Справа № 405/7275/17
2/405/1535/17
04.04.2018 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі
головуючої судді: Шевченко І.М.
при секретарі : Фришко А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» ТВБВ № 10010/0117 філії - Кіровоградське обласне управління про стягнення грошових компенсаційних витрат, -
Позивач звернулась в суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь суму грошового компенсаційного вкладу з рахунку № 40000000004091 в розмірі 173,78 грн. Позов обґрунтовує тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом вона є спадкоємицею 1/2 частини спадкового майна, що належало батьку - ОСОБА_2, який помер 23.11.2016 року. Спадщина складається, зокрема, з грошових вкладів з належними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходиться в Світловодському ТВБВ № 10010/0117 ПАТ «Державний Ощадний банк» Кіровоградської області, на компенсаційному рахунку № НОМЕР_1 відкритому 16.04.1997 року, на загальну суму 347,55 грн., який належав ОСОБА_3 - матері, яка померла 30.09.1995 року, спадкоємцем якої був її чоловік - ОСОБА_2, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.Матері було проіндексовано грошове заощадження, внесене нею, до 1990 року в Ощадбанк СРСР та видано ощадну книжку, яка складала залишок коштів на компенсаційному рахунку відкритому у 1997 році на підставі п. 5 Указу Президента України № 762 від 25.08.96 року, яким з 02.09.96 року українські карбованці підлягали обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100 000 крб. на 1 гривню, а ще раніше, Указом Президента України № 549/92 від 07.11.1992 року, припинилось функціонування рубля та по рахунках фізичних та юридичних осіб була проведена переоцінка у співвідношенні 1 рубль до 1 українського карбованця без обмежень суми коштів.
04.10.2017 року на 1/2 частину спадкового грошового вкладу відповідачем було переоформлено та відкрито рахунок на її ім'я за номером : 40000000004091 на суму 173,78 грн., проведено реєстрацію в інформаційно-аналітичній системі «Реєстр вкладників заощаджень громадян».
За період відкриття спадщини та переоформлення спадкового вкладу на її ім'я вона неодноразово зверталась до Банку з проханням виплатити належні кошти, проте отримала відмову з посиланням на невизначеність порядку проведення компенсаційних виплат.
Вважає, що вказані дії не відповідають вимогам Конституції України, законам України та порушують її права на мирне володіння своїм майном.
Посилаючись на вказані обставини, просить задовольнити позов.
В судове засідання позивач не з»явилась, про час та місце слухання справи повідомлена, надала суду заяву про розгляд справи без її участі та підтримання позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання надала заперечення проти позову, в яких просила відмовити в його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємицею 1/2 частини спадкового майна, що належало її батьку - ОСОБА_2, який помер 23.11.2016 року. Спадщина складається, зокрема, з грошових вкладів з належними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходиться в Світловодському ТВБВ № 10010/0117 ПАТ «Державний Ощадний банк» Кіровоградської області, на компенсаційному рахунку № НОМЕР_1 відкритому 16.04.1997 року, на загальну суму 347,55 грн., який належав ОСОБА_3 - матері позивача, яка померла 30.09.1995 року, спадкоємцем якої був її чоловік - ОСОБА_2, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.ОСОБА_3 було проіндексовано грошове заощадження, внесене нею, до 1990 року в Ощадбанк СРСР та видано ощадну книжку, яка складала залишок коштів на компенсаційному рахунку відкритому у 1997 році на підставі п. 5 Указу Президента України № 762 від 25.08.96 року, яким з 02.09.96 року українські карбованці підлягали обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100 000 крб. на 1 гривню, а ще раніше, Указом Президента України № 549/92 від 07.11.1992 року, припинилось функціонування рубля та по рахунках фізичних та юридичних осіб була проведена переоцінка у співвідношенні 1 рубль до 1 українського карбованця без обмежень суми коштів. Вказане підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим державним нотаріусом Світловодської міської державної нотаріальної контори за реєстровим № 3-669.
04.10.2017 року на 1/2 частину спадкового грошового вкладу банком було переоформлено та відкрито рахунок на її ім'я за номером : 40000000004091 на суму 173,78 грн., проведено реєстрацію в інформаційно-аналітичній системі «Реєстр вкладників заощаджень громадян».
Позивач неодноразово зверталась до відповідача із заявою про видачу їй зазначених грошових вкладів 19.07.2017 року, 17.08.2017 року, 05.10.2017 року.
Листом в.о.керуючого ТВБВ №10010/0114 філії Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» від 06.10.2017 року та директора департаменту роздрібного бізнесу ОСОБА_4 від 25.10.2017 року їй було роз»яснено щодо ситуації, яка виникла з її вкладом та відсутності порядку проведення компенсаційних виплат.
