441/1694/17 2/441/159/2018
28.03.2018 р. Городоцький районний суд Львівської області у складі:
головуючої - судді Перетятько О.В.
з участю секретаря Сорока М.В.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства « Міське комунальне господарство» про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, який в подальшому уточнила до Комунального підприємства «Міське комунальне господарство» про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, завданої збиранням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Зазначила, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, дана квартира належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину від 30.07.2010р. Вказала, що відповідачу як органу місцевого самоврядування в особі Городоцької міської ради делеговано повноваження з видачі на вимогу власникам багатоквартирних будинків довідок про склад сім»ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб. Позивачка зверталася до відповідача з проханням надати довідку для пред'явлення в органи соціального захисту та інші установи. Відповідачем у довідках №1021 від 24.07.2017р., № 1111 від 07.08.2017р., № 1023 від 24.07.2017р. у останньому рядку зазначено «Заборгованість по сплаті комунальних платежів на утримання будинку та прибудинкової території становить 3058 грн. 58 коп.», вважає таку інформацію недостовірною, оскільки у неї відсутні будь-які фінансово- господарські договірні відносини з відповідачем.
Зазначила, що надання і поширення відповідачем у офіційному документі (Довідка) недостовірної інформації про ніби-то існування у неї заборгованості спричинило значні негативні наслідки, а саме: порушення її законних прав, гарантованих Конституцією України, спричинило значні душевні страждання внаслідок відчуття реальної загрози або втрати можливості вільно розпоряджатися своїми грошовими коштами, унеможливлення відповідачем реалізувати її законне право на призначення субсидії.
Просить позов задовольнити та визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, поширену у довідках про склад сім"ї від 24.07.2017р. №№1021, 1023 та від 07.08.2017р. №1111 інформацію про існування заборгованості у сумі 3058 грн. 93 коп. перед комунальним підприємством «Міське комунальне господарство» за утримання будинку та прибудинкової території у відсутності відповідних договірних відносин між ними та стягнути з відповідача моральної шкоди у сумі 3058, 93 грн.
В судовому засіданні позивачка та її представник уточнений позов підтримали, просили задовольнити, вказали, що поширення недостовірної інформації завдало позивачу душевних переживань, принижень, відповідач діяв протиправно, ця інформація характеризує позивачку як недобросовісну особу.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях проти позову (а.с.19-20). Вказала, що КП «Міське комунальне господарство» згідно рішення Городоцької міської ради №442 від 15.07.2011р. є виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді в м. Городок Львівської області. Додатково пояснила, що за позивачкою є борг за утримання будинку та прибудинкової території станом на 06.12.2017р. 3368, 10 грн., а отже, інформація, що міститься у довідках є правдивою, довідки надавали лише позивачці, на її заяви, просить у позові відмовити.
Залухавши позивачку та її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступного висновку.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватись своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів.
Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обовязок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
У звязку з цим ст. 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сімї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є зокрема: честь, гідність та ділова репутація.
Відповідно до ст.4 ч.1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому дані докази повинні бути належними та допустимими, як це передбачено ст.ст. 77-78 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України спростуванню підлягає недостовірна інформація.
Відповідно до абзацу 5 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Частиною 4 ст. 277 ЦК України передбачено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» розяснив судам, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю повязується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обовязків.
Згідно з положеннями ст. 277 ЦК України та ст. 81 ЦПК України обовязок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте, позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Відповідно до рішення Городоцької міської ради Львівської області №442 від 15.07.2011р. КП «Міське комунальне господарство» визначено виконавцем комунальних послуг (а.с.21).
Із пояснень позивача та його представника, представника відповідача в суді вбачається, що у довідках №1021 від 24.07.2017р., №1022 від 24.07.2017р., №1023 від 24.07.2017р., №1111 від 24.07.2017р., які видані ОСОБА_2, зазначено про наявність у ОСОБА_2 заборгованості по сплаті комунальних платежів на утримання будинку та прибудинкової території за адресою м. Городок вул. Запорізька Січ 10/6 та яка станом на 01.08.2017р. становить 3058 грн. 98 коп.(а.с.6-9). Квартира за цією адресою належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину №1626 від 30.07.2010р.(а.с.10).
Наявність заборгованості у ОСОБА_2 за надані їй комунальним підприємством «Міське комунальне господарство» послуги підтверджуються також розрахунком заборгованості (а.с.22-23, 33-34), листом директора КП від 18.10.2017р. за №637 (а.с.40).
