про залишення позовної заяви без руху
Справа № 604/251/18
06 квітня 2018 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баранюк А.З., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання наказу неправомірним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Підволочиського районного суду Тернопільської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання неправомірним та скасування наказу від 22 січня 2016 року № 4-К «Про внесення змін до наказу від 19.01.2016 року № 3-К «Про звільнення ОСОБА_1П.» згідно якого позивача було звільнено з посади провідного спеціаліста юридичного відділу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди у розмірі 500000,00 гривень.
Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 16 березня 2018 року справу передано за підсудністю до Тернопільського окружного адміністративного суду.
У відповідності до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно із до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
В позовній заяві позивач, серед іншого, просить суд скасувати наказ від 22 січня 2016 року № 4-К «Про внесення змін до наказу від 19.01.2016 року № 3-К «Про звільнення ОСОБА_1П.», на підставі якого, на думку позивача, його було звільнено з посади та поновити його на роботі.
Однак, як слідує з матеріалів справи, позивач був звільнений на підставі наказу від 19.01.2016 року № 3-К «Про звільнення ОСОБА_1П.», в який 22 січня 2016 року вносилися зміни в частині підстави звільнення, протиправність якого позивачем не оскаржується. А тому позивачу слід визначитись із змістом позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У позовній заяві позивач також просить суд стягнути на його користь з відповідача моральну шкоду в розмірі 500000,00 грн.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлюється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року у розмірі 1762 грн. 00 коп.
Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 5000,00 грн.
За подання адміністративного позову до Тернопільського окружного адміністративного суду судовий збір слід сплачувати за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у місті Тернополі, код отримувача 37977726, банк отримувача ГУДКСУ у Тернопільській області, код банку отримувача 838012, рахунок отримувача 31216206784002, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу "*;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган ДФС України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернопільський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)".
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 5 цієї статті передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду.
Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві позивач просить суд визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити цей строк.
Пропуск строку звернення до суду позивач пов'язує з тим, що незаконними діями відповідача йому було заподіяно психологічних та моральних страждань, що спричинило порушення нормальних життєвих процесів позивача та породило невпевненість у майбутньому. Внаслідок незаконного звільнення позивач змушений був позичати кошти у знайомих з метою забезпечення сім'ї та оплати послуг адвокатів у кримінальному провадженні. Ці обставини, а також часті виклики на судові засідання по кримінальному провадженні змусили його докладати значних зусиль для організації свого життя. Моральні страждання позивача посилювалися постійним нервовим стресом та пов'язаними з ним конфліктами у сім'ї та з оточуючими через що він не міг зосередитись на питанні поновлення на роботі. Вищезазначені аргументи, на думку позивача, дають йому підстави для клопотання про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів відповідно до статті 234 КЗпП України.
Насамперед суд зазначає, що строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби передбачений ч. 5 ст. 122 КАС України, а не ст. 234 КЗпП України.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Устименко проти України» (Заява № 32053/13) зазначив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення.
Таким чином, суд вважає, що зазначені позивачем психологічні та моральні страждання, стреси, часті виклики на судові засідання по кримінальному провадженні, значні зусилля для організації життя та неможлість зосередитись на питанні поновлення на роботі не можуть вважатися поважними причинами більш ніж дворічного пропуску строку звернення позивача до суду, оскільки, об'єктивно не створювали умов, які б робили неможливим звернення позивача до суду.
Також, не може бути такою причиною відсутність коштів, оскільки позивачі звільняються від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
А тому, суд вважає, що позивач не навів поважних причин значного пропуску строку звернення до суду, а підстави пропуску строку звернення до суду, що наведені позивачем у позовній заяві слід визнати неповажними.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, згідно із ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у такий спосіб:
- визначитись із змістом позовних вимог щодо наказу від 19.01.2016 року № 3-К «Про звільнення ОСОБА_1П.»;
- сплати судовий збір у встановленому законом розмірі на належний рахунок та подати до суду належні докази такої сплати;
- додати до позову заяву про поновлення строку звернення до суду у якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про судовий збір», суддя,-
В задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду з підстав наведених у позовній заяві відмовити, а підстави пропуску строку звернення до суду, що зазначені у позовній заяві визнати неповажними.
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви до 20 квітня 2018 року.
У випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Баранюк А.З.
Копія вірна
Суддя Баранюк А.З.