні найменування робіт:
- розробити, виготовити та встановити на об'єкті замовника ємність н/ж з мішалкою на 300 (триста) літрів робочого об'єму в кількості - 1 (одна) штука, відповідно до технічного завдання, що викладене в Додатку № 1 до даного Договору, який є його невід'ємною частиною;
- виконати на об'єкті замовника обв'язку ємності н/ж з мішалкою на 300 (триста) літрів та здійснити механічний монтаж всіх необхідних трубопроводів та арматури відповідно до технічного завдання, що викладене в Додатку № 1 до даного Договору;
- виконати на об'єкті замовника роботи по електричному монтажу та монтажу автоматики ємності н/ж з мішалкою на 300 (триста) літрів та арматури відповідно до технічного завдання, що викладене в Додатку № Г до даного Договору;
- виконати пусконалагоджувальні роботи змонтованого обладнання.
Місцезнаходження підприємства замовника (об'єкт): Житомирська обл., Радомишльський р-н., м. Радомишль, вул. Микгород, буд. 71.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботи з виготовлення ємності з власних матеріалів і інструментів в заводських умовах та на своїй території.
Відповідно до п.п. 4.1. договору загальна вартість договору складається з суми вартості матеріалів та робіт:
- вартість робіт складає: 200617,00 грн. з ПДВ.
- загальна вартість матеріалів та обладнання - 536584,04 грн., ПДВ 20% - 107316,81 грн., разом 643900,85 грн., або 18702,83 євро, ПДВ 20% - 3740,57 євро, разом 22443,39 євро. Вартість матеріалів та обладнання розрахована по курсу НБУ 28,69 грн. за 1 євро станом на 25,08.2016.
Оплата матеріалів та Обладнання здійснюється в гривнях, по курсу НБУ продажу євро на день оплати.
Зміна цін на матеріали та обладнання переглядається сторонами відповідно до зміни курсу НБУ продажу сиро/гривня, якщо на момент оплати курс зміниться більше, ніж на 5% від значення, вказаного в даному договорі.
Пунктом 5.1. договору підряду 26/08-16 передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника згідно графіку:
- передплата складає 40% від вартості матеріалів та обладнання;
- другий платіж має бути проведений через 30 (тридцять) календарних днів з дати початку виконання робітну розмірі 40% від вартості матеріалів та обладнання;
- остаточний розрахунок складає 20% від вартості матеріалів та обладнання, та 100 % вартості робіт який здійснюється не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів після підписання обома сторонами акту приймання - передачі виконаних робіт.
Також в п.п. 8.1. договору сторони визначили, що здача-приймання виконаних робіт виконується сторонами на території замовника згідно акту приймання-передачі протягом 2-х робочих діб з моменту повідомлення підрядником замовника про готовність до приймання результату робіт.
Згідно п.п. 10.1. договору останній вступає в силу з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання всіх взятих на себе згідно цього договору зобов'язань, у тому числі гарантійних.
19.12.2016 позивачем та відповідачем складено, підписано та скріплено печатками акт №98 надання послуг, згідно якого робота виконана якісно, повністю, а вартість робіт складає - 844517,85 грн. (а.с. 23).
Таким чином, позивач виконав умови договору вчасно та належним чином.
Відповідачем згідно умов договору частково оплачено вартість матеріалів та обладнання згідно платіжних доручень №15728 від 06.092016 на суму 257560,34 грн. та №16752 від 17.10.2016 на суму 257560,34 (а.с. 21-22).
Решта платежів, що складає 20% вартості матеріалів та обладнання, а також 100% вартості робіт відповідачем не оплачено.
27.11.2017 позивач направив відповідачу претензію про погашення заборгованості за виконані роботи згідно Договору (а.с. 14-18). Відповідач дану вимогу отримав 05.12.2017, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 30), однак за даними позивача залишив її без відповіді та задоволення.
Як зазначалося раніше, станом на розгляд справи позивачем відкореговано згідно п. 4 договору вартість матеріалів та обладнання згідно курсу євро станом на 12.03.2018, що становить 145436,77 грн. Вартість робіт є незмінною сумою та становить 200167,00 грн.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч. 3 ст. 173 ГК України).
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору підряду №26/08-16 від 26.08.2016.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Пунктом першим статті 193 ГК України та ст. 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За наведених обставин суд вважає обґрунтованими вимоги щодо стягнення 200617,00 грн. вартості виконаних робіт та 20% вартості матеріалів та обладнання 145436,77 грн., що становить 346053,77 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача 32368,04 грн. пені та 7139,77 грн. 3% річних.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.п. 11. 5. договору у випадку прострочення замовником здійснення остаточного розрахунку (тобто третього платежу) за виконані роботи, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 1 облікової ставки НБУ, яка діяла протягом періоду, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Перевіривши розрахунок позивача (а.с. 50) суд вважає вірним нарахування пені в сумі 32288,34 грн. на заборгованість в сумі 200167,00 грн. за період з 05.01.2017 по 12.03.2018. В стягненні 79,70 грн. пені суд відмовляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача (а.с. 50), розмір 3% річних складає 7139,77 грн., тоді як вірним є нарахування в сумі 7123,28 грн. на суму 200167,00 грн. за період з 05.01.2017 по 12.03.2018.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як визначає ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач належними та допустимими доказами довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення 346053,77 грн. основного боргу, 32288,34 грн. пені, 7123,28 грн. 3%річних. В решті позову слід відмовити.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.
Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які пов'язані з явкою до суду в сумі 5345,00 грн., з яких 3425,00 грн. транспортні витрати та 1920,00 грн. добові представників.
Згідно ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Судові витрати у разі часткового задоволення позову в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Транспортні витрати позивачем підтверджені в повному обсязі, тоді як розмір добових, виплачених представникам не доведено жодним доказом. Отже в стягненні витрат по оплаті добових в сумі 1920,00 грн. суд відмовляє.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно задоволеній частині позову, а саме сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 5729,77 грн. та 3394,07 грн. судових витрат, пов'язаних з явкою представників позивача до суду.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (12201, Житомирська область, м. Радомишль, вул. Микгород, 71, ід. код 05418365)
- на користь Приватного підприємства "Океаніка" (54001, АДРЕСА_1, ід. код 34706940) 346053,77 грн. основного боргу, 32288,34 грн. - пені, 7123,28 грн. 3% річних, а також 5729,77 грн. витрат по сплаті судового збору, 3394,07,00 грн. судових витрат.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 06.04.18
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2,3 - сторонам (рек. з повід.)