Справа № 463/3068/17 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.
Провадження № 22-ц/783/7454/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. М.
Категорія:81
27 березня 2018 року м. Львів
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
секретаря: Цапа П.М.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 01 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третьої особи органу опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав,-
в червні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова Шеремети Г.І. від 08.08.2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав передано на розгляду Франківського районного суду м. Львова на підставі п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 116 ЦПК України.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 01.09.2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав, яка помилково направлена до Франківського районного суду м. Львова, відповідно до ст. 116 ЦПК України повернуто до Личаківського районного суду м. Львова для вирішення питання згідно вимог ЦПК України для подальшого спрямування до належного суду.
Дану ухвалу оскаржив відповідач ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та винесеною з порушенням норм процесуального права. Зокрема, зазначає, що судом не враховано, що ухвалою Личаківського районного суду м. Львова 08.08.2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2Г, третя особа: орган опіки та піклування ЛРА ЛМР про позбавлення батьківських прав - передано на розгляд Франківського районного суду м. Львова. Вказана ухвала суду набрала законної сили, оскільки в апеляційному порядку не оскаржувалась, а відтак є обов'язковою для виконання в силу приписів ст. 14 ЦПК України. Згідно з ст. 117 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 116 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. У зв'язку із чим, суд був позбавлений процесуальної можливості вирішувати питання по повернення справи до суду з якого вона надійшла у зв'язку із визначенням підсудності. Відтак, постановлена судом ухвала виходить за межі процесуальних прав суду першої інстанції. Враховуючи наведене просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до суду не надходив, що не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали.
В судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду справи, не з'явились, що дає апеляційному суду право, у відповідності до вимог ч.1 ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянути справу у їхній відсутності без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судова влад, а в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур.
Статтею 7 цього Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Як зазначено в ст. 8 згаданого Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов'язків цивільного характеру передбачено і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ч. 4 ст. 10ЦПК України.
У розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін "суд, встановлений законом" поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду (складу суду), але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року, "Лавентс проти Латвії" від 7 листопада 2002 року та "Занд проти Австрії" від 12 жовтня 1978 року").
Постановляючи ухвалу про повернення справи до Личаківського районного суду м. Львова, районний суд виходив з того, що незважаючи на правильне прийняття по суті суддями Личаківського районного суду м. Львова рішення про передачу у відповідності з вимогами ст. 116 ЦПК України справи до іншого найбільш територіально наближеного до нього суду, вони помилково визнала таким судом Франківський районний суд м. Львова, оскільки такий не є найбільш територіально наближеним до Личаківського районного суду м. Львова.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова Шеремети Г.І. від 08.08.2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав передано на розгляду Франківського районного суду м. Львова на підставі п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 116 ЦПК України.
Дана ухвала суду учасниками справи не оскаржена, набрала законної сили. Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України (в редакції 2004 року) є обов'язковою для виконання.
Згідно з ст. 117 ЦПК України (в редакції 2004 року) спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 116 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Недопустимість спорів про підсудність означає, що суд, якому передана справа, не має права відмовити у прийнятті надісланої до нього справи з дотриманням правил про підсудність.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що Франківський районний суд м. Львова відповідно до ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 08.08.2017 року повинен був прийняти дану справу до свого провадження, а не вступати у суперечки з приводу її підсудності, шляхом прийняття оскаржуваної ухвали. При цьому для даного спору не встановлено правил про виключну підсудність.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 01.09.2017 року слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.4 ч.1 379, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 01 вересня 2017 року - скасувати, а цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третьої особи органу опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та у касаційному порядку не оскаржується.
Повний текст постанови складено 27.03.2018 року.
Головуючий : О.М. Ванівський
Судді: Р.П. Цяцяк
ОСОБА_4