Справа № 761/21685/17
Провадження № 4-с/761/135/2018
03 квітня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Голопич Н.Р.,
розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Юзькової О.Л. у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця, суб»єкт оскарження: приватний виконавець ОСОБА_2, заінтересована особа: Товариство співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» ,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа.
03.04.2018 р. через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Юзьковій Ользі Леонідівни у зв»язку із наступним.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у складі судді Юзькової О.Л. 30.10.2015 р. ухвалено рішення за позовом Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Кофорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення, житлово-комунальні послуги , а також з утримання будинку та гаражу, яким задоволено позовні вимоги. Рішенням колегії суддів судової плати Апеляційного суду м. Києва від 25.10.2016 р. в складі суддів Котули Л.Г., Волошиної В.М., Слюсар Т.А. частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2015 р. змінено, зменшено суму заборгованості з 42 218,18 грн. на 38 018,00 грн. Зазначеними суддями, які достовірно знали, що діють всупереч вимог закону і справедливості та те, що відомості, внесені до офіційних документів у вигляді розрахунків за послуги є не достовірними та не правдивими, всупереч норм матеріального та процесуального закону, а також фактичних обставин, встановлених у справі, постановили завідомо неправосудні рішення з використанням неправдивих документів. На підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2017 р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за № 4201819000000000 за фактом можливих неправомірних дій окремих суддів Апеляційного суду м. Києва та суддів Шевченківського районного суду м. Києва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 375 КК України, а також надано витяг з ЄРДР. У рішенні ЄСПЛ у справі «Фей проти Австрії» від 24.02.1993 р. вказано, що об»єктивна неупередженість полягає у відсутності будь - яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу. Відповідно до рішення ЄСПЛ від 09.11.2016 р. у справі «Білуха проти України» вказано, що правосуддя повинно не тільки здійснюватися, повинно бути також видно, що воно здійснюється. Важливим питанням є забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадськості до суду. Правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Так, кожний суддя, стосовно якого існують будь - які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи. Разом з тим, відповідно до п. 2 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справі в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Скаржник знаючи, що судді достеменно відомі вказані обставини, оскільки вони наведені під час особистого прийому у голови та заступника голови Шевченківського районного суду м. Києва, є підставою для заявлення нею самовідводу, розраховувала на те, що суддя виконає вказаний обов»язок. Натомість до дня розгляду справи самовідвід по справі не заяалено, а тому скаржник, у тому числі і у зв»язку із поданням заяви про вчинення кримінального правопорушення суддями та обізнаність про існування таких обставин суддею, викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді.
В судовому засіданні скаржник підтримала викладене і, просила задовольнити заяву по відвід.
Дослідивши матеріали заяви, доводи скаржника, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості заяви про відвід, виходячи з наступного.
Так, 30.10.2015 р. Шевченківським районним судом м. Києва в складі головуючого судді Юзькової О.Л. ухвалено рішення по цивільній справі за позовом Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за опалення, житлово-комунальні послуги та послуг та з утримання будинку та гаражу.
25.10.2016 р. колегією суддів судової палати Апеляційного суду м. Києва ухвалено рішення, яким рішення Шевченківського районного суду м. Києва змінено та зменшено заборгованість за комунальні послуги з 42 218грн. 18 коп. до 39 018 грн. 18 коп.
При цьому колегія суддів Апеляційного суду м. Києва зазначив, що вважає за можливе змінити рішення суду першої інстанції, оскільки відповідач надала суду докази в підтвердження того, що вона сплатила за опалення 02.07.2012 - 1000,00 грн., 06.05.2011 р. - 1100,00 грн. та 1100,00 грн. по квитанції на рахунок Київенерго, а не позивачу. Ці твердження були предметом перевірки суду апеляційної інстанції і згідно до довідки від 28.09.2016 р. відповідач дійсно сплачувала декілька раз по квитанції грошові кошти.
Зокрема, згідно з п.5 ч.1 вказаної статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
При цьому, згідно з ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.
Відповідно до ч.2,3 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Так, будучи незгодною з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 не була позбавлена можливості і скористалась останньою для оскарження судового рішення.
З заяви про відвід. що її було підтримано в судововому засіданні, що фактично скаржник висловлює незгоду з процесуальним рішенням, що в розумінні положень ЦПК України не є підтавою для задоволення відводу.
Також вважаю за можливе вказати на те, що твердження ОСОБА_1 щодо достеменної обізнаності судді та її дій супереч вимог закону - прийняття рішень на підставі розрахунків, які не є достовірними та обізнаності головуючого щодо внесення відомостей до ЄРДР є голослівними, оскільки на підтвердження зазначених обставин не надано будь - яких доказів.
А відтак, зазначене заявником має бути розцінено як особисту думку скаржника, що її не задовольнило ухвалене відповідно до вимог чинного законодавства України рішення суду.
При цьому суд приймає до уваги посиланням ОСОБА_1 на позицію Європейський суд з прав людини щодо неупередженості судді, але вважає за необхідне наголосити наступне.
ЄСПЛ неодноразово наголошував на ту обставину, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при вирішенні даної цивільної справи.
Як роз»яснено Радою суддів України в своєму рішенні № 34 від 08.06.2017 р. - , подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи.
Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, зважаючи на те, що на погляд суду, викладене скаржником є її особистою думкою та сприйняттям певних обставин, за відсутності відповідних доказів які в розумінні вимог чинного законодавства України, можуть стати підставою для заявлення відводу, останній не може бути визнаний обґрунтованим.
За приписами ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема у випадку надходження заяви про відвід.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 7 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до вирішення питання про відвід (п.11 ч.1 ст. 253 ЦПУ України).
керуючись положеннями ст.ст. 33, 36, 40,252, 253, 258, 260, 353 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді визнати необґрунтованою.
Провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця, суб»єкт оскарження: приватний виконавець ОСОБА_2, заінтересована особа: Товариство співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» зупинити до вирішення питання про відвід судді Юзьковій О.Л. іншим суддею.
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Юзьковій О.Л. передати для визначення іншого судді в порядку ст.33 ЦПК України.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва протягом 15-ти днів з дня отримання її копії відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.).
В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 05.04.2018 р.
Суддя: