Придніпровський районний суд м.Черкаси
Номер провадження 1-кс/711/950/18
Справа № 711/2683/18
05 квітня 2018 року
Слідчий суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси ОСОБА_1 за участю:
секретар - ОСОБА_2 , прокурор - ОСОБА_3 , підозрювана - ОСОБА_4 , захисник - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання слідчого Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно наступної особи:
ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чимішлія Республіки Молдова, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, кримінальне провадження №42018251100000017 від 27.03.2018р.,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_4
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з можливістю внесення застави
в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних громадян, тобто 140 960грн..
В обґрунтування клопотання зазначено, що досудове розслідування здійснюється за
обставинами, відповідно до яких 26.03.2018р. та 29.03.2018р. ОСОБА_4 за попередньою
змовою із своїм співмешканцем ОСОБА_7 , неодноразово пропонувала начальнику
Уманського ВП ГУГІП в Черкаській області ОСОБА_8 неправомірну вигоду як службовій
особі, яка займає відповідальне становище, у розмірі 2000доларів СІІІА та 1000 доларів СІІІА за
сприяння в закритті кримінального провадження №12018250220000025, за яким ОСОБА_7
підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ст.263 КК
України.
За даним фактом 27.03.2018р. внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №42018251100000017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України.
По обставинам досудового розслідування, 03.04.2018р. ОСОБА_4 за попередньою
змовою з ОСОБА_9 , зустрілася з начальником Уманського ВГІ ГУ НП в Черкаській області
ОСОБА_10 біля приміщення відділу поліції, і в автомобілі останнього передала йому
паперовий конверт білого кольору, в якому знаходились кошти в розмірі 26000грн. за сприяння
ОСОБА_10 , як службовою особою, яка займає відповідальне становище, в уникненні
кримінальної відповідальності ОСОБА_7 та закритті кримінального провадження
№12018250220000025.
Після зазначених подій ОСОБА_4 була затримана на місці передання коштів на підставі
п.2 ч.1 ст.208 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке
полягає у наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище,
вчинене за попередньою змовою групою осіб.
04.04.2017р. о 12год 00хв ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про підозру у
вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
З урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з метою запобігання
спробам підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно
впливати на свідків у кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню
іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення
злочину, в якому вона підозрюється, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з
зазначеним клопотанням.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання і наполягав на його задоволенні.
Зауважив, що у випадку застосування застави на підозрювану необхідно покласти обов'язки,
передбачені п.1, 3, 4 ч.5 ст.194 КПК України.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на його
необґрунтованість та недоведеність прокурором відсутності можливості застосувати більш м'яких
запобіжний захід. Зауважив, що в даному випадку можливо застосувати до підозрюваної менш
суворий запобіжний захід, зокрема, у вигляді домашнього арешту.
Підозрювана в судовому засіданні пояснила, що свою причетність до вчинення злочину, в
якому її підозрюють, визнає в повному обсязі і щиро розкаюється. Просила не позбавляти її
свободи.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових
розслідувань щодо кримінального провадження №42018251100000017, та, дослідивши докази по
даних матеріалах (надані сторонами письмові документи), заслухавши думку прокурора,
захисника, підозрюваної слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Підозрювана доставлена до суду після фактичного затримання, що відбулось 03.04.2018р. о
12год 08хв без ухвали слідчого судді з дотриманням порядку, передбаченого ст.208 КПК України.
В даному випадку затримання підозрюваної і тримання її під вартою є виправданим, а з боку
правоохоронних органів відсутнє зволікання з доставкою такої особи до слідчого судді для
вирішення питання про її подальше тримання під вартою.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази (рапорт заступника керівника Уманської
місцевої прокуратури в Черкаській області, заява про злочин, рапорт о/у в ОВС Черкаського
управління ДВБ НП України, протоколи допитів свідків, протокол огляду предметів, протокол
затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, протокол обшуку, протокол допиту
підозрюваної, повідомлення про підозру, матеріали характеризуючи підозрювану, тощо), вважаю
доведеною наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_11 злочину передбаченого ч.3
ст.369 КК України за що законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від
чотирьох до восьми років, тобто умисного корупційного тяжкого злочину.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п.1, 3,
4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Разом з тим, необґрунтованими є доводи прокурора щодо ризику переховування
підозрюваної від органів досудового розслідування та суду. Наявність такого ризику в даному
випадку обумовлюється виключно тяжкістю покарання, яке може бути застосоване до
підозрюваної у випадку доведеності її вини. Проте ступень значущості такого ризику нівелюється
об'єктивними даними, які характеризують особу підозрюваної, та обставинами її життєдіяльності
(відсутність негативної репутації за місцем проживання, міцні соціальні зв'язки, належний
майновий стан, відсутність судимостей т.і.).
Проте, цілком об'єктивними є твердження прокурора щодо існування ризиків того, що
підозрювана може незаконно впливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному
провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення злочину, в
якому підозрюється.
Ризик впливу на свідків обумовлюється особливістю засобів доказування обставин події
злочину даного виду кримінальних правопорушень, внаслідок чого показання свідків мають
суттєве значення. Натомість, основним свідком є особа, яка обіймає керівну посаду в
правоохоронних органів, а відтак ризик незаконного впливу на таку особу в даному випадку дуже
незначний.
Ризик продовження протиправної діяльності підозрюваної обумовлюється обставинами
події злочину та обставинами, які передували його вчиненню, які свідчать про намагання
підозрюваної перешкоджати правомірній діяльності органів досудового розслідування під час
здійснення кримінального провадження.
