Справа № 134/1710/17
Провадження №11-кп/772/269/2018
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
03 квітня 2018 року м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_6 на ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2017 року про умовно - дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 від подальшого відбування покарання
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора : ОСОБА_8
представника ДУ Крижопільского ВЦ № 113: ОСОБА_9
засудженого: ОСОБА_7
Ухвалою Крижопільсього районного суду Вінницької від 13.12.2017 року звільнено ОСОБА_7 умовно-достроково на 1 рік 9 місяців від подальшого відбування покарання.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 13.12.2017 року, в якій просив ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 13.12.2017 року про умовно-дострокове звільнення засудженого державної установи «Крижопільський виправний центр № 113 ОСОБА_7 скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити засудженому ОСОБА_7 в застосуванні до нього ст. 81, ст. 107 КК України.
Вимоги мотивовані тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необгрунтованою.
Висновки суду першої інстанції, викладені в судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам справи, що згідно ст. 409, ст.411, ст.413 КПК України є підставою для його скасування. Так, ч. 2 ст. 81, ч.2 ст. 107 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Як видно з матеріалів особової справи, засуджений ОСОБА_7 з 10.02.2007 року відбуваючи покарання в ДУ «Менська виправна колонія № 91, зарекомендував себе з негативної сторони 10 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності та лише 5 разів був заохочений правами начальника установи. 12.03.2014 року ОСОБА_7 відбуваючи покарання в ДУ «Крюківська виправна колонія № 29» 7 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності та один раз правами начальника установи був заохочений подякою. Згідно даних ДУ «Крижопільський ВЦ №113» ОСОБА_7 з 23.09.2017 року відбуваючи покарання у виправному центрі зарекомендував себе з позитивної сторони за сумлінну поведінку та ставлення до праці, 06.12.20107 року був заохочений подякою, перед розглядом клопотання в суді, засудженому надано одне заохочення, що не може свідчити про його виправлення.
Як вбачається, з матеріалів справи ОСОБА_7 , відбуваючи покарання не зробив для себе позитивних висновків, неодноразово вчиняв порушення режиму утримання, а тому своєю негативною поведінкою не довів своє виправлення і не заслуговує на застосування умовно- дострокового звільнення, тому висновки суду про виправлення засудженого не можуть грунтуватися лише на одному заохоченні, застосованому за останнім місцем відбуття покарання, тим паче засуджений відбуває покарання в ДУ «Крижопільський ВЦ №113» лише з 23.09.2017 року і за такий короткий термін неможливо повністю охарактеризувати засудженого і встановити його готовність до соціально-правомірної поведінки.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу з підстав зазначених у ній, начальника відділу соціально-виховної та психологічної роботи Крижопільського ВЦ № 113 ОСОБА_9 , який вважає рішення суду законним, засудженого ОСОБА_7 , який вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, особову справу засудженого та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, при цьому фактично відбув необхідну частину призначеного судом покарання.
Як вбачається з матеріалів справи, строк відбування покарання ОСОБА_7 рахується з 16.11.2005 року, згідно ухвали Менського районного суду Чернігівської області від 27.06.2017 невідбута частина покарання замінена на більш м'яке обмеження волі.
Станом на 13 грудня 2017 року ОСОБА_7 відбув 13 років 3 місяці призначеного судом покарання, що становить більше як 3/4 призначеного строку покарання.
З характеристики засудженого та матеріалів особової справи вбачається, що за час відбування покарання засуджений ОСОБА_7 дійсно мав 17 дисциплінарних стягнень та 7 заохочень.
З 23.09.2017 відбуває покарання в ДУ Крижопільський ВЦ № 113 у Вінницькій області. Працевлаштований, був різноробочим на виробництві установи. До праці ставиться сумлінно. У відношенні до представників адміністрації установи ввічливий, тактовний. Заходи виховного характеру, які проводяться в установі відвідує та реагує на них правильно. Приймає активну участь у програмі диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення» та «Фізкультура і спорт".
Засуджений ОСОБА_7 , відбув більше 3/4 частини покарання, призначеного судом за вчення злочину.
Відповідно до вказівок Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», суди, розглядаючи питання про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, мають ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Головною умовою прийняття такого рішення є доведеність, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення.
Вирішуючи питання, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання ОСОБА_7 суд ретельно перевірив формально - юридичні та оціночні підстави умовно - дострокового звільнення від відбування покарання.
Згідно характеристики, виданої начальником відділення соціально-психологічної служби майором внутрішньої служби ОСОБА_10 , погодженої начальником відділу соціально-виховної та психологічної роботи майором внутрішньої служби ОСОБА_9 , засуджений ОСОБА_7 до Крижопільської ВЦ № 113 прибув 23.09.2017 року із Менської виправної колонії № 91.
За період відбування покарання у Крижопільській ВК (№ 113) ОСОБА_7 характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок умови відбування покарань та розпорядок дня, порушення режиму утримання не допускав. За сумлінну поведінку та ставлення до праці один раз заохочувався правами начальника установи. Проявляє соціально-корисну ініціативу, приймає активну участь в суспільному житті відділення. Санітарний стан житлового приміщення підтримує в належному вигляді, має охайний зовнішній вигляд, дбайливо ставиться до майна установи та предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням, вимог пожежної безпеки не порушує. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, виконує передбачені законом вимоги. По відношенню до засуджених неконфліктний, товариські стосунки підтримує з засудженими, котрі характеризуються з позитивної сторони. Відвідує заходи виховного характеру, робить для себе позитивні висновки. Приймає активну участь у програмі диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення» та «Фізкультура і спорт".
Під дію ст. 81 КК України підпадає по відбуттю 3/4 строку призначеного покарання, а саме 08.03.2016 року . Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 26.05.2016 року відмовлено в застосуванні умовно-дострокового звільнення.
Факт наявності заохочень по особовій справі засудженого ОСОБА_7 підтверджується довідкою начальника відділення СПС капітана внутрішньої служби ОСОБА_10 , з якої вбачається, що ОСОБА_7 7 разів отримав, а саме: 15.10.2008 року подяку за сумлінну поведінку та ставлення до праці, 12.01.2010 року подяку за сумлінну поведінку та ставлення до праці, 10.01.2012 року , 08.05.2013 року подяку за сумлінну поведінку та ставлення до праці, 09.01.2015 року подяку за сумлінну поведінку та ставлення до праці, 09.03.2017 року подяку н/в за сумлінну поведінку та ставлення до праці, наказ № 194 від 06.12.2017 подяку за сумлінну поведінку та ставлення до праці.
Наявність 7 заохочень за сумлінну поведінку і ставлення до праці, те що ОСОБА_7 працевлаштований, режиму утримання та внутрішнього розпорядку не порушує, про що зазначає у апеляційній скарзі прокурор підтверджують висновки суду першої інстанції, які ґрунтуються на дослідженні сукупності обставин, які мають з'ясовуватись при вирішенні питання щодо умовно-дострокового звільнення.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що ОСОБА_7 , відбуваючи покарання не зробив для себе позитивних висновків, неодноразово вчиняв порушення режиму утримання, своєю негативною поведінкою не довів своє виправлення, є безпідставними, оскільки при вирішенні питання щодо умовно-дострокового звільнення відповідно ч.2 ст.81 КК України враховується сумлінна поведінка і ставлення до праці під час всього строку відбування покарання.
Крім того, слід звернути увагу на те, що останнє дисциплінарне стягнення було 03.04.2015 року, що також є підтвердженням того, що ОСОБА_7 став на шлях виправлення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що дані про поведінку засудженого ОСОБА_7 та його особу свідчать, що процес виправлення на даний час досяг тієї стадії, на якій можливо застосувати до засудженого ОСОБА_7 умовно-дострокове звільнення відповідно до вимог ст. 81 КК України.
Таким чином, на думку апеляційного суду, судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права , підстави для скасування якого відсутні.
Доводи апеляційної скарги прокурора безпідставні та належним чином необгрунтовані.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України , суд апеляційної інстанції,-
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора.
Ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 13.12.2017 року про звільнення ОСОБА_7 умовно-достроково на 1 рік 9 місяців від подальшого відбування покарання залишити без змін.
Судове рішення може бути оскаржене протягом трьох місяців, з дня проголошення в касаційному порядку до Верховного Суду, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суддя : /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя: