Провадження № 33/774/317/18 Головуючий у І-й інстанції - Карягіна Н.О.
Справа № 200/22421/17 Суддя - доповідач Кононенко О.М.
19 березня 2018 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Кононенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, апеляційну скаргу особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 12 лютого 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою, ОСОБА_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до оскаржуваної постанови судді, 10.12.2017 року о 02-50 год. водій ОСОБА_1, у порушення п. 2.5 ПДР України, на вул. Запорізьке шосе, 56 у м. Дніпро, керував автомобілем «Хюндай» д/н НОМЕР_1 з наявними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини роти, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає дійсності). Від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову судді ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати, а провадження закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова судді є протиправною, необґрунтованою. Суд не звернув увагу на те, що працівником поліції взагалі не було запропоновано проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладах охорони здоров'я. Матеріали справи не містять підтвердження існування технічних засобів, сертифікату відповідності та свідоцтво на повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Співробітник поліції, обмежився власною констатацією перебування заявника у стані алкогольного сп'яніння без свідків, у протоколі не зрозуміло написано від проходження якого саме огляду була відмова. Також вказує, що йому не було виписано направлення на огляд водія з метою виявлення стану сп'яніння.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що судом першої інстанції, з недотриманням вищезазначених вимог закону, належним чином не з'ясовано обставини щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а викладені в постанові висновки суду є передчасними і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, за ч. 2 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
За ствердженнями ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції він не вживав алкоголю, не довіряє результатам спеціальних технічних засобів якими поліцейські проводять огляди водіїв, тому бажав пройти такий огляд тільки в медичній установі, однак його вимоги поліцейськими було проігноровано.
За показами в апеляційній інстанції свідка ОСОБА_2, він лише підписав пояснення і протокол, який вже був складений інспектором. Одночасно зазначив, що ОСОБА_1 неодноразово наголошував, що хоче пройти огляд в закладі охорони здоров'я, однак інспектори не звертали на це уваги та були зайняті протоколом.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, в ньому зазначено, що водій на вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків. Згідно письмових пояснень свідків, останні також вказували на відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак в якому порядку не конкретизовано, як і не зазначено, які саме мав водій ознаки сп'яніння.
Вказані суперечності і неточності не були усунуті і з'ясовані судом першої інстанції.
А тому, ствердження ОСОБА_1, що він відмовився від огляду технічними засобами і йому не було надано можливості пройти огляд в закладах охорони здоров'я, як це встановлено вимогами ст. 266 КУпА, не спростовується матеріалами справи і підтверджується показами свідка ОСОБА_2, що в даному випадку, з урахуванням положень ст. 251 КупАП, вважаю зазначену відмову водія в протоколі, як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, тому в цьому разі огляд мав бути проведений в закладах охорони здоров'я (медогляд).
Проте, з матеріалів справи не вбачається і відсутні будь-які інші докази, які б підтверджували, визначенні законом умови для проведення огляду водія ОСОБА_1 в установах охорони здоров'я чи його відмову від такого огляду.
Крім того, за положеннями п.п.3,4,5 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року, посвідчення водія тимчасово вилучається за наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення, за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, про що робиться запис у протоколі.
Вказані норми законодавства носять імперативний характер, а тому підлягають обов'язковому застосуванню до вказаних правовідносин інспекторами поліції, завданням яких є надання поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку та керуються у своїй діяльності принципом верховенства права.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання вимог коментованої норми закону при складанні відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, однак незважаючи на те, в вину водію ставиться відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, з підстав встановлення наявності у нього його ознак.
Також необхідно вказати, що відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд в тому числі, вирішує питання правильності складання протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Однак, поза увагою суду першої інстанції залишився факт невідповідності складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, за вказаних обставин, судом встановлено факт недотримання норм закону інспекторами поліції щодо проходження огляду водія на стан алкогольного сп'яніння в установах охорони здоров'я, у випадку фіксування відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Вказані обставини мають суттєве значення для прийняття рішення, що на підставі наявних доказів та з урахуванням ст. 251 КупАП, позбавляє апеляційний суд встановити наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки встановлені докази, які підтверджують відсутність пропозиції водію пройти огляд в закладах охорони здоров'я та тимчасове вилучення посвідчення водія.
За вимогами ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан сп'яніння проведений із порушенням чинного порядку визнається недійсним.
Встановленні вище обставини та приймаючи до уваги вимоги ч.1, ч.2, ч. 5 ст. 266 КУпАП, свідчать, що огляд на стан сп'яніння було проведено з істотним порушенням вимог вказаної норми закону, що дає підстави вважати такий огляд недійсним.
З огляду на викладене, приходжу до висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, вважаю необхідним постанову судді скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 266, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити.
Постанову судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 12 лютого 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Дніпропетровської області О.М. Кононенко