221/1991/18
2-о/221/449/2018
05 квітня 2018 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області
в складі: головуючого - судді - Чальцевої Т.В.,
при секретарі судового засідання - Сєрих І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу №221/1991/18 за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Докучаєвський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту народження,
встановив:
05.04.2018 року заявник звернувся до суду з даною заявою. Посилався на те, що 06.01.2018 року о 12.20 год. його дружина ОСОБА_2 народила дівчинку в пологовому відділенні Донецького клінічного медичного об'єднання міста Донецька, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній державній владі території, де їй було видано медичне свідоцтво про народження № 25/20. 04.04.2018 року він звернувся до Докучаєвського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з метою зареєструвати народження дитини, але йому було відмовлено, оскільки пред'явлені документи не відповідають вимогам діючого законодавства. Тому просив встановити факт народження його дружиною ОСОБА_2. дитини жіночої статі ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судове засідання заявник, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, в заяві вказав про розгляд справи за його відсутності.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, рішення просив прийняти на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Зі свідоцтва про шлюб серії 1-НО № 468797, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Докучаєвського міського управління юстиції у Донецькій області вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 08.08.2017 року.
Згідно дубліката медичного свідоцтва про народження № 25/20 від 06.01.2018 року ОСОБА_2 народила 06.01.2018 року о 12.20 год. в пологовому відділенні Донецького клінічного територіального медичного об'єднання дитину - дівчинку, вагою 2580,0 г., дитина народилася доношеною, при одно плідних пологах, дана вагітність - перша, пологи - перші.
Відповіддю Докучаєвського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 04.04.2018 року №15.33-564, заявнику відмовлено в проведенні державної реєстрації народження, оскільки пред'явлені документи не відповідають вимогам діючого законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
Під час вирішення питання щодо оцінки доказів необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого "намібійського винятку", який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Згідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
З огляду на викладене, суд вважає, що дійсно для проведення державної реєстрації народження дитини є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якими є заявник та його дитина, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1. про встановлення факту народження дитини, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати громадянину України свідоцтво про народження дитини, виданого державним органом України.
Керуючись ст.ст. 81,264, 265,273,293,315-318 ЦПК України, суд,
вирішив:
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Докучаєвський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту народження задовольнити.
Встановити факт народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянкою України, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_3, першої дитини жіночої статі, яка народилася 06 січня 2018 року о 12.20 годині у м. Донецьку Донецької області, Україна.
Батько дитини - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5 Хабаровського краю.
Рішення про встановлення факту народження підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В.Чальцева