Провадження № 33/774/272/18 Головуючий у І-й інстанції - Гончаренко В.М.
Справа № 201/706/18 Суддя-доповідач - Кононенко О.М.
26 березня 2018 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Кононенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2на постанову судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 07 лютого 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 30 грудня 2017 року о 02 годині 15 хвилин, керуючи транспортним засобом «ВАЗ», д/н НОМЕР_1, ОСОБА_2 рухався в районі буд. № 39 по вул. Січеславська Набережна в м. Дніпрі, перебуваючи при цьому в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та просить оскаржувану постанову скасувати, провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування зазначив, що постанова судді першої інстанції є незаконною через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального права та процесуального права. Оскільки в зазначену дату та час скоєння правопорушення він перебував вдома АДРЕСА_1 та взагалі ніякого відношення до вчиненого правопорушення не має. Також, вказує на неналежне оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.
Вислухавши ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили їх задовольнити. ОСОБА_2 пояснив суду, що в той день знаходився вдома, що можуть підтвердити свідки. Також зазначив, що раніше його вже зупиняв саме цей інспектор поліції і його також возили в медичну установу для встановлення факту сп'яніння, однак того разу результати були негативні.
Свідок ОСОБА_3, який з'явився в судове засідання , пояснив суду, що 30.12.2017 року він перебував в гостях у ОСОБА_2, оскільки вони давно товаришують, і залишився в нього на ночівлю, так як на наступний день рано в ранці їм потрібно було їхати за тортом. Всі розійшлися спати по своїм кімнатам біля одинадцяти годин вечора. Він спав в прохідній кімнаті. Зазначив, що сон в нього дуже чуттєвий, тому як би хтось вночі проходив повз нього, він би обов'язково прокинувся.
Інспектор, з'явившись на виклик суду, пояснив, що дійсно 30.12.2017 року вночі його командиром був зупинений ОСОБА_2 так як не горіла підсвітка номеру і правий задній стоп. Після їх спілкування між собою було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння. Командир його викликав для продовження оформлення правопорушення. Оскільки були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, його екіпаж супроводжував ОСОБА_2 до медичного закладу для освідування. Останнім була здана біологічна речовина для аналізу та підписана явка. Після виготовлення висновку лікаря, на виклик інспектор для оформлення протоколу ОСОБА_2 не з'явився. Інспектор також зазначив, що пам'ятає посвідчення водія ОСОБА_2, яке має розмитий вигляд.
В судовому засіданні також було заслухано лікаря ОСОБА_4, який безпосередньо здійснював медичний огляд ОСОБА_2 Лікар також підтвердив факт присутності ОСОБА_2 саме вночі 30.12.2017 року, а саме в той час який вказано у складеному ним висновку.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, проаналізувавши пояснення учасників справи та свідків, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги судом першої інстанції, вважаю, були виконані.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що постанова судді першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, а також те що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, вважаю необґрунтованими, безпідставними та такими, які спростовуються матеріалами справи.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок, що дії останнього містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, з чим погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 159101 від 12.01.2018 року, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП і де викладено обставини, при яких скоєно дане адміністративне правопорушення та визначена правова кваліфікація дій; рапортом інспектора поліції, в якому викладені фактичні обставини скоєного ОСОБА_2 правопорушення; висновком щодо результатів медичного огляду від 03.001.2018 року де вказано, що ОСОБА_2 знаходився в стані наркотичного сп'яніння.
Крім того, в суді апеляційної інстанції свідки інспектор ОСОБА_6 та лікарь ОСОБА_4 підтвердили обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і, що саме ОСОБА_2 керував автомобілем в стані наркотичного спяніння
Поясненнями вищевказаних осіб підтверджена об'єктивна сторона скоєного ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Щодо пояснень свідка ОСОБА_3, зі сторони ОСОБА_2 то вони не можуть свідчити з вірогідністю впевненості, що ОСОБА_2 в час його зупинення поліцейським і проходження огляду знаходився вдома, оскільки із показів цього свідка такого не слідує, а його припущення з цього приводу не беру до уваги.
Таким чином ствердження і доводи ОСОБА_2 про непричетність його до інкримінованого йому адміністративного правопорушення повністю спростовуються матеріалами справи та показами свідків поліцейського ОСОБА_6 та лікаря ОСОБА_4
Заперечення ОСОБА_2 самого факту події, що відбувалася 30.12.2018 року, сприяю як його захисну позицію з метою ухилення від адміністративної відповідальності. Оскільки об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин в матеріалах справи та пояснень свідків на їх достовірність по справі не вбачається.
Посилання на заінтересованість вказаних вище свідків матеріалами справи не підтверджується і в апеляційній інстанції таких фактів не встановлено.
Таким чином, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Інші докази відсутності вини в матеріалах справи відсутні та стороною не надано.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 07 лютого 2018 року відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Кононенко