Справа № 405/7073/17
Провадження №2/405/1493/17
06 лютого 2018 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого - судді Іванової Л.А.
при секретарі - Береді Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький цивільну справу № 405/7073/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, зазначивши на обґрунтування позовних вимог, що 19 листопада 1999 року народилася її (позивача) донька ОСОБА_3, батьком якої є відповідач по справі ОСОБА_1, про що Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції повторно видано свідоцтво про народження серії 1-ОЛ № 185741 від 17.11.2015 року. Окрім того, зазначила, що шлюб між нею (позивачем) та відповідачем ОСОБА_1 було розірвано 17 жовтня 2007 року, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 311 та Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії 1-ОЛ № 020758 від 17 жовтня 2007 року, при цьому, зазначила, що після розірвання шлюбу, їх з відповідачем донька ОСОБА_3 залишилася проживати разом з нею (позивачем), та знаходиться на її утриманні, в свою чергу, відповідач участі у вихованні та утриманні дитини не приймає, хоча має стабільний дохід, оскільки отримує пенсію, відповідно має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки. Окрім того, позивач зазначила, що на даний час донька ОСОБА_3 навчається в Київському національному торговельно-економічному університеті на першому курсі на платній основі, термін навчання складає чотири роки, не працює, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги у зв'язку з провадженням навчання.
З огляду на викладене вище, посилаючись на ст.ст. 182, 198-201 СК України позивач просила стягнути з ОСОБА_1 на її (позивача) користь аліменти на час навчання на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову, та до 30.06.2021 року.
Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, у зв'язку з чим розгляд зазначеної цивільної справи судом продовжено за правилами ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 12 січня 2018 року відповідачу ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті зустрічного позову до ОСОБА_1 про стягнення аліментів до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Повернуто ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву з доданими до неї документами.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялася судом належним чином, подала до суду заяву за вх. № 31660 від 26 грудня 2017 року, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої дитини на час навчання підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання надав заяву за вх. № 3142 від 06 лютого 2018 року, в якій просив у зв'язку з хворобою та неможливістю бути присутнім в судовому засіданні справу розглянути без його участі, в задоволенні позову просив відмовити. Крім того, в поданому запереченні на позов від 26.12.2017 року відповідач ОСОБА_1 зазначив, що він є інвалідом війни 2-ої групи, є повністю непрацездатним через тяжку хворобу, у зв'язку з чим часто перебуває на стаціонарному лікуванні у госпіталі для інвалідів війни та в обласній лікарні.
Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що в задоволенні позову позивачу слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 17 жовтня 2007 року, про що Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції м. Кіровограда, в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 311, та видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії 1-ОЛ № 020758, при цьому, відповідно до свідоцтва про народження серії І-ОЛ № 185741, виданого повторно 17.11.2015 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, актовий запис № 1661, ОСОБА_3 народилася 19 листопада 1999 року, батьками дитини в свідоцтві про народження зазначені в графі «батько» - ОСОБА_2 та в графі «мати» - ОСОБА_1.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_3 є студентом І-го курсу денної форми навчання, факультету міжнародної торгівлі та права Київського національного торговельно-економічного університету. Закінчує навчання за навчальними планами здобувача вищої освіти освітнього ступеня бакалавр - червень, 2021 року, що підтверджується довідкою № 865/35 від 05.09.2017 року.
Крім того, відповідно до договору про навчання (підготовку) № 1192д/6к-2017 від 17 серпня 2017 року, укладеного між Київським національним торговельно-економічним університетом в особі проректора університету ОСОБА_4, як Виконавцем та ОСОБА_1, як Замовником, Виконавець бере на себе зобов'язання за рахунок коштів Замовника здійснити надання освітньої послуги ОСОБА_3, а саме: за першим (бакалаврським) рівнем; факультет: Міжнародної торгівлі і права; спеціальність: Право; форма навчання: Денна, починаючи з 1 курсу; термін навчання: 3 роки 10 місяців. (Розділ 1 Договору)
Відповідно до п.п. 2.1, 3.1 Договору Виконавець зобов'язаний надати Замовнику освітню послугу на рівні державних стандартів освіти, в свою чергу, Замовник зобов'язаний своєчасно вносити плату за отримання освітньої послуги в розмірах та у строки встановлені п. 4.3. цього Договору. Розмір плати встановлюється Виконавцем за весь термін надання освітньої послуги і може змінюватися, але не частіше одного разу на рік і не більше, ніж на офіційно-визначений рівень інфляції за попередній календарний рік. Загальна вартість освітньої послуги становить 77 970,00 грн. (п.п. 4.1, 4.2 Договору).
Відповідно до довідки комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Кіровоградської міської ради» № 6685 від 17.11.2017 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, з матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4
Окрім того, відповідно до довідки КП «ЖЕО № 1» Кіровоградської міської ради» від 20.11.2017 року № 26, ОСОБА_1 працює в КП «ЖЕО № 1» Кіровоградської міської ради» з 01.12.2014 року, на даний момент займає посаду начальника, дохід за період з 01.01.2017 року по 31.10.2017 року склав 48 570 грн. 00 коп.
