Справа № 461/2324/18
Провадження № 1-кс/461/2102/18
про накладення арешту на майно
04.04.2018 року слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання прокурора Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,
встановив:
слідчим відділом Галицького ВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017140050005642 від 27.12.2017 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Прокурор Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на садові будинки, які розташовані за адресами: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1369133546101) та АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1369180546101), що належить ОСОБА_4 , яким передбачити заборону органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо вказаних об'єктів нерухомого майна.
Клопотання мотивує тим, що вказані речі мають суттєве значення для проведення досудового розслідування та можуть бути використані як докази вчиненого кримінального правопорушення, оскільки даний об'єкт зберіг на собі сліди злочину та оформлення права власності на нього стало можливим внаслідок незаконних дій державного реєстратора.
Прокурор в судове засідання не з'явився, згідно клопотання просить розгляду справи проводити без його участі.
З метою забезпечення мети арешту майна, вважаю за можливе при розгляді клопотання застосувати положення ч.2 ст.172 КПК України, згідно яких, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, приходжу до наступного висновку.
Статтею 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР за заявою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 22.12.2017 року, згідно якої даною інспекцією виявлено ознаки можливо використання підроблених документів під час реєстрації права власності на новостворені нерухомі об'єкти на території м. Львова, зокрема за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 .
Як видно з матеріалів клопотання, садові будинки за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 належать на праві власності ОСОБА_4 .
Таким чином, дослідження та збереження даних об'єктів нерухомого майна має важливе значення для розслідування кримінального провадження, майно, на яке просить накласти арешт прокурор, відповідає критеріям, визначеним у ст.170 КПК України, оскільки таке прямо стосується предмету доказування у вказаному кримінальному провадженні.
Дослідивши матеріали клопотання, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту, зважаючи на те, що таке обмеження права власності є розумним та виправданим, накладення арешту на вказану нерухомість забезпечить збереження вказаного майна та проведення повного та об'єктивного розслідування кримінального провадження, а тому приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання в цій частині.
При цьому, вважаю за необхідне звернути увагу прокурора, що накладення арешту на майно, у даному випадку об'єкти нерухомого майна, в розумінні визначення поняття арешт майна, згідно положень КПК України, включає в себе позбавлення власника, володільця майна, яке арештовано, права на відчуження, розпорядження та/або користування таким майном.
Таким чином, вимога прокурора щодо заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо вказаних об'єктів нерухомого майна не відповідає положенням КПК України, а тому клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173 КПК України, -
постановив:
Клопотання задоволити частково.
Накласти арешт на садові будинки, які розташовані за адресами: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1369133546101) та АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1369180546101), що належить ОСОБА_4 .
В решті вимог клопотання відмовити.
Зобов'язати прокурора повідомити власника майна про накладення арешту на таке.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1