Справа № 695/1783/17
номер провадження 6/695/37/18
06 квітня 2018 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд, Черкаської області в складі:
головуючого судді Середи Л.В.
за участю секретаря Оніщенко Н.В.
розглянувши подання державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, -
Державний виконавець Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження виїзду за межі України ОСОБА_1.
Подання обґрунтоване тим, що на виконанні Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебуває виконавчий лист № 695/1783/17, від 11.10.2017 року, виданий Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 50638 грн. 63 коп.
Рішення суду боржником не виконується, а тому державний виконавець звернувся до суду із відповідним поданням про тимчасове обмеження виїзду боржника за межі України для забезпечення виконання судового рішення.
Суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Державний виконавець для розгляду подання не з'явився, але в поданні просив справу розглядати без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, виходить з наступного.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Пунктом 5 ст. 6 цього Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон те, що він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів
Судом встановлено, що 07.12.2017 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження по виконанню судового рішення.
Разом із тим до матеріалів справи не додано жодного доказу вчинення державним виконавцем будь-яких виконавчих дій стосовно стягнення вказаної заборгованості, як не зазначено перешкод, що чинить боржник, ухиляючись від виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Згідно з роз'ясненнми, які містяться у п. 7. абз. 2. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" та статтею 377-1 ЦПК, зокрема у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Суд вважає, що звертаючись до суду із вищезазначеним поданням, державним виконавцем не надано доказів на підтвердження навмисного ухилення боржника від виконання судового рішення, не вказано, які перешкоди вчинені з його боку для проведення виконавчих дій державному виконавцеві, а також не надано жодного доказу про наявність наміру боржника виїхати за межі України з метою ухилення від виконання вказаного судового рішення.
Наявність у боржника паспорту громадянина України для виїзду за кордон , також відомості про перетин кордону боржником не спростовує обставини зазначені вище.
Крім того, надані до подання документи взагалі не містять відомостей стосовно того, чи був боржник обізнаний про відкриття відносно нього виконавчого провадження. Також в своєму поданні виконавець зазначає, що боржнику надсилалися виклик щодо явки останнього до виконавця для надання пояснень, однак жодних доказів направлення таких викликів, отримання їх боржником матеріали справи не містять.
Також матеріали справи не містять і розрахунку суми залишку заборгованості, таким чином взагалі не можливо встановити чи здійснював будь-які погашення суми боргу боржник та яка сума боргу залишилася на час звернення державного виконавця до суду із даним поданням.
За загальним правилом встановленим ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона зобов'язана довести ті обставни на які посилається.
Таким чином суд констатує, що матеріали подання не містять жодного доказу факту ухилення боржника від виконання судового рішення.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у Листі від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Таким чином на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Отже, державним виконавцем не надано суду доказів щодо ухилення боржника від виконання зобов'язання та доказів щодо наміру боржника виїхати за межі України.
За вказаних обставин подання державного виконавця не підлягає до задоволення.
На підставі зазначеного та керуючись ст. 441 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні подання державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя : Л.В.Середа