Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/608/18
номер провадження 2/695/636/18
06 квітня 2018 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Середи Л.В.
за участю секретаря - Оніщенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості у сумі 18366.40 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 09.08.2012 року відповідач став клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк» та уклав договір, відповідно до умов якого отримав кредит у розмірі 2000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Кредитні кошти відповідач отримав, а свої зобов'язання щодо повернення кредиту належним чином не виконує, а тому станом на 31.01.2018 року утворилась заборгованість, яку позивач визначає в розмірі 18366.40 грн., що складається з наступного: 1570.10 грн. - заборгованість за кредитом; 15345.52 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 100 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500.00 грн. - фіксована частина штрафу; 850.78 грн. - процентна складова штрафу.
Оскільки позичальник добровільно не повертає отримані кошти, тому ПАТ КБ "ПриватБанк" змушений був подати позовну заяву до суду про стягнення заборгованості за кредитом із відповідача в примусовому порядку.
Вказана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі ухвали Золотоніського міськрайонного суду від 12.03.2018 року.
Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, чи клопотанням про розгляд справи за участю сторін до суду не направив. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягає до часткового задоволення. При цьому суд виходить з наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складає між ним та Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
Згідно з п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Як вбачається із п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн., +5% від суми позову.
Нормами статей 526, 527, 530 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушення умов договору та закону відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, суму коштів не повернув та ухиляється від її сплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Разом із тим із розрахунку заборгованості за договором від 09.08.2012 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 судом вбачається, що позивач включив до суми заборгованості нараховану комісію в сумі 100 грн.
Законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Згідно з положеннямичастин першої, другої, п'ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Судом вбачається, що позивач включив до розрахунку заборгованості відповідача комісію за користування вказаним кредитом, яку нарахував у сумі 100 грн., яка по своїй суті є платою за користування вказаним кредитом.
Із матеріалів вказаної справи вбачається, що відповідач отримав кредит саме на споживчі цілі.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Отже, надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, (які діяли на момент укладення кредитного договору) банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи,договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 та в постанові №6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року.
Окрім того в своїй постанові від 11.10.2017 року у справі №6-1374цс17 Судова палата у цивільних та господарських справах Верховного Суду України зазначила, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Як вбачається із позовних вимог банку, останній включив до розрахунку заборгованості заборгованість за пенею та комісією. За таких обставин суд вважає, що включення позивачем до розрахунку заборгованості відповідача комісії за користування кредитом та пені у розмірі 100 грн., є незаконним, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.
На підставі вказаного вище, задовольняючи позов банку суд, керуючись положеннями Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», а також враховуючи висловлену позицію Верховного Суду України, не може погодитися з включенням банком до розрахунку заборгованості коштів, які по своїй суті є платою за користування кредитом та видом цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов'язань по кредитному договору.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача по кредиту перед позивачем становить 18266 грн. 40 коп., з яких: 1570.10 грн. - заборгованість за кредитом; 15345.52 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 500.00 грн. - фіксована частина штрафу; 850.78 грн. - процентна складова штрафу.
Таким чином у судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не виконувала умови договору, а тому у суду є всі підстави для стягнення суми заборгованості за кредитом у примусовому порядку.
Суд також вважає, що з відповідача необхідно стягти судові витрати відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, що стверджуються платіжним дорученням від 19.02.2018 року.
На підставі зазначеного та керуючись ст. 526,
ст., ст. 611, 625 ЦК України ст. 10, 141,
ст., ст. 264, 265, 274 ЦПК України, суд -
Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" кошти в сумі 18266 (вісімнадцять тисяч двісті шістдесят шість) гривень 40 коп. - в порядку відшкодування заборгованості за кредитним договором від 09.08.2012 року, у задоволенні решти суми позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" кошти в сумі 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні - в порядку відшкодування коштів по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст. 354-356 ЦПК України.
Суддя : Середа Л.В.