Особливості життєдіяльності підозрюваної (наявність близьких родичів за межами України, задовільний матеріальний стан, наявність документів, які дають право виїзду за кордон,
здійснення лікування дитини в Германії) свідчать про наявність ризику тимчасового залишення
підозрюваної свого постійного місця проживання, що створюватиме перешкоди для оперативного
закінчення досудового розслідування, а відтак перешкоджатиме належному здійсненню
кримінального провадження.
Отже наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 кримінального
правопорушення та наявність ризиків впливу на свідків, перешкоджання кримінальному
провадженню і продовження протиправної діяльності надають підстави для обрання запобіжного
заходу.
Разом з тим, в порушення п.3 ч.1 ст.194 КПК прокурором не доведено достатніх підстав на
підтвердження неможливості застосування до підозрюваного іншого виду запобіжного заходу ніж
той, що пов'язаний з позбавленням його волі.
Варто зауважити, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та
застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із біліли м'яких запобіжних заходів
не зможе відвернути ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. В цьому контексті слід
враховувати, що вид запобіжного заходу, який необхідно застосовувати до підозрюваного, не
може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити
з урахуванням низки відповідних обставин, які можуть підтверджувати існування таких ризиків,
або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного
ув'язнення.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до
підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі
забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КІ1К України і встановлених в судовому
засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свобод)' та
особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її
компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про
захист прав людини і основоположних свобод).
В судовому засіданні встановлено, що підозрювана має належний рівень матеріального
забезпечення (власне нерухоме майно та особисте селянське господарство, наявність
транспортного засобу), має міцні соціальні зв'язки (одружена, має на утриманні двох
неповнолітніх дітей, проживає разом з членами своєї сім'ї), раніше не притягувалась до
кримінальної відповідальності, не має негативної репутації за місцем проживання, має постійне
місце проживання, де зареєстрована у встановленому законом порядку і проживає тривалий час.
За таких обставин, з урахуванням даних про особу підозрюваної, стану її здоров'я та
матеріального стану, її спосіб життя, міцність соціальних зв'язків та її поведінку, на теперішній
час не вбачається вкрай необхідним застосування до неї найсуворішого запобіжного заходу, що
відповідно до ч.4 ст.194 КПК України дає підстави для застосування більш м'якого запобіжного
заходу.
Визначаючи вид запобіжного заходу, який буде достатнім та виправданим заходом для
забезпечення запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам неналежної процесуальної
поведінки підозрюваної варто звернути увагу, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого
злочину, направленого на порушення нормальної діяльності правоохоронних органів, що в
контексті засад державної антикорупційної політики в Україні, затверджених Законом України від
14.10.2014р. №1699-VII, має неабиякий негативний вплив на зміст визначальних засад
правопорядку у сфері державного регулювання суспільних правовідносин. Така поведінка
підозрюваної свідчить про те, що вона не здатна самостійно дотримуватись належної
правослухняної поведінки. Зазначене свідчить про те, що особисте зобов'язання не забезпечить
усунення ризиків, запобігання яким обумовлює застосування запобіжного заходу.
Особиста порука також не може бути застосована до підозрюваної, оскільки до слідчогосудді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони можутьпоручитись за неї.
Застава не підлягає в даному випадку застосуванню, оскільки підозрювана та її захисник не
повідомили та не надали доказів можливості внести заставу. До того ж сама підозрювана офіційно
не працевлаштована, а відтак не має стабільного постійного доходу.
Наступним на суворістю запобіжним заходом є домашній арешт.
Тож з урахуванням вищевикладених обставин, беручи до уваги обставини події та тяжкість
злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , ступень суспільної небезпечності, яку
несуть в собі протиправні діяння, що посягають на встановлені в Україні засади діяльності
правоохоронних органів, враховуючи зміст ризиків, на запобігання яких необхідне застосування
запобіжного заходу, вважаю за необхідне застосування до підозрюваної запобіжного заходу у
вигляді домашнього арешту з обмеженням залишати житлове приміщення у нічний час та
покладанням на неї обов'язків, передбачених п.п.1, 4 ч.5 ст.194 КГІК України, про необхідність
застосування яких повідомив прокурор під час обґрунтування своїх доводів. Натомість,
враховуючи особливості змісту домашнього арешту, то покладання обов'язку здійснення
підозрюваною повідомлення відповідної особи про зміну свого місця проживання є недоцільним,
оскільки їй заборонено залишати таке місце проживання на період строку дії запобіжного заходу.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176-178, 182, 184, 193, 194, 196-198 КПКУкраїни, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на неї наступні обов'язки:
1) не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , - без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду в період часу з 22год 00хв до 06год 00хв наступної доби;
2) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
3) з'являтись до слідчого або прокурора з періодичністю один раз на десять днів за графіком погодженим з відповідним слідчим або прокурором;
4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_10 ..
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу визначити тривалістю у два місяці, тобто на період до 05 червня 2018 року.
Здійснення контролю за виконанням домашнього арешту покласти на начальника Уманського РВП Уманського ВП ГУ НП в Черкаській області, якого зобов'язати негайно поставити ОСОБА_4 на облік та повідомити про це слідчого суддю.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі невиконання цих обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 440,50грн до 3524грн.
Підозрювану ОСОБА_4 негайно звільнити з-під варти в залі суду.
Копію ухвали вручити підозрюваній, захиснику, слідчому і прокурору.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1