Справа № 452/2803/17
про відмову у призначенні експертизи
29 березня 2018 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі головуючого - судді Кравціва В.І.,
з участю секретаря Макаревич Л.Р.,
представника позивача адвоката ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника позивача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_1 про призначення судово-медичної експертизи,
встановив:
У провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 про визнання протиправними дій щодо складання 11 вересня 2017 року протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час судового розгляду представник позивача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_1 заявив клопотання про призначення судово-медичної експертизи, на вирішення якої просив поставити такі питання:
- Чи перебував ОСОБА_3 11 вересня 2017 року у стані алкогольного сп'яніння?
- Якщо так, то який рівень концентрації алкоголю в крові у ОСОБА_3 11 вересня 2017 року?
- Який ступінь сп'яніння був у ОСОБА_3 11 вересня 2017 року?
Заслухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання з таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 101 та 102 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Із позовної заяви вбачається, що позивач в обґрунтування позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача посилався на те, що відповідач при складанні 11 вересня 2017 року протоколу про адміністративне правопорушення, в якому його, позивача, звинувачено та визнано винним у порушенні п. 2.9. Правил дорожнього руху та вилучено посвідчення водія діяв не згідно Конституції та законів України, так як діяв, не розібравшись в дорожній ситуації, до своїх обов'язків віднісся халатно та вчинив протиправні дії, оскільки він, позивач, не знаходився у стані алкогольного сп'яніння, а протокол про адміністративне правопорушення та висновок щодо нього складені з істотними порушеннями вимог КУпАП.
Отже, предметом доказування у даній справі є дії відповідача щодо складання 11 вересня 2017 року протоколу про адміністративне правопорушення щодо позивача, у якому зазначено, що ОСОБА_3 11.09.2017 року о 02 год. 25 хв. керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Стан алкогольного сп'яніння підтверджується актом медичного огляду № 135, вид. 11.09.17 р. КЗ Старосамбірською ЦРЛ.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За правилами ст. 73 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 цього Кодексу обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 266 КУпАП визначено порядок огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння і частиною п'ятою цієї статті встановлено, що огляд особи на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Із наданих та витребуваних судом доказів вбачається, що огляд ОСОБА_3 11.09.2017 року на стан алкогольного сп'яніння було проведено у порядку ст. 266 цього Кодексу та постановою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2017 року, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_3 11.09.2017 року о 02 год. 25 хв. керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Ураховуючи наведене, обставини стану ОСОБА_3 11.09.2017 року під час керування транспортним засобом у даній справі не можуть доводитися висновком судово-медичної експертизи.
Керуючись ст. ст. 101 - 103, 241, 243, 248 КАС України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3Є адвоката ОСОБА_1 про призначення судово-медичної експертизи у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 про визнання протиправними дій щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя