Номер провадження 2/754/1117/18
Справа №754/9071/17
Іменем України
29 березня 2018 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді : Галась І.А.
при секретарі - Дмітрієвій А.
за участі: позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Олейник Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», Деснянський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, 3-тя особа: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», Деснянський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, 3-тя особа: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 28 вересня 2016 року приватний нотаріус Дніпорпетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинила виконавчий напис, згідно якого запропонувала стягнути з цього заборгованість в безспірному порядку на користь ПАТ «КБ «Приватбанк» коштів в розмірі 64 951,72 грн. за кредитним договором №k3ХRFB02240182 від 27.08.2007 року. Виконавчий напис вчинено за строк дев'ять років одинадцять днів, в саме з 27.08.2007 року по 07.09.2016 року. 16.05.2017 року головним державним виконавцем Деснянського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Бойченко С.В. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №53913204 та постанову про арешт майна боржника. Позивач зазначає, що 09 липня 2008 року Деснянським районним судом м. Києва було винесено судовий наказ про стягнення з нього на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором №k3ХRFB02240182 від 27.08.2007 року в сумі 4191,48 грн., а також державного мита в сумі 25,50 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічних послуг в сумі 15 грн., а всього до сплати 4231,98 грн. Зазначений судовий наказ був прийнятий до виконання Відділом ДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві і 02.02.2009 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження так як згідно квитанції, борг боржником сплачено в повному обсязі. Крім того позивач в позовній заяві зазначає, що 21.03.2013 р. Деснянським районним судом м. Києва було прийнято ухвалу про відкриття провадження, але в подальшому, в попередньому засіданні при встановленні і поданні відповідачем доказів щодо сплати ним боргу, позивач подав суду заяву про відкликання позову. Також 06.12.2013 р. Деснянським районним судом м. Києва під час розгляду цивільної справи за позовом ПрАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 пор стягнення заборгованості за кредитним договором № k3ХRFB02240182 від 27.08.2007 р. було винесено ухвалу по закриття провадження в зв'язку з тим, що вже є рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яке на підставі судового наказу від 09.07.2008 року виконано ОСОБА_1 в повному обсязі. Вищезазначена ухвала суду оскаржена не була. На підставі наведеного позивач просить визнати вищезазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 14.07.2017 року відкрито провадження по цивільній справі та призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог та пояснила, що позивач в своїй позовній заяві посилається на те, що 28.09.2016 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис щодо стягнення з неї заборгованості з порушенням чинного законодавства, зокрема: порушення строків позовної давності та відсутність доказів безспірності вимог. Представник позивача зазначила, що 27.08.2007 р. між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» було підписано Заяву позичальника, яка разом з Умовами про надання споживчого кредиту фізичним особам становить кредитно-заставний договір. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Згідно ст. ст. 87,88 ЗУ «Про нотаріат» (в редакції, чинній на час вчинення оспорюваного виконавчого напису), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. А тому, наявність договору та виписки по рахунку боржника виключає будь-які обвинувачення в порушенні законодавства України про вчинення виконавчих написів, тому дії нотаріуса відповідають ЗУ «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою КМУ від 29.06.99 № 1172. Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення позивачем письмової вимоги по усунення порушень. Крім того зазначає, що позовна давність, це строк, у межах якого особа може звернутись з позовом до суду, проте строк давності вчинення виконавчого напису за своєю природою не є позовною давністю, оскільки це позасудовий захист цивільних прав, а тому посилання позивача на порушення строку позовної давності є безпідставним. Також представник позивача зазначив, що з моменту винесення судового наказу по справі № 2н-461 від 09.07.2008 року до моменту сплати розміру заборгованості, встановленому в судовому наказі, станом на 02. 02.2009 року минуло 6 місяців, внаслідок чого було донараховано відсотки та пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань, а відтак внесеної суми коштів не вистачило для погашення заборгованості в повному обсязі, що призвело до подальших нарахувань. На підставі наведеного представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Представник відповідача - Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву з прохання проводити розгляд справи без участі державного виконавця.
Третя особа - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна в судове засідання не з'явилась. До суду направила письмове пояснення в якому зазначила, що вважає позову заяву такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Позивач в позовній заяві просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню через те, що відсутні документи, які підтверджують безспірність заборгованості. Проте «безспірність» в розумінні ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» не є доведеність боргу, що є елементом судового процесу, а факт існування між кредитором та боржником правовідносин, при яких вважається наявність боргу, а документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому КМУ - не письмові докази наявності боргу, а докази наявності згаданих вище правовідносин. Стягувачем були надані їй необхідні документи, за умови надання яких може бути вчинений виконавчий напис, а саме оригінал кредитного договору та виписка з рахунка боржника, отже витребувати інші документи, не передбачені Переліком, не входить до обов'язку нотаріуса, таким чином виконавчий напис був вчинений у відповідності до законних вимог. Також просила розглянути справу без її участі.
На обговорення було поставлено питання про можливість розгляду справи у відсутності нез'явившихся осіб, заперечень від присутніх в судовому засіданні не надійшло.
Вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача - ПАТ КБ «Приватбанк», всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 27.08.2007 р. між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», було підписано Заяву позичальника № k3ХRFB02240182, яка разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка» (Стандарт) становить кредитний договір. Відповідно до зазначеного Кредитного договору банк надав позичальнику кредит у сумі 2789,10 грн. на строк з 27.08.2007 р. по 27.08.2008 р. включно, з умовами сплати відсотків та інших сум, передбачених договором.
Деснянським районним судом м. Києва 06 грудня 2013 року було винесено ухвалу, якою закрито провадження у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № k3ХRFB02240182 від 27.08.2007 року. В ухвалі суду зазначено, що судовим наказом Деснянського районного суду м. Києва від 09.07.2008 року по справі № 2н-461 за заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № k3ХRFB02240182 від 27.08.2007 року з відповідачки ОСОБА_1 вже стягнуто заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 4 191 грн. 48 коп. Згідно заяви ПАТ КБ «Приватбанк» від 21.04.2008 року про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № k3ХRFB02240182 від 27.08.2007 року, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість станом на 18.04.2008 року, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 2789,10 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 733,36 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 585,69 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 83,33 грн.
Згідно листа ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 10.04.2013 року державним виконавцем 02.02.2009 року, відповідно до вимог ст. 37 ЗУ «Паро виконавче провадження», винесено постанову пор закінчення виконавчого провадження, так як, згідно квитанції №136068562 від 20.01.2006 року борг боржником сплачено в повному обсязі. Також в листі зазначено, що виконавче провадження було знищено в зв'язку з закінченням строків зберігання (а.с. 11).
16.09.2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» на адресу ОСОБА_1 направив письмову вимогу про усунення порушень за Кредитним договором № k3ХRFB02240182 від 27.08.2007 року, якою повідомив позичальника про те, що станом на 07.09.2016 року за Кредитним договором рахується заборгованість на загальну суму 63 751 грн. 72 коп. (а.с. 49-51).
28.09.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис, яким було запропоновано стягнути грошові кошти у сумі 64 951 грн. 72 коп. з ОСОБА_1, які є її боргом за Кредитним договором № k3ХRFB02240182 від 27.08.2007 року, укладеним між нею та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк», яке є правонаступником ЗАТ КБ «Приватбанк». У виконавчому написі також зазначено, що строк, за який провадиться стягнення, - дев'ять років одинадцять днів, а саме з 27.08.2007 року по 07.09.2016 року. Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 8523 (а.с. 5).
На підставі зазначеного виконавчого напису 16.05.2017 року Головним державним виконавцем Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Бойченко С.В. було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» коштів в розмірі 64 951 грн. 72 коп. Цього ж дня Головним державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника, якою було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 7, 8).
Статтею 18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 04.03.2015 у справі № 6-27цс15, згідно з якою та обставина, що на час вчинення виконавчого напису в суді вже існував спір щодо розміру заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку, що не можна вважати заборгованість по кредитному договору № k3ХRFB02240182 від 27.08.2007 безспірною.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» ст.ст. 12, 19, 48, 76, 81,92, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», Деснянський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, 3-тя особа: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною від 28 вересня 2016 року № 8523, щодо стягнення грошових коштів в сумі 64951 гривня 72 копійки з ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 03.04.2018 р.
Суддя