Відповідно до ощадної книжки позивача, в ній вказано, що тип вкладу: компенсація 97, що являє собою грошову компенсацію заощаджень громадян України в установа АТ «Ощадбанк», а 97 - проведення одноразової індексації, грошові кошти є компенсаційними.
Згідно з Постановою НБУ № 280 від 17.06.2004 року «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України» рахунок позивача належить до 9 класу, тобто позабалансові рахунки, до яких відносяться компенсаційні рахунки, що відкривались в установах АТ «Ощадбанк». Згідно ощадних книжок позивача, в яких вказано, що вид вкладу: компенсація, що відноситься до рахунку № 40000000004091, являє собою грошову компенсацію заощаджень громадян України в установах АТ «Ощадбанк».
Компенсаційний рахунок - це фактичне оформлення права на отримання компенсації за наявності грошових коштів для компенсації заощаджень громадян, які визначаються в державному бюджеті окремою статтею.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про банки та банківську діяльність» держава не відповідає по зобов'язаннях банків, а банки не відповідають по зобов'язаннях держави, якщо інше не передбачено законом або договором. Зазначене підтверджується рішенням Конституційного суду України від 10.10.2001 року і рішенням судової палати по цивільних справах Верховного суду України від 06.06.2002 року. Згідно ст. 57 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що внески фізичних осіб Державного Ощадного банку України гарантуються державою.
Згідно ст.2 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», держава зобов'язується забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян і гарантує їх компенсацію у встановленому порядку. Вказаним Законом, визначено, що компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться починаючи з 1997 року в грошовій формі за рахунок коштів Державного бюджету України та інших формах відповідно до законодавства. Компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень, поміщених до 02.01.1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в таких установах, проводиться їх власникам у готівковій чи безготівковій формі через установи Ощадного банку України після внесення в інформаційно-аналітичну систему «Реєстр вкладників заощаджень громадян» відомостей про них, необхідних для ідентифікації вкладника під час відкриття рахунку.
Обслуговування громадян, пов'язане із внесенням зазначених відомостей, здійснюється безоплатно. Кошти для компенсації заощаджень громадян визначаються в Державному бюджеті України окремою статтею. Порядок проведення компенсації, у тому числі перерахування коштів, передбачених у Державному бюджеті України, установам Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху, визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України може залучати для проведення компенсаційних виплат позабюджетні кошти, у тому числі кошти, залучені до Державного бюджету України через спеціальні податки, встановлені законами України, а також від здійснення операцій з державними цінними паперами. Погашення відновлених заощаджень громадян, поміщених у цінні папери, здійснюється на загальних підставах відповідно до сум, визначених у Державному бюджеті України.
Згідно ст.7 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» заощадження повертаються поетапно, залежно від суми вкладу в межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік.
Перелік груп вкладників і порядок проведення виплат проіндексованих грошових заощаджень, а також обсяг виплат згідно із статтею 8 цього Закону у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відновленню підлягають грошові заощадження, поміщені в період до 02.01.1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, у тому числі облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР. Компенсації підлягають також грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років і які знаходилися на рахунках зазначених установ не менше одного повного календарного року в період 1992-1995 років.
Компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень відповідно до Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» проводиться виключно в грошовій формі за рахунок Державного бюджету України, для чого в Державному бюджеті України, починаючи з 1997 року, передбачаються відповідні кошти, але на 2016 рік та 2017 рік такі кошти не передбачені.
Рішенням Конституційного Суду України від 10.10.2001 року № 13-рп/2001 було встановлено, що положення ст. 7 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», відповідно до яких заощадження повертаються «поетапно», «залежно від суми вкладу», «у межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік», хоча і обмежують конституційне право власності громадян, але не суперечать статтям 13, 41, 64 та іншим статтям Конституції України.
Перелік груп вкладників і черговість виплат проіндексованих грошових заощаджень, а також обсяг виплат згідно із ст. 8 Закону № 537/96-ВРу межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, встановлюється Кабінетом Міністрів України. На поточний рік Урядом не приймалась постанова про виплату компенсаційних виплат від знецінених грошових заощаджень, вкладених в установи Ощадного банку СРСР, Державним бюджетом України на 2016-2017 рік такі кошти не передбачені.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 02.07.2002 року по справі «Гайдук та інші проти України» компенсаційні кошти, передбачені Законом № 537/96-ВР належать до коштів Державного казначейства, які виділяються державою на певних умовах.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідач має повернути грошові кошти, які вимагає позивач лише тоді, коли грошові кошти для повернення заощаджень будуть перераховані з Державного бюджету на рахунок Ощадбанку, а Ощадбанк відмовиться їх виплачувати, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України суд вважає судові витрати фактично понесеними за рахунок позивача.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» ТВБВ № 10010/0117 філії - Кіровоградське обласне управління про стягнення грошових компенсаційних витрат - відмовити.
Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда І. М. Шевченко