Справа № 699/877/17
Номер провадження 2/699/152/18
05.04.2018 року м.Корсунь-Шевченківський
Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Свитки С.Л.,
за участю секретарів Могильної І.В., Таран О.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Корсуня - Шевченківського Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до ОСОБА_3 з участю третьої особи: Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області про відшкодування матеріальної шкоди,
Позивач звернувся у суд з позовом в якому просить стягнути з відповідача вартість витрат, пов»язаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 101091 грн 10 коп для зарахування на рахунки загального фонду Державного бюджету України та судові витрати по справі в дохід держави, оскільки звільнений від сплати судового збору при при подачі даного позову.
Позовна заява обґрунтована тим, що 05 липня 2012 року між Національним авіаційним університетом, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області та ОСОБА_3 був укладений договір № 4 про підготовку фахівця, предметом якого є підготовка фахівця (студента) освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямом 6.170101 «Безпека інформаційних і комунікаційних систем» на денній формі навчання. Студент зобов»язується після завершення навчання в університеті прибути до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області для працевлаштування. В листі від 01.09.2017 року № 8092/07, який був направлений відповідачу зазначена вимога прибути до позивача для працевлаштування в системі органів Фонду області, але відповідач не з'явився.
Позивач вважає, що відповідач порушив умови договору від 05.07.2012 р. № 4, вимоги ч. 2 ст. 52 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060- XII, ч. 1 ст. 71 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII, Указ Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» та Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992, і завдав матеріальної шкоди в сумі 101 091,10 грн.
Тому позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача вказаних коштів.
Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання з»явився, позовні вимоги підтримав та надав пояснення аналогічні до змісту позову. Зазначив, що п.2.2.2. та п.2.3.5. договору про підготовку фахівця не були виконані, оскільки відповідач не з»явився до Головного управління Пенсійного Фонду в Черкаській області.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, у задоволенні позову просить відмовити, оскільки такий є безпідставним та необґрунтованим. Надав відзив на позов (а.с.25-35). Додатково пояснив, що 05.07.2012 року між Національним авіаційним університетом, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області та ним був укладений договір про підготовку фахівця на період з 2012-2016 роки. Вказаний договір припинив свою дію з моменту отримання ним диплому бакалавра. За працевлаштуванням звертався після закінчення п»ятого курсу та отримання диплому спеціаліста до відділу кадрів УПФУ в Корсунь-Шевченківському районі в усній формі, письмових доказів про це немає. Навчання на п»ятому курсі в університеті продовжив після самостійного вступу. Після закінчення навчання повинен був відпрацювати в Черкаській області. До Головного управління Пенсійного Фонду в Черкаській області за роботою не звертався.
Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, але направив до суду заяву, в якій не заперечує проти задоволення позову та просив справу розглянути у його відсутність (а.с.22).
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає необхідним відмовити у задоволенні позову.
Судом встановлено, що 05 липня 2012 року між Національним авіаційним університетом (виконавець), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області (замовник) та ОСОБА_3 (студент) був укладений договір № 4 про підготовку фахівця.
Згідно п.1 предметом договору є підготовка фахівця (студента) освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямом 6.170101 «Безпека інформаційних і комунікаційних систем» на денній формі навчання.
Згідно п.2.2.2 замовник зобов»язується працевлаштувати студента відповідно до спеціальності та кваліфікації в системі Пенсійного фонду України в Черкаській області.
П.2.3.5 передбачено, що студент зобов»язується після завершення навчання в університеті прибути до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області для працевлаштування.
Згідно п.3.2. у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов»язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.
30.06.2016 року Національним авіаційним університетом ОСОБА_2 був виданий диплом В16 № 131113 (а.с.36), яким підтверджується закінчення навчання та здобуття ступеня бакалавра за напрямом підготовки «Безпека інформаційних і комунікаційних систем» і кваліфікації бакалавра з безпеки інформаційних і комунікаційних систем.
Тобто, згідно п. 4.1. Договору від 05.07.2012 року № 4, яким передбачено, що договір вступає в силу з моменту підписання і діє до виходу наказу ректора про видачу студенту диплома відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, даний Договір припинив свою дію 30 червня 2016 року у зв'язку з видачею диплому В16 № 131113.
Інші договори, спрямовані на продовження строку дії цього Договору, позивач, відповідач і Національний авіаційний університет не укладали.
В листі Національного авіаційного університету від 20.09.2017 р. № 04/2011 (а.с.4) зазначено, що ОСОБА_2 навчався за державним замовленням з 01 вересня 2012 року по 30 червня 2016 року, загальна вартість навчання становить 101091,10 грн.
У пунктах 18, 19, 24 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 922 і діючого на момент закінчення ОСОБА_3 навчання, зазначено:
«18. Керівництво вищого навчального закладу не пізніше ніж за рік до закінчення навчання пропонує випускнику посаду відповідно до укладеної угоди. При цьому вищим навчальним закладом оформляється картка працевлаштування випускника (додаток № 2) у двох примірниках на кожну особу. Перший примірник зберігається у вищому навчальному закладі, другий - надсилається замовникові.
Замовник не пізніше ніж за два місяці до закінчення навчання на підставі одержаної картки працевлаштування підтверджує вищому навчальному закладу достовірність надісланого ним переліку місць працевлаштування випускників.
19. Вручення випускникові диплома про закінчення вищого навчального закладу, направлення на роботу (додаток № 3) та видача належиш йому коштів, які перераховані до вищого навчального закладу замовником, здійснюється протягом семи днів після закінчення ніш вищого навчального закладу. Оформлене замовником або вищим навчальним закладом (за домовленістю із замовником) направлення на роботу є підставою для укладання трудового договору між молодим фахівцем і замовником.
24. Молодим фахівцям, які одержали направлення на роботу після закінчення вищого навчального закладу, надається відпустка тривалістю 30 календарних днів. За час відпустки молодим фахівцям виплачується допомога у розмірі академічної або соціальної стипендії, що вони отримували в останній місяць навчання у вищому навчальному закладі (крім додаткової соціальної стипендії, що виплачується особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи) за рахунок замовника. Після укладення трудового договору на молодих фахівців поширюються усі види соціального захисту, передбачені колективним договором працівників підприємства, установи, організації».
В порушення вказаних вимог Національний авіаційний університет, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області будь-яку посаду ОСОБА_3 не пропонували, кошти відповідно до п. 19 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, не виплачувалися і про наявність оформленого направлення на роботу не повідомляли та не надавали відповідачу як молодому фахівцеві відпустку.
Тому ОСОБА_2 скористався правом, передбаченим п.2.6.6. Договору про підготовку фахівця №4 від 05.07.2012 року, в якому зазначено, що студент має право на участь у конкурсі на проходження навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст» та «Магістр» після закінчення навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр».
З 01 вересня 2016 року по 30 червня 2017 року ОСОБА_2 навчався в Національному авіаційному університеті за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст» за спеціальністю «Кібербезпека» та спеціалізацією «Безпека інформаційних і комунікаційних систем» та отримав професійну кваліфікацію «Професіонал з організації інформаційної безпеки», що підтверджується дипломом С17 № 064952 (а.с.37).
Після закінчення навчання в Національному авіаційному університеті за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст» відповідач неодноразово з 01 липня 2017 року в усній формі звертався до територіального органу Позивача у Корсунь-Шевченківському районі за адресою: Черкаська область, м.Корсунь-Шевченківський, вул. Шевченка, 42. Проте, на всі його звернення неодноразово повідомляли про відсутність будь-якої посади за здобутою спеціальністю.
Крім того, умови Договору від 05.07.2012 року № 4 про підготовку фахівця не визначають строк (термін), у який відповідач мав з'явитися до позивача для працевлаштування по закінченню навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр».
Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В листі Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 01.09.2017 року № 8092/07 (а.с.5) зазначається про закінчення ОСОБА_3 навчання за державним замовленням в Національному авіаційному університеті за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» та обов»язок прибути до позивача для працевлаштування. Позивач стверджує, що копія даного листа була направлена на адресу відповідача - вул.Федоровича, 16 в м.Корсуні-Шевченківському, проте вказаний лист відповідач не отримував і на повідомленні про вручення №1800207894702 стоїть не його підпис.
Згідно ч.2 ст.52 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 p. № 1060-ХІІ ( в редакції на час укладення договору про підготовку фахівця) було визначено, що випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Проте, Законом України від 01.07.2014 р. № 1556-VII «Про вищу освіту», який діє з 06 вересня 2014 року, ч. 2 ст. 52 Закону України «Про освіту» виключено.
За статтею 63 Закону № 1556- VII «Про вищу освіту», особи, які навчаються у закладах вищої освіти, зобов'язані: 1) дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти; 2) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями; 3) виконувати вимоги освітньої (наукової) програми (індивідуального навчального плану (за наявності), дотримуючись академічної доброчесності, та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання.
Згідно ч.1,2 ст. 64 цього ж Закону передбачено, що випускники закладів вищої освіти вільні у виборі місця роботи, крім випадків, передбачених цим Законом. Заклади вищої освіти не зобов'язані здійснювати працевлаштування випускників.. Держава у співпраці з роботодавцями забезпечує створення умов для реалізації випускниками закладів вищої освіти права на працю, гарантує створення рівних можливостей для вибору місця роботи, виду трудової діяльності з урахуванням здобутої вищої освіти та суспільних потреб.
Посилання позивача на норми Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992, є безпідставним, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 р. № 376 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992 «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням».
Згідно стаття 58 Конституції України та ч.2 ст.5 ЦК України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Оскільки закон, який передбачав цивільно-правову відповідальність студента у вигляді відшкодування до державного або місцевого бюджетів вартості навчання за відмову відпрацювати за призначенням після закінчення навчання - на час закінчення навчання ОСОБА_3 втратив силу, тобто, скасовує цивільну відповідальність відповідача і тому має зворотну дію у часі.
Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В даному випадку договір про підготовку фахівця №4 від 05.07.2012 року суперечить діючому законодавству в редакції, чинній на час розгляду справи.
Також, як на підставу для задоволення позову позивач посилається на Указ Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» № 77/96 від 23.01.1996 року.
У постанові ВСУ від 07.02.2017 року у справі №800/45/16 зазначено, Указ № 77/96 не є тим нормативним актом, що встановлює обов'язок для випускників вищих навчальних закладів, які навчаються за кошти державного бюджету, відшкодувати повну вартість навчання у разі, коли вони після завершення навчання відмовляться працювати в державному секторі народного господарства, оскільки права та обов'язки зазначеної категорії осіб встановлені законами № 1556-VII і № 1060-ХІІ, які не передбачають такого обов'язку.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ч.1 ст.623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
В листі Національного авіаційного університету від 20.09.2017 р. № 04/2011 (а.с.4) зазначено, що ОСОБА_2 навчався за державним замовленням з 01 вересня 2012 року по 30 червня 2016 року, загальна вартість навчання становить 101091,10 грн і вказану суму просить стягнути позивач з відповідача, не навівши детального розрахунку даної суми.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_2 навчався за рахунок коштів державного бюджету і зобов»язувався після закінчення навчання прибути до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області для працевлаштування, але Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII «Про вищу освіту», не містить обов'язку відпрацьовувати три роки на державних підприємствах, в установах і організаціях, в тому числі в органах державної влади для випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням, Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992 втратив чинність, а Указ Президента України № 77/96 не є тим нормативним актом, що встановлює обов'язок для випускників вищих навчальних закладів, які навчаються за кошти державного бюджету, відшкодувати повну вартість навчання у разі, коли вони після завершення навчання відмовляться працювати в державному секторі народного господарства, оскільки права та обов'язки зазначеної категорії осіб встановлені законами № 1556-VII і № 1060-ХІІ, які не передбачають такого обов'язку, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даного позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі даного позову, в задоволенні позову відмовлено, тому судові витрати зі сплати судового збору компенсуються за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до ОСОБА_3 з участю третьої особи: Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області про відшкодування матеріальної шкоди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути поданою до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя ОСОБА_5sp; Л.