ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15845/17
провадження № 2/753/1912/18
"26" березня 2018 р. Дарницький районний суд міста Києва
в складі: головуючого судді ЛЕОНТЮК Л.К.
за участю секретаря ЯБЛОНСЬКОЇ І.К.
сторін:
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ, Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на майно та виключення його з акту опису тобто звільнення його з - під арешту
У серпні 2017 року позивач ОСОБА_5 звернулась до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_7 Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ, Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на майно та виключення його з акту опису ( тобто звільнення його з - під арешту, свої вимоги мотивувавши тим, що 25 січня 2017 року головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_6 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 86 762 гривень.
16 лютого 2017 року головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_6 винесено постанову про арешт майна боржника.
16 березня 2017 року, головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_6 на підставі постанови від 16 лютого 2017 року на виконання виконавчого провадження № 53285638 з квартири за адресою: АДРЕСА_1 було вилучено майно, що начебто належить ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1, в тому числі: - телевізор " SAMSUNG " білого кольору, який належить позивачу та куплений на її з чоловіком кошти, а саме за 17 799 гривень.
Відповідно до договору житлового найму від 25 березня 2010 року ( який було надано для ознайомлення державному виконавцю ), наймачем житла за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_9. В договорі також зазначається, що разом із ОСОБА_9 в квартирі разом проживають:
Чоловік , ОСОБА_10;
Дочка, ОСОБА_3 разом із чоловіком;
Син, ОСОБА_7 . Про що було повідомлено ОСОБА_9 державному виконавцю в усній формі, як відповідь на запитання щодо кількості осіб та сімей, які проживають за вищевказаною адресою. Та зазначено, що майно, яке знаходилось в квартирі та в подальшому було вилучено не належить на праві власності боржникові ОСОБА_7
Оскільки, ОСОБА_3 і відповідач ОСОБА_7 на момент, а саме 16 березня 2017 року, проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 53285638 досягла вже 16 річного віку, то в квартирі фактично проживало З ( три ) окремих родини.
Так як в квартирі проживає три родини, то і речі, які знаходяться в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 в першу чергу є речами Орендодавця квартири, Орендаря квартири - ОСОБА_9, чоловіка Орендаря - ОСОБА_10, дочки Орендаря - ОСОБА_3, яка проживає з чоловіку, а вже потім боржника.
Виконавчі дії по опису та передачі майна, на відповідальне зберігання представнику ДП " СЕТАМ " Іващенко Олександру Олександровичу по виконавчому провадженню № 53285638 були проведені без врахування вище вказаних обставин та грубо порушили, встановлене право на власність Орендодавця квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, орендаря ОСОБА_9, та її чоловіка ОСОБА_10 та позивача, тобто ОСОБА_3.
Оскільки боржником виконавчого провадження № 53285638 є тільки ОСОБА_7, всі інші, а саме ОСОБА_3 незаконно була позбавлена права приватної власності.
ОСОБА_3 була позбавлена права власності на телевізор " SAMSUNG " білого кольору, який придбала для своїх потреб з чоловіком.
Телевізор " SAMSUNG " білого кольору, який було вилучено під час виконавчих дій,є сумісною нашою власністю, тобто ОСОБА_3 та її чоловіка, про що свідчать копії: фіскального чеку про купівлю телевізору в магазині « Комфі », гарантійного сертифікату, які додаються.
Як вищезазначено, частина речей не належить боржникові та відповідачеві ОСОБА_7, а є власністю позивача, та на підставі всього вище наведеного позивач просить Визнати право власності та виключити з акту опису й арешту майна від 16 березня 2017 року, складеного головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_6 майно, саме: телевізор " SAMSUNG " білого кольору за - ОСОБА_3. Зупинити виконавче провадження № 53285638 про конфіскації майна ОСОБА_7
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності від 06 грудня 2017 року ( а. с. 153 ) ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити заявлений позов з підставі зазначених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з"явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
07 березня 2018 року за вх. № 12172 до загальної канцелярії суду від відповідача ОСОБА_7 в якій просить проводити розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує, та просить суд їх задовольнити.
Відповідач Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ, Головного територіального управління юстиції у місті Києві в судове засідання не з"явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов'язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.
Суд прийняв вичерпні заходи для про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і захистити свої права.
За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.
Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ЦПК України , відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь - кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 Цивільного процесуального Кодексу України , судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
25 січня 2017 року головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_6 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 86 762 гривень.
16 лютого 2017 року головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_6 винесено постанову про арешт майна боржника.
16 березня 2017 року, головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_6 на підставі постанови від 16 лютого 2017 року на виконання виконавчого провадження № 53285638 з квартири за адресою: АДРЕСА_1 було вилучено майно, що начебто належить ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1, в тому числі: - телевізор " SAMSUNG " білого кольору, який належить позивачу та куплений на її з чоловіком кошти, а саме за 17 799 гривень.
Згідно ст. 56 Закону України « Про виконавче провадження » та постанови державного виконавця від 16 лютого 2017 року накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_7, а не його родичів та співмешканців, тобто позивача ОСОБА_3.
Відповідно до вимог ст. 59 Закону України « Про виконавче провадження » Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 серпня 1976 року № 6 « Про судову практику в справах про виключення майна з опису » за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються як на праві власності на описане майно, так і на праві володіння ним, і відповідачами по справі, і відповідачами в справі суд притягує боржника та особу, в інтересах якої накладено арешт на майно.
Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 " Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження " роз'яснив, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.
Відповідно до ст. 387 ЦК України - власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Нормою статті 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно доЗакону № 475 / 97 - ВР від 17 липня 1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності на вище вказані автомобілі набуто позивачем у спосіб визначений законом. Правовий режим власності, відповідно до ст. 92 Конституції України визначається виключно законами України.
Аналіз правових норм дає підстави для висновку, що право власності проявляється у правомочностях власника, обмеження яких можливо виключно на підставі закону.
Нормами чч. 1, 2 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.
Такі правові регулювання містяться і в ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції « Про захист прав людини і основоположних свобод ».
Обмеження у здійсненні прав конкретного власника полягає у звуженні того обсягу прав яким загальна норма закону наділяє усіх власників.
Враховуючи наведене, наявні законні підстави, щодо для усунення перешкод у здійсненні позивачкою
Що стосується позовної вимоги ОСОБА_5 про зупинення виконавчого провадження, то ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки по своїй правовій природі є одним із видів забезпечення позову, що передбачений ст. 150 ЦПК України, застосування якого вирішується на підставі відповідної заяви позивача.
У світлі викладеного, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, з наведених вище підстав та міркувань.
На підставі викладеного, керуючись ст.с т. 263 - 265 ЦПК України суд
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_7 Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ, Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на майно та виключення його з акту опису ( тобто звільнення його з - під арешту задовольнити частково
Визнати право власності за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, що зареєстрована за адресою : АДРЕСА_2 на телевізор " SAMSUNG " білого кольору.
Виключити з акту опису й арешту майна від 16 березня 2017 року, складеного головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_6 майно, саме : - телевізор " SAMSUNG " білого кольору
В решті заявлених позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 04 квітня 2018 року.
СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК