Справа № 464/3697/17 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю.
Провадження № 22-ц/783/7419/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Т. І.
Категорія: 81
29 березня 2018 року м.Львів
Колегія суддів Апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого Приколоти Т.І.
суддів: Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.
з участю секретаря Іванової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 27 листопада 2017 року у справі за скаргою ПАТ «Львівгаз», про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова,-
встановила:
Заявник звернувся до суду зі скаргою про визнання дій державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львова неправомірними та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу. Обґрунтовує скаргу тим, що постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу Сихівського районного суду м.Львова за заявою ПАТ «Львівгаз» про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованості за спожитий природний газ. 30 жовтня 2013 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Проте, оскаржувана постанова стягувачу не надходила, про існування такої заявник дізнався у травні 2017 року. Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу слугувало те, що у боржника відсутнє майно. Проте, акт державного виконавця про перевірку майнового стану боржника у матеріалах виконавчого провадження відсутній, опис майна боржника не здійснювався, не вжито додаткових заходів щодо забезпечення доступу до житлового приміщення боржника, не ініційовано питання про обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Вказує, що наведене дає підстави вважати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо ненаправлення на адресу ПАТ «Львівгаз» постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, а дії щодо винесення такої постанови - неправомірними.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 27 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про визнання дій державного виконавця Сихівського відділ державної виконавчої служби м.Львова неправомірними та скасування постанови про повернення виконавчого документа від 30 жовтня 2013 року.
Ухвалу суду оскаржує ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» . В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначає, що акт державного виконавця про перевірку майнового стану боржника у матеріалах виконавчого провадження відсутній, опис майна боржника не здійснювався, не вжито додаткових заходів щодо забезпечення доступу до житлового приміщення боржника, не ініційовано питання про обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Наведене дає підстави вважати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо ненаправлення на адресу ПАТ «Львівгаз» постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, а дії щодо винесення такої постанови - неправомірними.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.
Згідно зі ст.383 ЦПК України, в чинній на час постановлення ухвали редакції, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.
Судом встановлено, що у провадженні Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львова перебувало виконавче провадження №39937879, відкрите 4 вересня 2013 року, з примусового виконання судового наказу Сихівського районного суду м.Львова про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 3210,96 грн. та судовий збір у розмірі 107,30 грн.
30 жовтня 2013 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на момент вчинення оскаржуваних дій, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем винесено постанову від 30 жовтня 2014 року про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності у боржника майна.
Беручи до уваги наведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що державним виконавцем дотримано вимоги щодо перевірки майнового стану боржника, в тому числі запитування в електронних державних базах даних та реєстрах наявності права власності або іншого майнового права боржників. Тим самим вжиті заходи в ході виконавчого провадження. Доказів зворотного суду не надано. Посилання скаржника на порушення державним виконавцем положень ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) є безпідставними.
Відповідно до п.5.1 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь.
Указаний доступ до інформації Єдиного реєстру здійснюється безоплатно та цілодобово з використанням звичайних програмних засобів перегляду інформації у мережі інтернет через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Єдиного реєстру. З метою забезпечення доступу до інформації даного реєстру сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз'яснюється таке право, указуються адреса відповідного веб-сайту в мережі інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання.
На підставі аналізу наявних у справі доказів суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що заявником протягом розумного строку не було вжито активних дій при здійсненні виконавчого провадження, що тривало майже два місяці, а саме протягом чотирьох років не вживались заходи по ознайомленню з виконавчим провадженням; отримання інформації щодо його ходу; не перевірялись конкретні, вжиті державним виконавцем заходи щодо виконання виконавчого документу - тощо. При цьому, заявник, як учасник виконавчого провадження з часу відкриття виконавчого провадження, відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №43/5 від 20 травня 2003 року,мав можливість знайомитись із інформацією у вільному для нього доступі, про хід виконання судового рішення та відповідно реагувати на порушення певних його прав чи інтересів при здійсненні такого у розумні строки.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що в ході виконавчого провадження державним виконавцем вжито усі необхідні заходи з метою належного виконання судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Повернення виконавчого документа відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства, про що внесено відомості до Єдиного реєстру виконавчих проваджень, доступ до якого має кожна зі сторін виконавчого провадження. Обставин, які б свідчили про неправомірність дій державного виконавця судом не встановлено, тому вимоги скарги є необґрунтованими.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення такої.
Керуючись: п.2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, колегія суддів,-
Залишити ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 27 листопада 2017 року без змін, а скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Постанова складена 5 квітня 2018 року.
Головуючий______________________Т.І.Приколота
Судді:____________Ю.Р. Мікуш _______________О.Ф.Павлишин