печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15340/18-ц
"30" березня 2018 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Остапчук Т.В.,
при секретарі - Медведєвій М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс», що діє від свого імені в інтересах Венчурного закритого не диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Печерськ Плаза» про стягнення грошових коштів,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс», що діє від свого імені в інтересах Венчурного закритого не диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Печерськ Плаза» про стягнення грошових коштів.
Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» в сумі 3 353 044, 00 грн.. Вказує на те, що відповідач не виконав умови договору, будівництво об'єкту не здійснює, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства, які були сплачені відповідачу, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного.
У відповідності до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії;забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову -- це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки заява про забезпечення позову не містить обґрунтування, як саме незастосування забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, та не вказано правових підстав для забезпечення вищезазначеного позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс».
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс», що діє від свого імені в інтересах Венчурного закритого не диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Печерськ Плаза» про стягнення грошових коштів.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м.Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя Остапчук Т.В.