Справа №755/3027/18
3/755/2020/18
21 березня 2018 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №447446 від 17 лютого 2018 року, ОСОБА_1 17 лютого 2018 року о 00 год. 45 хв. керував автомобілем «Suzuki Grand Vitara» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Є. Сверстюка, буд. 25/1 в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України.
У судовому засіданні, особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав та показав, що дійсно 17 лютого 2018 року о 00 год. 45 хв. керував автомобілем «Suzuki Grand Vitara» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Є. Сверстюка, буд. 25/1 в м. Києві, його зупинили працівники поліції, останні повідомили, що в них є сумніви, що він перебуває в тверезому стані, після чого він поїхав додому. Приїхавши додому, він викликав інший наряд патрульної поліції та повідомив, що був зупинений за адресою: вул. Сверстюка, 25/1 в м. Києві працівниками поліції, які себе неправомірно поводили. Після чого за адресою його проживання приїхав інший наряд поліції, який на своїй службовій машині відвезли його на місце події по вул. Сверстюка в м. Києві, там був наряд, який його зупиняв, далі вони запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння, але він відмовився, оскільки на той час не керував транспортним засобом.
Дослідивши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З дослідженим у судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що в супереч вимогам ст. 251 КУпАП, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що особа керувала автомобілем, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння.
Так, в протоколі вказується, що ОСОБА_1 керував автомобілем та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Дослідивши диск з відеозаписами камери з нагрудного знаку поліцейських, було встановлено, що дійсно ОСОБА_1 викликав інший наряд поліції, з яким поїхав на їх службовому автомобілі на місце зупинки його транспортного засобу за адресою: м. Київ, вул. Є. Сверстюка, буд. 25/1. Після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, останній відмовився.
Стаття 130 ч. 1 КУпАП передбачає покарання за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення та докази, долучені до протоколу, містять у собі суперечливі та сумнівні відомості, що не узгоджується з стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, в частині того, що докази про що небуть можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Так, враховуючи що працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1, коли останній не керував транспортним засобом, в такому випадку його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння не може розцінюватися як порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння в матеріалах справи відсутні, таким чином суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 23, 24, 30, 33, 36, 130, 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: