Справа № 686/19596/16-ц
Провадження № 22-ц/792/37/18
02 квітня 2018 року м. Хмельницький
Апеляційний суд Хмельницької області у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
ОСОБА_1 (суддя-доповідач),
ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання Гриньова А. М.
за участю учасників справи: представника апелянта - ОСОБА_4, представника відповідача ПАТ «Укргазбанк» ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 квітня 2017 року (суддя Стефанишин С.Л.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», ОСОБА_7 про припинення договору поруки,
У жовтні2016 року ОСОБА_6, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що 5 травня 2008 року між ВАТ АК «Укргазбанк» (після реорганізації - ПАТ «Укргазбанк») (далі - Банк) та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір №83/2008.
Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між ВАТ АК «Укргазбанк» та ОСОБА_6 того ж дня було укладено договір поруки №83/2008.
На даний час Банк пред'являє вимоги щодо сплати заборгованості, яка виникла за кредитним договором №83/2008. Однак, ОСОБА_6 вважає, що порука за договором №83/2008 від 5 травня 2008 року є припиненою на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, відтак, заборгованість за кредитним договором з позивача не може бути стягнута, оскільки прострочення виконання зобов'язання по сплаті кредиту настало в лютому 2013 року, тому відповідач ПАТ «Укргазбанк» мав у шестимісячний строк до 11 серпня 2013 року звернутися до суду з відповідним позовом до поручителя.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідачів.
Вважає вказане рішення незаконним, необґрунтованим, оскільки прийняте з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та за неповного з'ясування усіх істотних обставин справи.
Апелянт не погоджується з висновками суду про те, що позивачем не доведено та не наведено аргументів, які б стали підставою для припинення поруки в порядку ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Посилається на те, що як вбачається з наданого ПАТ «Укргазбанк» розрахунку заборгованості, станом на травень 2014 року, прострочення по сплаті платежів сталось в лютому 2013 року, отже, заборгованість виникла за період з 11 лютого 2013 року до 11 червня 2014 року у зв'язку з несплатою боржником поточних щомісячних платежів із погашення кредиту та процентів за користування ним. Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Саме таку правову позицію було висловлено ВСУ у постанові від 19 березня 2014 року у справі 6-20цс14. Апелянт вважає, що у разі пред'явлення Банком вимог до поручителя у строк, більше ніж шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання, в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. Вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто, протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем). Саме таку правову позицію було висловлено ВСУ у постанові від 17 вересня 2014 року у справі 6-53цс14.
На думку апелянта, судом першої інстанції не були враховані вищезазначені обставини справи та положення норм чинного законодавства, що спричинило ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.
У своїх запереченнях на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що рішення суду є обґрунтованим.
Зазначає, що посилання апелянта щодо припинення поруки суперечить вимогам п.5.2 договору поруки.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слідзалишити без задоволенняз наступних підстав.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 5 травня 2008 року між ОСОБА_7 та ПАТ «Укргазбанк» укладено кредитний договір №83/2008. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_7 за кредитним договором - того ж дня укладено договір поруки №83/2008 між Банком та ОСОБА_6 (а. с. 5-9).
В червні 2014 року ПАТ «Укргазбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 134707 дол. США. В позовній заяві ПАТ «Укргазбанк» зазначає, що відповідач у 2013- 2014 роках порушувала строки сплати процентів, допустила заборгованість за кредитом та по відсотках на суму 134707 дол. США. (а. с. 11 - 14).
Відмовляючи у задоволенні позову про припинення поруки, суд виходив з того, що представником позивача у судовому засіданні не доведено та не наведено аргументів, які б стали підставою для припинення поруки в порядку ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
З таким висновком погоджується Апеляційний суд Хмельницької області.
Так, відповідно до правової позиції ВСУ у справі 6-272цс16 від 29 червня 2016 року у разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. Разом з тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.
Відповідно до правової позиції ВСУ у справах №6-18цс16 від 3 лютого 2016 року та №6-100цс16 від 8 червня 2016 року якщо договором передбачено припинення поруки, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, у такому випадку трирічний строк обчислюється з настання строку виконання основного зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулось це порушення.
Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 ЦПК України, в редакції, чинній на момент прийняття рішення, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 360 7 ЦПК України, в редакції, чинній на момент прийняття рішення, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Посилання апелянта на те, що заборгованість виникла за період з 11 лютого 2013 року до 11 червня 2014 року у зв'язку з несплатою боржником поточних щомісячних платежів, і що позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу, не може бути підставою для припинення поруки і для скасування рішення суду, оскільки суперечить матеріалам справи, кредитному договору, договору поруки. Поруку, що стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту не можна вважати припиненою до закінчення дії договору.
Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Апеляційний суд Хмельницької області
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 квітня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне судове рішення складено 6 квітня 2018 року.
Судді: /підписи/ ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
Згідно з оригіналом:
суддя Апеляційного суду
Хмельницької області ОСОБА_1
__________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_8 Категорія: 19
Доповідач - Купельський А.В.