Справа № 472/1377/17
1-кп/467/39/18
04.04.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
потерпілих ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 ,
представників потерпілих ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 ,
перекладача ОСОБА_14
судового розпорядника ОСОБА_15
в ході розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні по кримінальному провадженню № 12017150180000356, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 29 липня 2017 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України,
розглянувши клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Варче Гульрінського району Грузія, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого
Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 , точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, вступив у злочину змову з ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та іншими невстановленими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, з метою вчинення розбійного нападу на жителів с. Покровка, Веселинівського району, Миколаївської області ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний намір, з метою збору інформації щодо найбільш прийнятних способів, прийомів та засобів, місця, часу, обставин та обстановки вчинення розбійного нападу, в червні та липні 2017 року (більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_6 з невстановленою слідством особою прибули на автомобілі світлого кольору, марка та реєстраційний номер якого в ході досудового розслідування не встановлено, до с. Покровка, Веселинівського району, Миколаївської області, тобто місця проживання потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Отримавши інформацію про відсутність охорони домоволодіння, сигналізації, наявності камер відео спостереження тощо, ОСОБА_18 надав її безпосереднім виконавцям злочину, а саме ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та іншим невстановленим у ході досудового слідства особам.
Після цього, продовжуючи свої протиправні дії, 28.07.2017 року біля 13 години 40 хвилин, ОСОБА_6 за попередньою домовленістю з ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та іншими невстановленими в ході слідства особами, з метою полегшення вчинення злочину та досягнення злочинного результату, придбав в кіоску під назвою «Зірка», що розташований за адресою: м. Вознесенськ, вул. Київська, 70, та передав останнім три стартові пакети мобільного оператора «Lifecell» для подальшого використання сім карток в якості знарядь для зручності спілкування під час вчинення розбійного нападу на жителів с. Покровка, Веселинівського району Карпенчуків та запобігання розкриттю вчиненого ними злочину працівниками правоохоронних органів, так як свої сім картки вони не мали наміру використовувати.
Так, 28.07.2017 року біля 19години 10 хвилин, ОСОБА_16 за попередньою змовою із ОСОБА_17 та іншими невстановленими особами, направилися до житла ОСОБА_10 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Знаходячись біля території даного домоволодіння, шляхом вільного доступу проникли до приміщення гаражу, в який прибув потерпілий та паркував автомобіль марки «Тоуоtа Land cruiser 150 Ргаdо 3.0 D», чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований на його дружину - ОСОБА_11 , де з метою подолання опору з боку ОСОБА_10 та забезпечення можливості заволодінням його майном, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та невстановлені особи за попередньою домовленістю погрожуючи предметом, зовні схожим на пістолет, нанесли останньому не менше двох травмуючих дій в різні частини тіла, в тому числі й по голові, а також бризнули в очі сльозогінним газом, спричинивши останньому тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, після чого зв'язали йому руки та ноги. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та інші невстановлені особи використовуючи для коригування дій між собою засоби мобільного зв'язку з сім картами мобільного оператора «Lifecell», які передав їм ОСОБА_6 , заволоділи з місця вказаного на їх вимогу потерпілим ОСОБА_10 майном, а саме грошовими коштами в сумі 170 тисяч доларів США, що в еквіваленті складає 4 403 073, 95 грн., 2000 грн., золотими виробами 585 проби на загальну суму 230 128 грн., а саме:
- двома золотими сережками вагою 3,81 грам вартістю 2419 грн.;
- золотим перстнем з чорним камінцем вагою 6,65 грам вартістю 4223 грн.;
- золотим кільцем вагою 2,75 грам вартістю 1746 грн.;
- пошкодженим золотим кільцем вагою 2,08 грам вартістю 1321 грн.;
- золотим ланцюжком вагою 4,94 грам вартістю 3137 грн.;
- золотим кулоном з зображенням квітки вагою 3,66 грам вартістю 2324 грн.
- золотим кільцем вагою 4,73 грам вартістю 3004 грн.;
- золотою підвіскою вагою 3,55 грам вартістю 2254 грн.;
- золотим чоловічим браслетом вагою 30 грамів вартістю 33 000 грн.;
- золотим жіночим браслетом вагою 20 грамів вартістю 22 000 грн.;
- золотою чоловічою печаткою з чорним камінцем вагою 8 грам вартістю 8 800 грн.;
- золотою чоловічою печаткою з камінцем вагою 8 грам вартістю 8 800 грн.;
- золотою чоловічою печаткою з білим цирконієм вагою 8 грам вартістю 8 800 грн.;
- золотими жіночими сережками вагою 5 грам вартістю 5 500 грн.;
- золотими жіночими сережками з камінцями топаз вагою 8 грам вартістю 8 800 грн.;
- золотим перстнем з камінцем топаз вагою 10 грам вартістю 25 000 грн.
- золотим перстнем з камінцем рубін вагою 8 грам вартістю 35 000 грн.;
- золотим кільцем з зеленим цирконієм вагою 8 грам вартістю 8 800 грн.
- золотим кільцем з білим цирконієм вагою 6 грам вартістю 6 600 грн.;
- золотим кільцем з білого золота вагою 10 грам вартістю 11 000 грн.;
- золотим кільцем з елементом плетіння вагою 6 грам вартістю 6 600 грн.
- золотим ланцюжком вагою 20 грамів вартістю 21 000 грн., загальною вартістю 230128,00 грн.
Згідно висновку судово-медичного експерта № 530 від 10.11.2017 року у ОСОБА_10 згідно наданим медичним документам на його ім'я були виявлені тілесні ушкодження: «гематома повік лівого ока, субкон'юнктивальний крововилив обох очей, ерозії рогівки обох очей, закритий перелом кісток носа, струс головного мозку»
Закритий перелом кісток носа, гематоми повік лівого ока, субкон'юнктивальні крововилив обох очей» утворились внаслідок дії тупих предметів, дані тілесні ушкодження могли утворитись як від однократної дії так і від декількох травматичних дій травмуючим тупим предметом. Дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Опіки рогівок та слизових оболонок обох очей з ускладненнями та подальшим зниженням гостроти зору справа до 0,3, лівого до 0,09, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за критерієм стійкої втрати працездатності менше ніж на одну третину.
Після цього ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та невстановлені особи з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись його частиною в подальшому за власним розсудом.
Надалі, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та невстановлені особи за раніше (точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлено) досягнутою домовленістю з ОСОБА_6 про переховування їх після вчинення розбійного нападу на ОСОБА_19 та здобутого ними злочинним шляхом майна передали останньому іншу частину викрадених грошових коштів та золотих виробів та ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що грошові кошти та золоті вироби передані йому ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та невстановленими особами, є предметами добутими злочинним шляхом під час розбійного нападу, почав їх переховувати у власному домоволодінні.
Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на переховування ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в телефонній розмові з невстановленою в ході слідства собою, ОСОБА_6 01.08.2017 року біля 11 години 00 хвилин домовився щодо придбання для них квитків на літак в аеропорту.
Оскільки ОСОБА_6 є мешканцем м. Вознесенськ, Миколаївської області протягом тривалого часу, та має певні соціальні зв'язки, виконуючи свою обіцянку щодо переховування ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , ОСОБА_6 01.08.2017 року о 3 годині 54 хвилини в телефонній розмові домовився з ОСОБА_20 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 щоб останній на своєму власному автомобілі відвіз ОСОБА_16 та ОСОБА_17 до м. Києва з метою подальшого переховування після скоєння ними розбійного нападу на Карпенчуків, в тому числі шляхом виїзду (вильоту) за межі України.
З метою забезпечення можливості транспортування ОСОБА_16 та ОСОБА_17 до м. Києва та оплати витрат пов'язаних з цим, Берія ЮНІ реалізував частину доларів США, що знаходилися на його зберіганні, та частину з яких передав ОСОБА_16 та ОСОБА_17 для розрахунку з ОСОБА_20 , а іншу частину залишив собі, за надані послуги.
02.08.2017 року біля 04 години 58 хвилин ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_16 та таким чином повідомив про необхідність бути готовим до від'їзду.
О 06 годині 10 хвилин цього ж дня ОСОБА_6 біля власного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_20 , який мав перевезти ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на власному автомобілі марки «Ноnda Ассогd», державний номер НОМЕР_2 до м. Києва, положив до багажного відділення автомобіля дорожню сумку, в якій знаходилася частина майна, яким ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , а також інші невстановлені особи, раніше заволоділи та передали йому на зберігання, супроводжуючи ОСОБА_20 , поїхав разом з ним на автомобілі останнього до будинку, в якому тимчасово проживали ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , що находиться за адресою: АДРЕСА_4 , Миколаївської воласті, де безпосередньо зустрівся з ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та повідомив ОСОБА_20 , що саме цих осіб потрібно відвезти до м. Києва.
Після цього впевнившись, що ОСОБА_16 та ОСОБА_17 безперешкодно поїхали в раніше узгодженому напрямку, залишив обумовлене місце зустрічі.
В ході проведення обшуку 02.08.2017 року за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , вилучено предмети здобуті злочинним шляхом, які ОСОБА_6 переховував, а саме: пошкоджене кільце з металу жовтого кольору вагою 2.08 грам вартістю 1321 грн., ланцюжок з металу жовтого кольору вагою 4.94 грам вартістю 3137 грн., гроші в сумі 11 600 грн. та 400 доларів США.
В ході проведення 02.08.2017 року обшуку автомобіля марки «Ноnda Ассогd», державний номер НОМЕР_2 , неподалік м. Южноукраїнська, Миколаївської області на автодорозі Р 06, Ульянівка - Миколаїв, 110 км + 800 метрів, вилучено предмети добуті злочинним шляхом, а саме: дві золоті сережки вагою 3,81 грам вартістю 2419 грн.; золотий перстень з чорним камінцем вагою 6,65 грам вартістю 4223 грн.; золоте кільце вагою 2,75 грам вартістю 1746 грн.; золотий кулоном з зображенням квітки вагою 3,66 грам вартістю 2324 грн.; золоте кільце вагою 4,73 грам вартістю 3004 грн.; золоту підвіску вагою 3,55 грам вартістю 2254 грн.; грошові кошти в сумі 2 200 грн. та 20 000 доларів США, що належать потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
За вказаних обставин ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 5 :т. 27 ч. 4 ст. 187 КК України.
Прокурор в судовому засіданні завив клопотання про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор вказав на наявність наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку прокурора, лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зможе забезпечити виконання обвинувачуваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України, та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 8 до 15 років із конфіскацією майна та з метою ухилення від покарання буде переховуватися від суду; може незаконно впливати на потерпілих та свідків, шляхом схилення їх до дачі завідомо неправдивих показань чи їх не об'єктивній зміні, які виправдують його, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, що підтверджується обставинами скоєння кримінального правопорушення, а саме зухвалим характером даного суспільно-небезпечного діяння; може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки майно в цілому та значна кількість грошових коштів не виявлено до цього часу, а тому перебуваючи на волі зможе знищити або сховати у недоступному місці вказане майно та грошові кошти; офіційно не працевлаштований, іншого доходу, крім прибутку, отриманого від злочинної діяльності, не мав. За такого зазначає, що є всі підстави для застосування відносно ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою та саме такий захід зможе позитивно вплинути на ефективний розгляд справи.
Більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки застосування особистого зобов'язання жодним чином не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, застосування особистої поруки не можлива, оскільки жодна особа не виявила намір бути поручителем обвинуваченого.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти задоволення заявленого прокурором клопотання посилаючись на те, що не має наміру переховуватися та ухилятися від суду. Із ОСОБА_16 та ОСОБА_17 зв'язок не підтримує.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати відносно ОСОБА_6 особисте зобов'язання посилаючись на те, що останній буде з'являтися до суду, має постійне місце проживання, ризиків, вказаних прокурором, не доведено, посилання на такі є безпідставними. Крім того, вважає його невинуватим у вчиненні злочину.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора, та обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, оскільки останній характеризується позитивно, має сім'ю та дитину та міцні соціальні зв'язки. Він є тяжко хворий, тому не має змоги утримуватися в межах позбавлення волі, такий не переховується від суду, ризики вказані прокурором не підтверджені, доказів впливу обвинуваченого на свідків, суду не надано, такі є надуманими, після 29 грудня 2017 року, злочинів не вчиняв.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 заперечувала проти обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді взяття під варту. Вказала, що ризики, наведені прокурором є надуманими, обвинувачений проживає з родиною, має постійне місце проживання, раніше не судимий, тому просила застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання,
Потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтримали заявлене клопотання прокурора.
Представник потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_12 підтримала клопотання прокурора, вважаючи таке необхідним для повного і всебічного розгляду кримінального провадження. Ризики, вказані прокурором у клопотання на теперішній час існують. ОСОБА_6 може впливати на свідків, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 знаходяться в розшуку, характеристики та соціальний статус обвинуваченого не дозволяють застосувати більш м'який запобіжний захід. За такого просила задовольнити заявлене клопотання прокурора.
Представник потерпілої ОСОБА_11 , ОСОБА_13 просила задовольнити заявлене прокурором клопотання посилаючись на те, що ризики вказані прокурором існують, тяжкість хвороби обвинуваченого не доведена.
Вислухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, на які посилається прокурор, колегія суду дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого
Відповідно до ст. 183 ч. 1, 2 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років.
Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Клопотання прокурора містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливість обвинуваченого переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших обвинувачених, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Проте, враховуючи дані обставини, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
Так, кримінальне правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_6 , був вчинений з використанням засобів конспірації, що свідчить про спеціальну підготовку обвинуваченого до вчинення противоправних дій, викрадене майно та значна сума грошових коштів не виявлені, що вказує на те, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та такі на даному етапі, судом вони не досліджувались; незаконно впливати на потерпілих, свідків, оскільки такі по даному кримінальному провадженні ще не допитані, та свої показання суду не надавали; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, перебування на волі співвиконавців ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та одного можливого невстановленого співвиконавця, відсутність законного джерела доходу, що є вагомою підставою для вчинення нових злочинів. Вказане дає підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_6 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя без застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою.
Відповідно до положень, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та п.2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч.1 цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні.
Беручи до уваги доведеність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також серйозність обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_6 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, суд не знаходить підстав для застосування відносно ОСОБА_6 іншого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою. Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
З урахуванням положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини висновок колегії суду про необхідність застосування тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного судового розгляду кримінального провадження про особливо тяжке кримінальне правопорушення і встановлення істини, за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, суд враховує надану стороною захисту позитивну характеристику обвинуваченого з місця проживання, довідку про склад його сім'ї, подяку ГО «Вознесенська міськрайонна спілка учасників АТО».
Посилання захисника ОСОБА_8 на невинуватість обвинуваченого, колегія суддів не може прийняти до уваги з наступних підстав.
На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Питання щодо обґрунтованості підозри, висунутої стороною обвинувачення, винуватості обвинуваченого, суд зможе вирішити лише за результатами судового розгляду і не вправі оцінювати докази у справі наперед з цієї точки зору.
Посилання захисників обвинуваченого на ту обставину, що ОСОБА_6 є тяжко хворим, та не може утримуватись поза межами волі, не заслуговують на увагу, оскільки випискою із медичного картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_6 від 5 березня 2018 року підтверджується, що такий у задовільному стані виписався під спостереження лікаря онкохірурга за місцем проживання.
Суд не вбачає прямої небезпеки здоров'ю обвинуваченого, оскільки стороною захисту не було надано достатніх та переконливих доказів того, що обвинувачений не може утримуватися в умовах СІЗО. Щодо необхідності лікування, на думку суду, керівництво СІЗО забезпечить обвинуваченому необхідність медичної допомоги.
Згідно ст. 21 ЗУ «Про попереднє ув'язнення» адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана, зокрема, забезпечити осіб, взятих під варту, медичним обслуговуванням. Таким чином, обов'язок по збереженню здоров'я особи, яка перебуває під вартою в умовах слідчого ізолятору, покладається на керівника слідчого ізолятора.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України має право не визначити розмір застави у кримінальному проваджені, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, так як злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_6 , вчинений із застосуванням насильства, відносно потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
В зв'язку з зазначеним, клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 314-315, 331, 369-372 КПК України, колегія суддів
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Варче Гульрінського району Грузія, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 02 червня 2018 року, з утриманням його в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор»
Строк дії ухвали до 02 червня 2017 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 05 квітня 2018 року о 10 год. 00 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3