Справа № 206/6798/16-к
Провадження № 1-кп/206/21/18
"06" квітня 2018 р. Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12016040700001164 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурори - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисник-адвокат - ОСОБА_9 ,
обвинувачений - ОСОБА_6
Обвинувачений ОСОБА_6 11.10.2016 року приблизно о 12 год. 15 хв., перебуваючи в кафе «Кордон», що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Роторна, 17А, побачив раніше не знайомого йому чоловіка на ім'я ОСОБА_10 , який сидів за столом та розпивав алкогольні напої.
Того ж дня близько 12 год. 30 хв. ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_10 і почав спілкуватись з ним, вживаючи разом спиртні напої. В ході їхньої розмови ОСОБА_6 помітив, що у ОСОБА_11 у внутрішній кишені вдягненої на ньому куртки знаходиться мобільний телефон марки NOKIA X2-02.
В цей же час у обвинуваченого ОСОБА_6 раптово виник злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_10 , а саме мобільного телефону NOKIA X2-02.
Того ж дня приблизно о 13 год. 10 хв. ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, вийшов на ґанок кафе «Кордон», яке розташоване за адресою: вул. Роторна, 17А, м. Дніпро, разом з ОСОБА_10 , де знаходячись у безпосередній близькості до потерпілого ОСОБА_10 , намагався витягнути правою рукою мобільний телефон марки NOKIA X2-02 з внутрішньої кишені куртки останнього, після чого ОСОБА_10 , усвідомлюючи протиправні дії ОСОБА_6 , відштовхнув обома руками останнього. ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, знаходячись на відстані витягнутої руки, наніс один удар лівою рукою в область носу потерпілого, та один удар лівою ногою в область ребер з права останньому, від чого ОСОБА_10 впав на землю, а ОСОБА_6 діючи умисно, з корисливих мотивів, відкрито, вихопив мобільний телефон Nokia X2-02 з внутрішньої кишені одягненої на потерпілому куртки, після чого з місця скоєння злочину зник, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 2634 від 28.10.2016 року потерпілому ОСОБА_10 завдано матеріальну шкоду на суму 500 гривень.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 свою винуватість у скоєному злочині не визнав, пояснив суду, що в той день він зайшов до кафе, де підсів за стіл, за яким сидів потерпілий, та став з ним спілкуватись, разом вживаючи спиртні напої. В кафе між ним та потерпілим виник конфлікт, для вирішення якого вони вийшли на вулицю. На вулиці потерпілий першим вдарив його у плече, і він у відповідь вдарив потерпілого в область перенісся, від чого той впав, не втримавшись на ногах. З внутрішньої кишені куртки потерпілого випав телефон, який він підібрав, та, зустрівши знайомого на прізвисько « ОСОБА_12 », на паспорт останнього в центрі міста заклали в ломбард той телефон, а гроші витратив на подальше вживання спиртних напоїв.
Під час конфлікту між ним та потерпілим на порозі кафе стояла продавчиня та кричала, щоб вони припинили свої дії.
Потерпілий ОСОБА_10 суду показав, що 11.10.2016 року він разом з другом на ім'я ОСОБА_13 святкували в кафе «Кордон» минулий день народження друга. Після того, як ОСОБА_13 пішов з кафе, він залишився сам допивати горілку. В цей момент до нього підсів обвинувачений, вони познайомились, стали спілкуватись, разом вживаючи спиртні напої. В процесі спілкування він дзвонив по телефону та поклав його у внутрішню кишеню куртки, це бачив і ОСОБА_14 . Через деякий час вони вдвох вийшли з кафе та відійшли на 3-4 метри від його ґанку, де стали палити. Він почув як обвинувачений заліз йому під куртку, він, потерпілий, відштовхнув обвинуваченого від себе, спитавши, що той робить, тоді ОСОБА_14 наніс йому сильний удар в перенісся, від якого він впав, а ОСОБА_14 наніс йому удари по ребрах, заліз в куртку, яка була до половини розстібнута, та забрав його особисті речі, хоча він і відштовхував від себе нападника. Це бачили сторонні особи, кричали, робили зауваження, на ганку стояла продавчиня кафе та все бачила. Співробітників поліції викликала офіціантка кафе.
Свідок ОСОБА_15 суду показав, що він в житловому масиві Придніпровськ вивантажував меблі, після чого пішов в «наливайку» ( кафе), де бачив сидячих за столиком потерпілого та раніше знайомого ОСОБА_14 . Пізніше бачив, як вони обоє вийшли з приміщення кафе та почали дратись, падаючи на землю. Згодом на базарі він побачив ОСОБА_14 і той на його, свідка, питання, що відбулось, сказав, що посварився з потерпілим. Також йому, свідку, стало відомо, що ОСОБА_14 забрав телефон у потерпілого.
Свідок ОСОБА_16 суду показав, що в жовтні 2016 року на прохання свого знайомого ОСОБА_14 на своє ім'я та на свої документи здав в ломбард, який розташований в центрі міста, мобільний телефон. За це ОСОБА_14 пригостив його пивом.
Свідок ОСОБА_17 підтвердив суду факт закладання мобільного телефону постійним клієнтом ломбарду, в якому він працює оцінювачем, - ОСОБА_18 за 200 грн.
Незважаючи на невизнання своєї провини обвинуваченим, його винуватість знайшла своє підтвердження і іншими доказами, належність і допустимість яких ніким не оспорена та не спростована:
-так протоколом огляду зафіксоване місце події - територія, прилегла до кафе «Кордон», розташованого в жилмасиві Придніпровськ по вул. Роторна, 17 А. ( т.1 а.п. 8-9);
-висновком судово- товарознавчої експертизи № 2634 від 28.10.2016 року про те, що вартість мобільного телефону марки «NOKIA X2-02» станом на 11.10.2016 року складає 500 грн. ( т.1 а.п. 27-32);
-копією кредитного договору № 7.21575\0, укладеного 11.10.2016 року між повним товариством «Ломбард «ОНІКС» та свідком ОСОБА_16 про здавання в ломбард мобільного телефону «Нокіа Х2» ( т.1 а.п. 42-43;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам, згідно якого потерпілий ОСОБА_10 по фотознімкам впевнено впізнав ОСОБА_14 як особу, яка відносно нього скоїла злочин ( т.1 а.п. 68-69);
-протоколом слідчого експерименту, проведеного за участі ОСОБА_6 , згідно якого останній на місці скоєння кримінального правопорушення вказав, що дійсно вдарив потерпілого в область голови, від чого той впав, а потім наніс декілька ударів по тулубу потерпілого, після чого він витяг з кишені потерпілого телефон, але подробиць не пам'ятає ( т.1 а.п. 64-67), при цьому ці покази обвинуваченого співвідносяться з показами потерпілого про те, скільки ударів наніс йому обвинувачений та куди саме, а також про те, що мобільний телефон в момент заволодіння ним обвинуваченим знаходився саме в кишені потерпілого;
-висновком судово-медичної експертизи № 4022 е про відсутність на тілі потерпілого ОСОБА_10 будь-яких тілесних пошкоджень ( т.1 а.п. 36-37).
При цьому суд вважає неналежним доказом в розумінні ст.ст.86,87 КПК України протокол огляду відеодиску з ломбарду та протокол огляду відеозапису, оскільки сам ДВД-диск, вилучений з приміщення ломбарду «Онікс», не може бути оглянутий судом із-за відсутності запису на ньому (т. 1 а.п. 58-59, 62, 63).
Таким чином аналіз належних і допустимих доказів, зібраних органом досудового слідства, і досліджених судом, дають суду підстави зробити однозначний висновок про доведеність вини ОСОБА_6 саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, і його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України.
Суд не приймає до уваги покази обвинуваченого в судовому засіданні про те, що наміру на відкрите заволодіння чужим майном в нього не було і він забрав телефон таємно від оточуючих, оскільки вони спростовуються показами потерпілого про обставини відкритого заволодіння його майном, а також вище зазначеним протоколом слідчого експерименту, проведеного за участі самого ОСОБА_6 , де останній зазначив кількість ударів, місце, куди їх було нанесено, та те, що телефон з куртки потерпілого не випадав, а він саме витяг його з внутрішньої кишені куртки потерпілого.
Як зазначив Верховний Суд України в своєму висновку (справа № 5-35кс/13) насильство при грабежі має факультативне, другорядне, хоча обтяжуюче й кваліфікуюче,але побічне значення; в умислі винного воно не є переважаючим чинником. Головним у волі грабіжника є бажання відкрито заволодіти майном. Але насильство в даному сенсі є відображенням (свідченням) підвищеної суспільної небезпеки особи, яка його вчинила.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання, які необхідно застосувати до ОСОБА_6 , суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (т. 1 а.п. 45а), у лікаря-нарколога перебуває з 03.06.2014 року з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання кількох наркотичних речовин та інших психоактивних речовин. Синдром залежності» (т. 1 а.п. 45) задовільно характеризується за місцем проживання (т. 1 а.п. 46).
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлені.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи обставини вчиненого злочину та ставлення самого обвинуваченого до скоєного, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України з його реальним відбуттям, та не в максимальній межі покарання. При цьому слід зазначити, що хоча ОСОБА_6 раніше і не судимий в силу ст. 89 КК України та посередньо характеризується за місцем мешкання, суд все ж таки не знаходить підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, оскільки під час слухання даної справи ОСОБА_6 в побуті продовжував вести себе негативно, вживав спиртні напої, неодноразово притягувався до адмінвідповідальності, про що свідчать постанови Самарського районного суду міста Дніпропетровська, а саме: від 01.03.2018 року за ч. 3 ст. 178 КУпАП та 06.04.2017 року за ч. 1 ст. 51 КУпАП, що свідчить, про його стійку антисуспільну установку.
Суд не може прийняти до уваги посилання обвинуваченого на його щире каяття, оскільки він фактично не визнає об'єм інкримінованого злочину, а саме в грабежі.
Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 371-374 КПК України, суд-
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили.
Після набрання законної сили даним вироком зобов'язати Самарський ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області затримати ОСОБА_6 , помістивши його до Дніпровської установи виконання покарань (№4) для подальшого етапування до місць відбування покарання.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь судового експерта ОСОБА_19 витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 2634 від 28.10.2016 року у сумі 150 грн.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд міста Дніпропетровська.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1