Відповідно до ч.1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, до яких, зокрема, належать: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.
Аналізуючи викладені вище правові норми, судом відзначається, що правовідносини з обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, не є продовженням безумовного обов'язку батьків з утримання неповнолітніх дітей, більш того, вони регулюються самостійними нормами матеріального права, якими вказаний обов'язок встановлений щодо обох батьків і залежить від умови можливості надавати матеріальну допомогу.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на зазначене, судом під час судового розгляду справи встановлено, і зазначені обставини не спростовано позивачем в позові, що відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, є інвалідом ІІ-ої групи з 01.12.2012 року, що підтверджується посвідченням, виданим Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у місті Кіровограді ради 10 грудня 2012 року.
Крім того, відповідно до довідки Кропивницького об'єднаного управління ПФУ від 14 грудня 2017 року № 5384, ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Кропивницькому об'єднаному управлінні ПФУ та отримує пенсію внаслідок загального захворювання інвалідам ІІ групи, загальний розмір якої за період з січня, 2017 року по грудень, 2017 року становить 36 251,47 грн., що підтверджується довідкою Кропивницького об'єднаного ПФУ у м. Кіровограді від 14.12.2017 року № 5384 з вирахуваними аліментами.
Окрім того, із доданої відповідачем ОСОБА_1 медичної документації вбачається, що ОСОБА_1 періодично перебував на лікуванні, зокрема, в період з 25.01.2016 року по 07.03.2016 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у ВГХ Кіровоградській обласній лікарні, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого; з 21.04.2016 року по 10.05.2016 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Кіровоградського обласного госпіталю для ветеранів війни, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого терапевтичного відділення; в період з 19.10.2016 року по 08.11.2016 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Кіровоградського обласного госпіталю для ветеранів війни, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого терапевтичного відділення; з 27.04.2017 року по 18.05.2017 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Кіровоградському обласному госпіталі для ветеранів війни; з 12.12.2017 року по 15.12.2017 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії Кіровоградської обласної лікарні, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 21149 відділення інтенсивної терапії та алергологічного відділення; з 18.12.2017 року по 28.12.2017 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в алергологічному відділенні Кіровоградської обласної лікарні, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 21466.
З огляду на викладене вище та з урахуванням наданих відповідачем доказів на підтвердження його матеріального (фінансового стану), а також стану здоров'я, які (докази) не спростовано позивачем, вбачається, що відповідач не має фінансової можливості надавати допомогу повнолітній доньці, у зв'язку з продовженням останньою навчання.
Окрім того, позивач ОСОБА_1, звертаючись до суду з зазначеним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначила, що повнолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з нею (позивачем), та знаходиться на її утриманні, поряд з цим, з наданих позивачем доказів, судом встановлено, що повнолітня дитина ОСОБА_3 є студенткою І-го курсу денної форми навчання факультету міжнародної торгівлі та права Київського національного торговельно-економічного університету, з чого слідує, що повнолітня дитина ОСОБА_3 проживає на період навчання у м. Києві, де навчається, тим самим, відзначається, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на навчання повнолітньої дитини має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка і син, які продовжують навчання (ч. 3 ст. 199 СК України).
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (ч. 1 ст. 47 ЦПК України).
Виходячи з приписів ч. 3 ст. 199 СК України, за якими право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на навчання повнолітньої дитини має той з батьків, з ким проживає донька, син, а також самі дочка і син, які продовжують навчання, приймаючи до уваги, ті обставини, що повнолітня дитина ОСОБА_3 є студенткою І-го курсу денної форми навчання Київського національного торговельно-економічного університету, при цьому, учбовий процес на денній формі навчання передбачає відвідування учбового закладу щоденно, підстави вважати, що на даний час повнолітня дитина проживає разом з позивачем ОСОБА_1, - відсутні, на підставі чого у позивача ОСОБА_1 на даний час відсутнє право, визначене ч. 3 ст. 199 СК України, на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
За викладених вище обставин, виходячи з положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, ст.ст. 182, 199, 200 СК України, а також приймаючи до уваги, що позивач є неналежним, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 аліментів на користь позивача ОСОБА_1 на утримання повнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), починаючи стягнення з дня звернення з позовом до суду, на час навчання до 30.06.2021 року, що є підставою для відмови позивачу в задоволенні позову.
Окремо судом відзначається, що у разі зміни зазначених вище обставин та за умови наявності сукупності юридичних фактів, за яких виникає обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, на час продовження останніми навчання, але не більше, як до 23-ох років, той з батьків, з ким буде проживати повнолітня дитина має право звернення до суду, таким правом і на теперішній час безпосередньо наділена повнолітня дитина ОСОБА_3, яка має повну цивільну дієздатність, та може самостійно звертатися до суду з позовом про стягнення аліментів на час її навчання.
Відповідно до 141 ЦПК України судові витрати по справі віднести на рахунок держави.
Відповідно до ст.ст. 182, 199, 200 СК України, керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання на утримання повнолітньої дитини доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду та до закінчення навчання, тобто до 30.06.2021 року, - відмовити.
Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, в редакції Закону України №2147- VІІІ від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_5