Провадження № 22-ц/774/1662/18 Справа № 200/21349/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.
Категорія
03 квітня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Максюти Ж.І.,
суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
за участю секретаря - Кравцової Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровськавід 30 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,-
В грудні 2026 року позивач звернулась з вищевказаним позовом до суду та просила:
-визнати протиправним та скасувати рішення від 30.11.2016 року, індексний номер: 32643724, про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3.
-скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №17732854 про державну реєстрацію права власності ПАТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570 на нерухоме майно, а саме квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що13 квітня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 для забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором №DNHDGA00000413 від 13 квітня 2007 року був укладений Договір іпотеки квартири №DNHDGA00000413, предметом якого є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка належала позивачці на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого Третьою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою від 18 квітня 1997 року.
На підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32643724 від 30.11.2016 року, зареєстрованим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ПАТ КБ «Приватбанк» став власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач посилалась на те, що вказане рішення є незаконним, оскільки рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області 04 лютого 2014 року, вже було звернуто стягнення на предмет іпотеки за вказаним Кредитним договором. Зазначає, що відповідно до п.22 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п.п. 16.7.1, 16.7.2, 16.9 цього договору, відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. Позивач зазначає, що не зважаючи на норми законодавства, положення Договору іпотеки та наявності рішення суду, яке набрало законної сили щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DNHDGA00000413 від 13 квітня 2007 року, укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, ПАТ КБ «Приватбанк» використав ще один спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом використання позасудового порядку, а саме застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку», обравши перехід до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки.
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровска від 30 березня 2017 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення від 30.11.2016 року, індексний номер: 32643724, про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3.
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №17732854 про державну реєстрацію права власності ПАТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570 на нерухоме майно, а саме квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнуто з приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати у розмірі 275,60 грн.
Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати у розмірі 275,60 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ПАТ КБ «Привіат Банк» подав апеляційну скаргу,в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Посилаються на те, що висновок суду не відповідає умовам договору та суперечить Закону України «Про іпотеку».
Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано апеляційний суд Дніпропетровскої області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_4.
У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області.
В судове засідання суду апеляційної інстанції з'явився представник позивача,яка надала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти задоволення скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, винесеним у відповідності до вимог ЦК України, Закону України «Про іпотеку», та вимогам укладеного між сторонами іпотечного договору.
Представник особи ПАТ КБ «Приват Банк», яка подала апеляційну скаргу направила до суду заяву про відкладення розгляду справи,у зв'язку з неможливістю з'явитись до судового засідання уповноваженого представника ПАТ КБ «Приват Банк», без зазначення поважності причин такої неявки,з огляду на що відсутні підстави вважати причини неявки в судове засідання представника ПАТ КБ «Приват Банк» поважними.
Неявка в судове засідання учасників справи не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи і відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК їх неявка,з урахуванням належного повідомлення про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13 квітня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір №DNHDGA00000413.
13 квітня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 для забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором №DNHDGA00000413 від 13 квітня 2007 року був укладений Договір іпотеки квартири №DNHDGA00000413, предметом якого є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.
Квартира 50, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шелгунова, буд. 11, та надана в іпотеку, належить ОСОБА_2 на підставі Договору дарування, посвідченого Третьою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою від 18 квітня 1997 року.
27 жовтня 2011 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська у цивільній справі №2-3437/2011 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки ухвалено заочне рішення, яким позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково та вирішено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DNHDGA00000413 від 13 квітня 2007 року в розмірі 54 045,81 доларів США, що за курсом НБУ складає 430 204,66 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру загальною площею 68,2 кв.м., житловою площею 46,1 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Закритим Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
30 липня 2011 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська у цивільній справі №2-3437/2011 було ухвалено додаткове рішення, яким доповнено рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2011 року, а саме в резолютивній частині рішення доповнено вказівкою про те, що сума заборгованості за кредитним договором №DNHDGA00000413 від 13 квітня 2007 року в розмірі 54 045,81 доларів США, що за курсом НБУ складає 430 204,66 грн. (чотириста тридцять тисяч двісті чотири гривні 66 копійок) складається із: заборгованості по кредиту - 34 234,34 долари США, що за курсом НБУ складає 272 505,35 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 9 642,44 долари США, що за курсом НБУ складає 76 753,83 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом - 1 883,93 долари США, що за курсом НБУ складає 14 996,0828 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 5 681,58 долари США, що за курсом НБУ складає 45 225,38 грн.; штрафу (фіксована частина) - 31,41 долари США, що за курсом НБУ складає 250,0236 грн.; штрафу (процентна складова) - 2 572,11 долари США, що за курсом НБУ складає 20 473,9956 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2013 року по цивільній справі №2-3437/2011 ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
04 лютого 2014 року Апеляційним судом Дніпропетровської області у цивільній справі №2-3437/2011 було ухвалено рішення, яким заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2011 року змінено, а саме доповнено абзац другий резолютивної частини заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2011 року реченням наступного змісту: «З початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій». В іншій частині заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2011 року залишено без змін.
У зв'язку з отриманням рішення щодо звернення стягнення у травні 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_5, яка також діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виселення.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2016 року у цивільній справі №205/3725/15-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, яка також діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виселення було відмовлено на підставі того, що в іпотеку передано квартиру, яка не була придбана за рахунок отриманих кредитних коштів, а тому відсутні законні підстави для виселення мешканців із цієї квартири без надання їм іншого постійного житла на підставі ст. 109 ЖК УРСР.
30 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк».
Задовольняючи позов районний суд зробив правильний та обґрунтований висновок про те, що такі дії ПАТ КБ «Приват Банк» є протиправними та суперечать чинному законодавству.
Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:
- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;
- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Відповідно до п. 22 Договору іпотеки зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п.п. 16.7.1, 16.7.2, 16.9 цього договору, відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.
На підставі викладеного та з урахуванням вищенаведених вимог чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, місцевий суд зробив обґрунтований висновок, що відповідачами були порушені норми законодавства, а також положення Договору іпотеки, оскільки Іпотекодержатель має право у передбачених законодавством випадках звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом використання лише одного із способів, а саме: на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в договорі іпотеки. Але незважаючи на те, що ПАТ КБ «Приватбанк» використав один із способів звернення стягнення, а саме на підставі рішення суду щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, яким встановлений порядок звернення стягнення, ним було застосовано другий спосіб звернення стягнення, а саме згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в договорі іпотеки, що є порушенням норм законодавства, а також положень Договору іпотеки.
Доводи апеляційної скарги такий висновок суду не спростовують, стверджуючи про те, що дії банку були правомірними, оскільки він як іпотекодержатель скористався своїм правом на звернення стягнення на іпотечне майно, в спосіб передбачений договором та ст.ст.33,36 Закону України «Про іпотеку» суперечить матеріалам справи, та фактично зводяться до трактування закону на свою користь.
Посилання відповідача на те, що рішення суду не виконано, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спір щодо звернення стягнення на предмет іпотеки вирішено та право кредитора на захист його порушених прав вже реалізовано в судовому порядку, що виключає можливість ПАТ КБ «Приват Банк» набути право власності на майно в позасудовому порядку.
Під час прийняття справи до розгляду судом першої інстанції не були порушені правила виключної підсудності, передбачені ст.114 ЦПК України 2004 року, оскільки спірним було питання щодо реєстраційних дій нотаріуса по реєстрації права власності на квартиру, а не спір про майнове право на спірну квартиру.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а передбачених ст.376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів на встановлено, тому оскаржене рішення підлягає залишенню без змін.
керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»- залишити без задоволення.
Заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 30 березня 2017 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Ж.І. Максюта
Судді: Е.Л. Демченко
ОСОБА_8