Той факт, що позивачка є власником квартири підтверджується витягом про державну реєстрацію прав (а.с.10), витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.12), вона постійно проживає разом із сім»єю у даній квартирі, користується послугами КП, що не заперечили в судовому засіданні учасники справи, крім того, КП «Міське комунальне господарство» за її заявою відшкодувало їй вартість матеріалів, затрачених нею при ремонті місць загального користування та інше шляхом зарахування даної вартості в рахунок квартирної плати на утримання будинку та прибудинкової території, бухгалтером здійснено відповідне зарахування коштів, а саме ОСОБА_2 у розмірі 306 грн. (а.с.29)
Згідно Наказу №80 А від 29.09.2014р. «Про відшкодування мешканцям квартир вартості будівельних матеріалів» вбачається, позивачка писала у КП «Міське комунальне господарство» заяву про відшкодування вартості будівельних робіт (а.с.29)
Отже, та обставина, що позивачка не укладала договору не є підставою для відсутності заборгованості, оскільки вона фактично послугами КП «Міське комунальне господарство» користується, та повністю несе за це витрати.
Покликання представника позивача на те, що заборгованість у позивачки відсутня, оскільки вона не укладала договору на утримання будинків та прибудинкової території, а отже, між ними відсутні договірні відносини, суд оцінює як необґрунтовані та до уваги не бере.
Отже, з пояснень у суді представника відповідача, наданих до матеріалів справи доказів, вбачається що відповідач представник Комунального підприємства «Міське комунальне господарство» довела, що дійсно за позивачкою є заборгованість та надано у суд розрахунок такої (а.с.22-23,33), а отже, інформація, поширена у довідках, є достовірною.
Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що оспорювана інформація була викладена у довідках, які відповідач надав на заяву позивачці і лише їй, тобто тій особі, якої ця інформація стосувалася, а не третім особам.
Покликання представника позивача на долучений до матеріалів справи фрагмент газети «Голос ратуші» суд до уваги не бере, оскільки такий не є предметом розгляду у суді. Так, згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На запитання суду представник позивача ствердив, що у зверненні до суду просить визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, поширену в довідках про склад сім»ї від 24.07.2017р. №№ 1021, 1023 та від 07.08.2017 №1111 Комунальним підприємством «Міське комунальне господарство», інформації про існування у ОСОБА_2 заборгованості у сумі 3058 грн. 93 коп. перед Комунальним підприємством « Міське комунальне господарство» за утримання будинку та прибудинкової території у відсутності відповідних договірних відносин між цими субєктами та стягнення з Комунального підприємства « Міське комунальне господарство» моральної шкоди, завданої наданням та поширенням такої інформації у сумі 3058 грн. 93 коп., про що надав письмову заяву (а.с.39), щодо інформації в газеті позовної вимоги не заявляв, інших відповідачів не залучав.
Отже, викладена у додатках до позовної заяви інформація та надана копія (а.с.41) про поширення недостовірної інформації у газеті Городоцької міської ради «Голос ратуші» від 07.09.2016р. з публікацією статті КП «МКГ» з наданням інформації про перелік боржників на кінець серпня 2016р. не береться судом до уваги, оскільки, позивач в заяві про уточнення лише просить про спростування інформації у довідках, інших вимог щодо спростування оспорюваної інформації не заявляв.
Згідно ч.1, 2 ст. 23 ЦПК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009р. способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації,також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
Згідно абз. 2 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. ( Абзац пункту 5 в редакції Постанови Пленуму Верховного суду N 5 ( v0005700-01 ) від 25.05.2001 ).
Відповідно до постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Позивач та її представник в суді посилалися на те, що поширення ніби-то не правдивої інформації спричинило значні негативні наслідки, а саме: порушення її законних прав гарантованих Конституцією України, спричинило значні душевні страждання внаслідок відчуття реальної загрози або втрати можливості вільно розпоряджатися своїми грошовими коштами, унеможливлення відповідачем реалізувати її законне право на призначення субсидії та інше. Проте, в суді спричинення моральної шкоди внаслідок направомірних дій відповідача належними і допустимими доказами не підтвердив, від виклику та допиту свідків позивачка та її представник відмовились у суді, будь-яких доказів наявності душевних страждань та іншої моральної шкоди суду не представили.
За наведеного, дослідивши в судовому засіданні докази у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 12, 89, 258-259, 265, 354ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Комунального підприємства « Міське комунальне господарство» про визнання недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, поширеної в довідках про склад сім»ї від 24.07.2017р. №№ 1021, 1023 та від 07.08.2017 №1111 Комунальним підприємством « Міське комунальне господарство», інформації про існування у ОСОБА_2 заборгованості у сумі 3058 грн. 93 коп. перед Комунальним підприємством « Міське комунальне господарство» за утримання будинку та прибудинкової території у відсутності відповідних договірних відносин між цими субєктами та стягнення з Комунального підприємства « Міське комунальне господарство» моральної шкоди, завданої наданням та поширенням такої інформації у сумі 3058 грн. 93 коп. - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів до Апеляційного суду Львівської області через Городоцький районний суд Львівської області.
СуддяОСОБА_3