Провадження № 33/774/294/18 Головуючий у І-й інстанції - Нощенко І.С.
Справа № 201/9835/17-п Головуючий в ІІ інстанції - Мазниця А.А.
12 березня 2018 року м. Дніпро
Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, з доданим до неї клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження у справі закрито у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, -
Згідно обставин, встановлених судом першої інстанції та зазначених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення, 23 травня 2017 року о 16 годині 25 хвилин в м. Дніпро на вул. Гвардійській в районі будинку № 31 водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем Мітсубісі, д/н НОМЕР_1, при виїзді з прилеглої території скоїв зіткнення з мопедом Хонда, без державного номеру, під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті чого транспортні засоби отримали пошкодження, а водій мопеда ОСОБА_2 отримав тілесні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.2 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження, оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи своє клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, апелянт вказує, що про дату та час розгляду провадження він не був повідомлений належним чином, проте прийшов до суду 11 вересня 2017 року, втім у судове засідання його не впустили та в подальшому помічник судді йому повідомив, що постанову буде направлено йому поштою, при цьому не повідомивши результат розгляду справи.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та винесена в порушення норм процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження.
Вказує, що суддя формально та однобічно, ґрунтуючись на припущеннях, прийшов до викладених в постанові висновків, оскільки жодний факт, зазначений судом, не було належним чином встановлено та перевірено, зокрема не було досліджено протокол про адміністративне правопорушення, який суперечить матеріалам провадження, втім суд його прийняв як належний доказ. Одночасно зазначає, що в постанові суду першої інстанції наявні неточності щодо його місця проживання.
Вказує, що коли він виїжджав на вул. Гвардійську в районі буд. 31 на полосу дорожнього руху в напрямку віадуку, то з його автомобілем здійснив зіткнення мопед Хонда під керуванням ОСОБА_2 Зазначає, що в момент його виїзду полоса руху в напрямку праворуч була зайнята, але при цьому водій мопеду виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів.
При цьому ОСОБА_1 впевнився у безпечності свого маневру перед його початком, але не міг побачити наближення вказаного транспортного засобу з лівого боку, оскільки там знаходиться крутий поворот, де також стояли транспортні засоби.
Апелянт додатково зазначає, що водій мопеду рухався без шолому та мав ознаки алкогольного сп'яніння, проте в матеріалах провадження відсутні будь які висновки щодо цього факту, судом не було викликано і допитано свідків ДТП, крім того не було взято до уваги порушення з боку водія мопеду.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_1 який підтримав свою апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, приходить до наступних висновків.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне його задовольнити, оскільки доводи апелянта про те, що він при винесенні згаданої постанови не був присутній та її копія була отримана ним за межами строку апеляційного оскарження, не спростовуються матеріалами справи, а отже є підстави для висновку, що строк апеляційного оскарження був пропущений з поважної причини.
Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, законним і обґрунтованим, таким, що відповідає фактичним обставинам справи, та повністю узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом поліцейського; протоколом огляду місця дорожно - транспортної пригоди; схемою місця події та фототаблицею до неї; письмовими поясненнями ОСОБА_2, а також поясненнями самого ОСОБА_1
Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього уповноваженою особою органів поліції, та доведеність вини правопорушника поза розумним сумнівом.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, які полягають у тому, що саме водій мопеду "Хонда", рухаючись по вул. Гвардійській в напрямку проспекту Свободи, не впевнився в безпеці свого маневру та, виїхавши на зустрічну смугу, здійснив зіткнення з його автомобілем, суд апеляційної інстанції не вважає їх обґрунтованими.
Так, з встановлених судом першої інстанції фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди, які ОСОБА_1 не заперечує, та його власних пояснень вбачається, що останній у вказані в оскаржуваній постанові день, час та у місці, керуючи автомобілем Мітсубісі, д/н НОМЕР_1, виїжджав з прилеглої території на дорогу, де у цей час на ближчій до нього смузі стояли без руху інші автомобілі, оскільки рух через залізничний переїзд, до якого вони наближалися, було у той момент заборонено.
ОСОБА_1 мав намір перетнути вказану смугу руху, проїхавши між двома іншими автомобілями, що стояли на ній без руху, та повернути ліворуч для продовження руху по наступній смузі, і вважав цей свій маневр безпечним, оскільки по вказаній наступній смузі руху автомобілі не повинні були рухатися у зв'язку з тим, що для цього їм необхідно було проїхати вищезазначений залізничний переїзд. Коли ОСОБА_1 почав рух, то відбулося зіткнення автомобіля під його керуванням із мопедом Хонда під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався зліва направо відносно напрямку руху автомобіля Мітсубісі, об'їжджаючи з лівого боку автомобілі, що стояли у попутному для руху вказаного мопеда напрямку.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що за вказаних обставин водій ОСОБА_1 у порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху не переконався у безпечності свого маневру, а саме в умовах обмеженості огляду ліворуч іншим автомобілем, що стояв без руху, не вжив достатніх заходів аби переконатися, що із цього напрямку не наближаються інші транспортні засоби. Таке порушення перебуває у причинному зв'язку з настанням події ДТП та є належною і достатньою підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що такий висновок узгоджується з поясненнями самого ОСОБА_1, який вказує, що не міг бачити мопед під керуванням ОСОБА_2 внаслідок обмеженої видимості у напрямку, з якого останній наближався.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 14.6 «а» та п. 14.6 «г» Правил дорожнього руху суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки такі обставини не виключаються, втім вони не спростовують факту порушення самим ОСОБА_1 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, а отже вони не обґрунтовують апеляційні вимоги.
Посилання апелянта на інші порушення вимог Правил дорожнього руху, які, на його думку, були допущені водієм ОСОБА_2, є неспроможними, оскільки вказані порушення не перебувають у причинному зв'язку з настанням події ДТП.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Строк апеляційного оскарження - поновити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду
Дніпропетровської області А.А. Мазниця