Дата документу Справа № 317/2609/17
Єдиний унікальний № 317/2609/17 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/778/432/18 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
розглянула 28 березня 2018 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 13 жовтня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщане Красноармійського району Донецької області, громадянина України, українця, освіта неповна середня, не одруженого, який зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 07.10.2013 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
2) 12.12.2013 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст.ст. 69, 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
3) 03.09.2014 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,
засудженого вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької областівід 11.08.2015 року за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна.
Встановлені ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 13 жовтня 2017 року обставини:
Засуджений ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, мотивувавши його тим, що він працевлаштований та має заохочення.
Відмовляючи в задоволенні клопотання засудженого, суд не знайшов достатніх підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_7 , оскільки встановлені в судовому засіданні дані у своїй сукупності не свідчать про його виправлення та перевиховання.
В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив про невиконання в повній мірі засудженим ОСОБА_7 обов'язків, визначених ч. 3 ст. 107, ст. 118 КВК України та розділом ІІІ Правил внутрішнього розпорядку установи виконання покарань, поведінку засудженого, яка протягом часу відбування покарання не була стабільно позитивною та активною, наявність посередніх характеристик відносно ОСОБА_7 від 26.08.2016 р. та 02.03.2017 р., що містяться в матеріалах особової справи,та довідки про індивідуальну оцінку ризиків засудженого ОСОБА_7 від 30.06.2017 р., що міститься в особовій справі засудженого, зміст якої вказує про необхідність застосування саме закритих умов для тримання засудженого.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, вказує на відсутність стягнень та наявність заохочувань, зазначає, що працював, регулярно відвідував школу, бібліотеку, церкву, фізично-оздоровчий кружок. Просить ухвалити справедливе рішення щодо його умовно-дострокового звільнення.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав ухвалу законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_7 засуджений вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької областівід 11.08.2015 року за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
При цьому, сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання. При застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання повинні враховуватися поведінка засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків.
Умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання повинно сприяти досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчиненню нових злочинів.
Згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України N 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», судам необхідно ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи.
Як було встановлено судом і вбачається з матеріалів справи засудженого ОСОБА_7 за час перебування в державній установі «Біленьківська виправна колонія (№ 99)»характеризується посередньо, вимоги відбування покарання не порушував, стягнень не має. За сумлінне ставлення до праці та зразкову поведінку має два заохочення, але потребує періодичного спонукання до виконання покладених обов'язків. На промисловій зоні працевлаштований на дільниці бригади №81 «Поліетилен». У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує відносини з засудженими негативної та позитивної спрямованості. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, виконує передбачені законом вимоги персоналу установи під контролем, спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку не завжди має, не завжди охайний зовнішній вигляд, посередньо ставиться до майна установи, предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, не завжди здійснює за ним належний догляд, намагається дотримуватись вимог пожежної безпеки, безпеки праці. Виконує роботи із самообслуговування, має середній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться без ініціативи. У скоєному злочині провину визнає, але робить це з метою отримання поблажливості.
За наданими з установи відбуття покарання характеристиками та довідками, ОСОБА_7 бере участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі, в реалізації програм диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», але заходи відвідує не регулярно, чим надає негативний приклад іншим засудженим відділення СПС. Також бере участь у роботі організації «Спортивна секція», але участь у даних заходах приймає не регулярно. Соціально корисні зв'язки підтримує шляхом листування, телефонних дзвінків, побачень. Засуджений під час відбування покарання на профілактичному обліку не перебуває.
Однією із обов'язкових умов для умовно-дострокового звільнення засудженого є доведення ним свого виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Під сумлінною поведінкою засудженого слід розуміти зразкове дотримання вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації установи виконання покарань, відсутність порушень дисципліни, товариське ставлення до інших засуджених, а під сумлінним ставленням до праці - участь у суспільно корисній роботі, добросовісне виконання трудових обов'язків, використання форм і методів отримання доходів, які допустимі з точки зору не лише індивідуальних, а й суспільних інтересів (сплата податків, обов'язкових платежів тощо), підвищення кількісних і якісних показників у роботі, бережливе ставлення до обладнання та інструментів, додержання правил охорони праці та техніки безпеки.
Також, з матеріалів клопотання за вироком суду у засудженого ОСОБА_7 є майнові зобов'язання щодо відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, яка становить 1760,00 грн.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судом України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
В силу ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання рішення суду входить до обсягу прав особи на справедливий суд.
Відсутність виконавчих листів в установі виконання покарань не є підставою для невиконання судового рішення.
Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього часу відбування покарання.
При цьому судова колегія приймає до уваги, що засуджений ОСОБА_7 неодноразово судимий за корисливі злочини, відбував покарання в місцях позбавлення волі, проте на шлях виправлення не став та знову продовжив свою злочину діяльність, що у сукупності із поведінкою останнього під час відбуття покарання за останнім вироком, наявності стягнень свідчить про те, що засуджений не довів, що його поведінка є стабільно позитивною та активною, а отже і не довів свого виправлення, тому до нього не може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких засуджений просить задовольнити його клопотання не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Ухвала є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Висновок суду про те, що до засудженого ОСОБА_7 не може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, належним чином обґрунтований, тому, підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає, оскільки на даний час відсутні достатні відомості, які б свідчили про виправлення засудженого ОСОБА_7 і слугували б підставою для його умовно-дострокового звільнення.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 539 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 13 жовтня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4