Справа №442/555/18
Провадження №2/442/752/2018
02 квітня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої - судді Павлів З.С.
з участю секретаря судового засідання - Михавко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання спадкоємцем 4-ї черги, -
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю з лютого1987 року по день смерті ОСОБА_3, тобто до 16 листопада 2017 року та визнати її спадкоємицею четвертої черги.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на підставі Свідоцтва на право власності на квартиру №70 в будинку №15 на вул.В.Великого в м.Дрогобичі власниками такої є ОСОБА_4, ОСОБА_3 та вона. 04.07.2012 померла її мати ОСОБА_4. Після її смерті вона звернулась із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, 11.12.2017 вона отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частки у праві власності на вищевказану квартиру. Відтак, їй належить на праві приватної спільної сумісної власності ? ідеальна частина вищевказаної квартири. 16.11.2017 помер її вітчим ОСОБА_3. Звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, після смерті її вітчима, однак 11.12.2017 приватний нотаріус повідомила їй про те, що їй відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки їй, як спадкоємцю четвертої черги, необхідно представити рішення суду, яким було б встановлено факт її проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю не менш як п'ять років до дня його смерті. Вважає, що вона є спадкоємицею четвертої черги, оскільки проживала з покійним з моменту укладення шлюбу між її матір'ю та ОСОБА_3, тобто з лютого 1987 року і до дня смерті проживала з ним та здійснювала постійний догляд як за членом сім'ї, допомагала йому у побуті, купували йому ліки, після смерті здійснювала поховання разом із сином померлого. Відтак, вважає, що проживала з ОСОБА_3 однією сім'єю та є його спадкоємицею четвертої черги.
Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали, просять такий задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, з приводу задоволення позову покладається на думку суду.
Представник позивачів подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності та у відсутності її довірителів, просить позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, з приводу задоволення позову покладається на думку суду.
Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що позов визнає, не заперечує проти його задоволення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Встановлено, що квартира №70 в будинку №15 на вул.В.Великого в м.Дрогобичі належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, що стверджується Свідоцтвом на право власності на квартиру. (а.с.9)
04 липня 2012 року померла ОСОБА_4.
Після її смерті ОСОБА_1 успадкувала 1/3 частки у праві власності на вищевказану квартиру.
16 листопада 2017 року помер ОСОБА_3.
Як вбачається зі Свідоцтва про укладення шлюбу ІІ-СГ №353187 ОСОБА_3 та ОСОБА_7 уклали шлюб 19.02.1987 року.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили факт проживання позивачки та ОСОБА_3 однією сім 'єю з дня укладення з її матір'ю шлюбу і до дня смерті останнього, тобто більше 20 років.
07.12.2017 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті вітчима ОСОБА_3, проте отримала відмову, через відсутність доказів на підтвердження факту проживання із покійним однією сім'єю.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Згідно ст.1264 ЦК України до четвертої черги спадкоємців за законом входять особи, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним той факт, що позивачка проживала із померлим ОСОБА_3 однією сім'єю понад п'ять років, вона є спадкоємицею четвертої черги останнього, а тому позов слід задоволити.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 264, 430 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задоволити.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з лютого1987 року по день смерті ОСОБА_3, тобто до 16 листопада 2017 року.
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємицею четвертої черги після смерті ОСОБА_3, який помер 16 листопада 2017 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Павлів З.С.