Дата документу Справа № 778/846/18
Єдиний унікальний № 331/1010/18 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11сс778/227/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія: ст.183 КПК України
28 березня 2018 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника-адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному проваджені - прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 5 лютого 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та у відношенні
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дубки Казбеківського району Дагестану РФ, росіянина, громадянина України, який має середню технічну освіту, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню доньку, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, -
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За матеріалами провадження, ОСОБА_7 підозрюється в тому що 1 лютого 2018 року приблизно о 16.00 годині, знаходячись напроти будинку № 77 по вул. Поштовій в м. Запоріжжі побачив ОСОБА_10 , яка прямувала до місця свого мешкання. У цей час у ОСОБА_7 виник умисел, направлений на відкрите викрадення чужо чого майна.
Далі ОСОБА_7 , діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, підбіг до ОСОБА_10 , яка в цей момент знаходилась напроти буд. АДРЕСА_2 , де із застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, що виразилося у тому, що ОСОБА_7 наніс потерпілій ОСОБА_10 один удар кулаком правої руки в скроневу область зліва, від чого остання отримала тілесні ушкодження, після чого шляхом ривку намагався відкрито викрасти з лівої руки потерпілої належну їй жіночу сумку вартістю 450 грн., в якій знаходилось майно потерпілої, а саме телефон вартістю 4000 грн. з двома сім картами, які матеріальної цінності не представляють; паспорт потерпілої, студентській квіток, банківську картку, ключі та різноманітну косметику, які матеріальної цінності не представляють.
Проте, з причин, якій не залежали від його волі, ОСОБА_11 не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки потерпіла стала чинити опір та не віддала свою сумку, після чого ОСОБА_11 намагався втекти з місця вчинення злочину, однак біля будинку № 53 по пр. Соборному був затриманий випадковими перехожими.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя врахував обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, але прийшов до висновку, що слідчим не доведено неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки шляхом застосування іншого, ніж виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому слідчий суддя прийшов до висновку, що доводи слідчого про наявність ризику впливу підозрюваного на потерпілу та свідків є нічим не підтвердженим припущенням.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування зазначає, що слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов'язаного із застосуванням насильства.
Вважає, що слідчий суддя безпідставно не врахував в якості доказів наявності ризиків те, що наприкінці 2017 року ОСОБА_11 був засуджений за вчинення корисливого злочину, проте від відповідальності звільнений на підстав Закону України «Про амністію» та майже через 3 місяці вчинив новий злочин.
Вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний час не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки злочині він вчинив в денний час.
Спосіб чинення злочину, який полягав у застосуванні насильства до особи, яка слабкіша на нього, а також відсутність роботи свідчать проте, що підозрюваний може вчинити інший злочин. Цей злочин ОСОБА_11 вчинив в стані алкогольного сп'яніння.
Заслухавши доповідь судді, прокурора яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, пояснили, що обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню вже знаходиться на розгляді у Жовтневому районному суді м. Запоріжжя, до якого він з'являється за всіма викликами, наміру ухилятися від суду підозрюваний не має, обговоривши доводи апеляційної скарги та провівши судові дебати, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження із застосуванням з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При цьому слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного тощо.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж провадженні, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані вст. 178 КПК України.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
Слідчим суддею при вирішенні питання про вид запобіжного заходу, який необхідно застосувати до підозрюваного, у відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України взято до уваги відомості про особу, а саме наявність постійного місця проживання та наявність неповнолітньої доньки, позитивної характеристики за місцем мешкання.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування відносно особи запобіжного заходу, адекватно оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Судова колегія враховує також і фактичну поведінку підозрюваного після застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Так, підозрюваний ОСОБА_7 самостійно за викликом апеляційного суду з'явився до судового засідання з розгляду апеляційної скарги прокурора, в якій ставилось питання про застосування відносно нього найсуворішого запобіжного заходу.
З огляду на зазначене судова колегія вважає, що заявлений ризик переховування є дійсно мінімальним. Також судова колегія враховує і те, що прокурором в судовому засіданні апеляційного суду не наведено фактів порушення ОСОБА_7 умов застосованого у відношенні нього запобіжного заходу.
Крім того, дане кримінальне провадження вже перебуває на розгляді по суті в суді першої інстанції.
Таким чином доводи апеляційної скарги прокурора щодо наявності обставин для тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 не знайшли свого підтвердження також.
У зв'язку з викладеним колегія суддів вважає рішення слідчого судді про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту законним, обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи і доводи прокурора, зазначені в апеляційній скарзі, висновків слідчого судді, викладених в оскаржуваній ухвалі, не спростовують.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177-178, 181, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Запорізької області, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 5 лютого 2018 року, якою у відношенні ОСОБА_11 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12018080020000280 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України залишити без змін.
Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4